Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1032/25
Провадження № 2/935/328/25
Іменем України
22 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 100267161 від 11.08.2021 у розмірі 76 425,40 грн. та судові витрати у тому числі на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір. Відповідно до умов якого кредитор надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 11 500 грн., а позичальник зобов'язався повернути кошти а сплатити проценти, із розрахунку 2 % вдень від фактичного залишку за кожен день користування кредитом. Базова процентна ставка становить 5% від фактичного залишку за кожен день. Також вказує, що умовами договору передбачено його пролонгацію. Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Вказує, що 30.11.2021 року на підставі укладеного договору первісний кредитор ТОВ «Мілоан» передало ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників у тому числі, до відповідача. В подальшому на підставі укладеного договору від 10.01.2023 року позивач ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників у тому числі, до відповідача.
Вказує, що позичальник належним чином не виконувала свої зобов'язання за зазначеним вище кредитним договором, тому виникла заборгованість у загальному розмірі 87 971,40 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 10 040 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками(на дату відступлення прав вимоги) у розмірі 75 746,40 грн., заборгованість за комісіями 2185 грн. Тому з метою захисту свої прав звернулися до суду.
Відповідач ОСОБА_1 про порядок розгляду справи повідомлена належним чином про що свідчить відмітка працівника пошти у рекомендованому повідомлені №06 102 529 289 04 про вручення ухвали про відкриття провадження у справі, яку надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Відзиву та будь-яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідив надані докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.08.2021 року між ТОВ «Мілон» та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір про споживчий кредит №100267161 який підписано одноразовим електронним ідентифікатором надісланий на мобільний номер телефону вказаний у договорі( а.с 24,70 ).
Відповідно до умов договору кредитодавець на умовах визначених у договорі на строк визначний в п. 1.3 договору зобов'язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію та проценти у встановлений у п.1 4 термін.
Розмір кредиту становить 11 500 грн. Строк 5 днів з 11.08.2021 року. Дата повернення кредиту і сплати комісії 16.08.2021 року. Комісія становить 2 185 грн (п.1.2- 1.4, 1.5.1).
Згідно п. 1.5.2. проценти за користування кредитом становлять 1 150 грн.
Згідно п. 2.1. договору кредитні кошти надаються на картковий рахунок позичальника.
На підтвердження перерахування коштів у розмірі 11 500 грн. надано квитанцію від 11.08.2021 №1731927917 (а.с. 71) згідно якої за допомогою сервісу «Liqpay» ТОВ «Мілоан» перерахували кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1
Відповідно до складеного ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) розрахунку (ас. 7) заборгованість відповідача станом на 02.11.2021 року становить 44 799 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 10 040 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 32 574 грн., заборгованість по комісії 2185 грн.
30 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-11-65 відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал», як новий кредитор, набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 30.11.2021 року до договору факторингу, слідує, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №100267161.(а.с. 30).
Відповідно до розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача станом на 10.01.2023 року становить 87 971,40 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 10 040 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 75 476,40 грн., заборгованість по комісії 2185 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023 відповідно до умов ТОВ «Коллект центр» , набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 року до договору про відступлення права вимоги, слідує, що ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №100267161.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 1 статті 626 ЦК України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №100267161 від 11.08.2021, який підписано одноразовим ідентифікатором. Отримання відповідачем коштів у кредит у розмірі 11 500 грн. підтверджується належними та допустимими доказами. Так позивачем надано квитанцію платіжного сервісу «Liqpay від 11.08.2021 №1731927917 згідно якої первісний кредитор ТОВ «Мілоан» перерахував кошти на картковий рахунок відповідача. Жодних заперечень щодо неотримання коштів відповідач не надала.
Разом з тим, досліджуючи надані докази в частині визначення розміру заборгованості із їх відповідністю умовам договору, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача. Так позивач вказує, що сума боргу відповідача становить 87 971,40 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 10 040 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 75 476,40 грн., заборгованість по комісії 2185 грн.
При цьому як вбачається з матеріалів справи такий розмір заборгованості розрахований попереднім кредитором ТОВ «Вердикт капітал», тобто був дійсним станом на 10.01.2023 року(дата відступлення прав вимоги позивачу).
Разом із тим договір про споживчий кредит № 100267161 від 11.08.2021 має 5-денний строк кредитування, який визначений первісним кредитором ТОВ «Мілоан»(п. 1.3 договору), тобто з 11.08.021 року до 16.08.2021 року.
Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 вказано, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
Таким чином після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 16.08.2021 року, як первісний кредитор, так і наступні кредитори не мали права нараховувати проценти за договором. Відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання після закінчення строку дії договору передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитними коштами за період задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного проценти за період з 17.08.2021 року до 10.01.2023 (остання дата нарахування відсотків) нараховані позивачем поза межами строку кредитування та не відповідають принципу добросовісності первісного кредитора при укладенні договору, у частині ознайомлення позичальника при укладенні договору з строками кредитування та їх можливого продовження
З урахуванням наведеного та умов договору про споживчий кредит № 100267161 від 11.08.2021 загальний розмір заборгованості за користування відповідачем кредитними коштами у межах погодженого з первісним кредитором ТОВ «Мілоан» строку кредитування з 11.08.021 року до 16.08.2021 року становить 14 835 грн. (11 500 грн.(тіло кредиту) +1150 грн (відсотки)+ 2185 грн (комісія).
Первісним кредитором ТОВ «Мілоан» надано розрахунок з якого вбачається, що відповідачем здійснювалася сплата заборгованості після 16.08.2021 року у загальному розмірі 5717 грн., які слід врахувати при визначенні дійснох суми заборгованості. Тобто відповідачем частково погашено заборгованість. У зв'язку з чим суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову і тому з відповідача слід стягнути 9 118 грн. заборгованості на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 року укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АСІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги №501, та акт про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, у якому вказано, що опис наданих послуг, їх вартість та кількість витраченого часу на загальну суму 25 000 грн. (Консультація 4 000 грн., підготовка позиції 6 000 грн., складання позовної заяви 15 000 грн.). (ас. 58).
В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на 11,93 %, а також враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності та кількість необхідних процесуальних дій сторони у цій справі, яка розглядалася у спрощеному провадженні, тому суд дійшов до висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача. Сплачений судовий збір відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 288,94 грн.
На підставі ст.ст. 526, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 76-89, 141, 259, 263-265-268, 274, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ: 44276926, заборгованість за договором про споживчий кредит № 100267161 від 11.08.2021 у розмірі 9118 грн., судовий збір у розмірі 288,94 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень. В задоволенні решти розміру стягнення заборгованості та витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова 3 офіс 306, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО