Єдиний унікальний номер № 285/539/22
Провадження № 1-в/0285/125/25
25 вересня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……….….... ОСОБА_1 ,
секретаря……………………. ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
подання Звягельського районного відділу філії Державної установи Центр пробації у Житомирській області
про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку
засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого,
уродженця, зареєстрованого та який проживає в АДРЕСА_1 , -
У своєму поданні, яке надійшло до суду 20.08.2025, орган пробації просить вирішити питання про звільнення засудженого ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком суду, у зв'язку із закінченням встановленого йому іспитового строку.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені. Прокурор в заяві до суду не заперечив проти задоволення подання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
Вироком Новоград-Волинського (теперішня назва - Звягельського) міськрайонного суду від 27.07.2022 ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.286, ч.1 ст.263 КК України до 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування.
Іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов'язки. Значення іспитового строку полягає і в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Далі, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Іспитовий строк, який встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч.3 ст.75 КК України), обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст.75 КК України. Критерієм його тривалості в кожному випадку має бути час, необхідний для того, щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання. Цей критерій необхідно визначати з урахуванням характеру і тяжкості вчиненого злочину, виду і строку призначеного покарання, обставин,що характеризують особу засудженого, та інше.
Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі (ч.1 ст.78 КК України, ч.2 ст.165 КВК України).
Під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку (п.9 ч.1 ст.537 КПК України).
В даній справі засуджений покладені на нього судом обов'язки виконував; новий злочин не вчинив, що підтверджується довідкою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності від 19.08.2025.
Протягом 2022 та 2024 років ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності з накладенням на нього адміністративних стягнень, в зв'язку з чим органом пробації наплавлялось до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням засудженого для відбування покарання призначеного вироком суду, однак в його задоволенні було відмовлено.
Вчинені ОСОБА_3 адміністративні правопорушення не становили великої суспільної шкоди, не створили будь-кому загрози життю або здоров'ю та не завдали жодних збитків. Відтак, суд не може визнати такі порушення систематичними або такими, що свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
КК передбачає різні види звільнення від покарання. Їх частіше за все об'єднують у дві групи: звільнення безумовне і звільнення умовне. Останнє пов'язане з пред'явленням особі визначених законом вимог, які вона має виконати протягом певного іспитового строку. Їх порушення тягне за собою скасування застосованого судом звільнення від покарання.
Іспитовий строк звільнення від відбування покарання з випробуванням закінчився і, на думку суду, він пройшов благополучно, засуджений виконав покладені на нього обов'язки. Суд переконався в можливості виправлення засудженого без відбування покарання, зокрема враховано особистісні його прояви; соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв'язки, характеристику; посткримінальну поведінку.
Кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця. Використання, власне, справедливості як виміру суттєвості порушень дозволяє оцінити характер допущених порушень не з формальних позицій, а з точки зору реального впливу на характер та зміст ухвалюваного рішення.
Резюмуючи викладене, а також те, що будь-яких заперечень не надійшло, суд приходить висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.78 КК України, ст.ст.537-539 КПК України, -
Подання органу пробації задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
від призначеного вироком Новоград-Волинського (теперішня назва - Звягельського) міськрайонного суду від 27.07.2022 за ч.1 ст.286, ч.1 ст.263 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом по закінченню іспитового строку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення (ч.1 п.1, ч.2 п.2 ст.395 КПК).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а у випадку оскарження ухвали - за результатом апеляційного провадження.
Головуюча суддя ОСОБА_1