Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/804/25
Провадження № 2/935/258/25
Іменем України
25 серпня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем- Криворучко Я.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням адміністративного правопорушення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоди завдану вчиненням адміністративного правопорушенняу розмірі 1 500 грн., а також моральну шкоду у розмірі 3 000 грн..
В обгрунтування позову вказує, що 26 грудня 2024 року близько 13:40 години відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні магазину «Spar», за адресою: АДРЕСА_1 з приміщення магазину «Сільпо» здійснила дрібну крадіжку її банківської картки «Приватбанку» та в подальшому розраховувалась вище вказаною банківською карткою за продукти харчування на суму 1500 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 лютого 2025 року відповідача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вище вказаного адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. 21 лютого 2025 року вказана постанова суду набрала законної сили.
Втім вказує, що незважаючи на постанову суду відповідач не відшкодувала їй завдану матеріальну шкоду в добровільному порядку.
Крім того вказує, що такими діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, за весь період намагання поновити порушені права її життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. Вона є пенсіонером, особою похилого віку і з її доходів є тільки пенсія, розмір якої становить лише 3300 гривень на місяць, а тому викрадена сума грошових коштів є для неї дуже значною, що в свою чергу додає додаткових психологічних страждань. Внаслідок протиправних дій відповідача понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які вона могла би реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування органів поліції та судових установ, щоб добитися належного захисту її порушених прав. Тому оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав обгрунтувавши викладеними у позові доводами і просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, причина неявки суду невідома. Надіслана судом повістка за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулася до суду з відміткою працівника пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення поштового відправлення. Відзиву та будь-яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до суду не надходило, тому суд розглянув справи без її участі.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 10.02.2025 у справі №935/41/25, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні 26.12.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Постанова набрала законної сили 21.02.2025 року (а.с. 8).
Вказаною вище постановою суду від 10.02.2025 року встановлено, що 26 грудня 2024 року, близько 13:40 години відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 з приміщення магазину «Сільпо» здійснила дрібну крадіжку банківської картки «Приватбанку», яка належить ОСОБА_1 та в подальшому розраховувалась вище вказаною банківською карткою за продукти харчування на суму 1500 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.
Обов'язок доказування відповідно до ст. 10 ЦПК України, покладений на сторони у справі, а суд тільки сприяє всебічному та повному з'ясуванні обставин справи шляхом роз'яснення прав та обов'язків та сприяє в їхньому здійсненні. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема відшкодування майнової та моральної шкоди.
За змістом ч. 1,2,3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про існування причинного зв'язку між матеріальною шкодою, завданою позивачу і протиправними діяннями відповідача та вини останньої в її заподіянні, що підвтерджується винесеною постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 10.02.2025 у справі №935/41/25.
У зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 1 500 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до п.9 Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач безсумнівно зазнала моральних страждань, зумовлених діями відповідача, що призвели до втрати належних їй коштів та необхідністю у зв'язку з цим докладати зусилля направлені на відновлення попереднього ритму життя враховуючи, що відповідачем викрадено банківську картку позивача та витрачено 1500 грн. При цьому розмір отримуваної позивачем пенсії становить у середньому 3350 грн. на місяць, що підверджується долученою довідкою про доходи за період з 01.10.2024 до 31.03.2025 року.
Суд вважає, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. є достатньою та справедливою компенсацією позивачу, яка відповідає принципу розумності та справедливості, а також тривалості її моральних страждань та часу необхідного на відновлення морального стану позивача, з огляду на конкретні обставини даної справи.
Враховуючи викладене вище суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
З огляду на висновок суду про задоволення позову, а також те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного вище і керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 матеріальну шкоду у розмірі 1 500 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., що разом становить 4 500 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 04.09.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО