Справа № 521/5106/25
Провадження №2/283/863/2025
(заочне)
16 вересня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Корейби І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
встановив:
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101701192 від 28.10.2023 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 17950 гривень, яка складається з:
- заборгованості за кредитом в розмірі 5000 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 12475 гривень;
- заборгованості з комісії в розмірі 475 гривень.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 101701192. Відповідно до мов цього договору ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000 гривень строком на 105 днів. Протягом 15 днів з дати видачі кредиту відповідачу нараховувались відсотки за користування кредитом в розмірі 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Протягом наступних 90 днів відповідачу нараховувались відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Також відповідачу була нарахована одноразова комісія за надання кредиту в розмірі 475 гривень.
Право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги № 105-МЛ від 28.02.2024 року.
Відповідач вимоги кредитного договору не виконав. Кредит, відсотки за користування кредитом та комісію не сплатив.
За таких обставин просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не подав. У зв?язку з цим суд розглядає справу за правилами ст. ст. 280-289 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 101701192 (а.с. 8-21). Відповідно до умов даного договору ТОВ «Мілоан» зобов'язувалось надати відповідачу кредит у розмірі 5000 гривень строком на 105 днів (з 28.10.2023 року по 10.02.2024 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом:
- протягом перших 15 днів з дня надання кредиту - 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом;
- протягом наступних 90 днів - 3,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Також згідно договору відповідач повинен був сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 9,5 % від суми кредиту, що становить 475 гривень.
Відповідач в свою чергу зобов'язувався не пізніше 10.02.2024 року сплатити кредит, відсотки за користування кредитом та комісію за видачу кредиту.
Кредит надавався шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
28.10.2023 року ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 5000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 75377759 від 28.10.2023 року (а.с. 25).
Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
Вищевказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 22).
За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подана позивачем паперова копія електронного документу є допустимим письмовим доказом відповідно до ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно розрахунку (а.с. 26-28) та виписки з особового рахунку (а.с. 29) відповідач допустив заборгованість в розмірі 17950 гривень, яка складається з:
- заборгованості за кредитом в розмірі 5000 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 12475 гривень;
- заборгованості з комісії в розмірі 475 гривень.
Даний розрахунок здійснений відповідно до умов кредитного договору.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до вказаних положень 28.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ за яким ТОВ «Мілоан» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за договором про споживчий кредит № 101701192 від 28.10.2023 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 30-45).
Оскільки відповідач не сплатив кредит, відсотки та комісію, то суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 101701192 від 28.10.2023 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 17950 гривень, яка складається з:
- заборгованості за кредитом в розмірі 5000 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 12475 гривень;
- заборгованості з комісії в розмірі 475 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 209-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 203, 512, 639, 1048, 1054, 1055, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101701192 від 28.10.2023 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 17950 гривень, яка складається з:
- заборгованості за кредитом в розмірі 5000 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 12475 гривень;
- заборгованості з комісії в розмірі 475 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Україна, 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28).
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: А. О. Тимошенко