Справа №295/9687/25
1-в/295/750/25
22.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Молодьків, Новоград-Волинського району, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до арешту: АДРЕСА_2 , не одруженого, з середньою освітою, який відбуває покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)», про умовно-дострокове звільнення,
встановив:
Засуджений звернувся до суду із клопотанням, в якому просив звільнити його умовно-достроково від відбування покарання. В обґрунтування клопотання зазначив, що вину у скоєному злочині визнає.
Засуджений у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду подання, подав заяву про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим суд проводить розгляд справи у його відсутність.
Представник ДУ «ЖВК (№4)» просив проводити засідання без його участі, та вирішити відповідно до вимог закону.
Прокурор ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні заяви засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
ОСОБА_3 засуджений:
1. Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02.10.2017 року за ст. 263 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі. Відповідно до ст. 75, 76 ч.1 п.п.1, 2 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Вирок набрав законної сили: 02.11.2017 року.
2. Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2018 за ст. 186 ч.2, 187ч.2, 70ч.1 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією1/2 частини особистого майна. Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання. Відповідно до ст. 72ч.5 КК України зараховано засудженому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25.02.2015 року по 27.02.2015 року та з 06.03.2015 року по 24.01.2016 року, як день за два.
Вирок набрав законної сили: 20.11.2018 року.
3. Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирськоїобласті від 03.07.2018 року звільнення від відбування покарання з іспитовим строком скасоване, засуджений направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання призначеного вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02.10.2017 у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Строк відбування покарання визначено обчислювати з моменту затримання.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 22.11.2022 визначено ОСОБА_3 на підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02.10.2017, більш суворим, призначеним вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2018, остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особистого майна. Строк відбування покарання засудженому визначенорахувати з часу його затримання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2018, а саме: з 12.01.2021. Відповідно до ст. 72 ч.5 КК України зараховано засудженому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25.02.2015 року по 27.02.2015 року та з 06.03.2015 року по 24.01.2016 року, як день за два.
Початок строку відбування покарання: 12.01.2021 року. Кінець строку: 03.04.2026 року.
Згідно характеристик від 21.10.2022, 22.12.2023 засуджений протягом 2022-2023, аж до початку 2024 характеризувався негативно, не був працевлаштований на виробництві установи, у зв'язку із небажанням працювати, не приймав участь в роботах із благоустрою установи.
Згідно характеристики засудженого від 25.07.2025 засуджений ОСОБА_3 в місцях позбавлення волі з 12.01.2021 року. За час тримання в державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» характеризувався посередньо, порушень режиму не допускав, стягнень та заохочень не мав.
З 03.02.2021 року відбуває покарання в державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)». За час відбування покарання допустив шість порушень режиму тримання, за що шість разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. Працевлаштований на виробництві установи різноробочим по виготовленню МПП. До роботи відноситься сумлінно, до виконання поставлених завдань ставиться відповідально, проявляє розумну ініціативу. Не допускає порушень вимог техніки безпеки. Сім разів заохочувався. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. За час відбуття покарання був зафіксований факт нетактовної поведінки до представника адміністрації установи, на даний час дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Допускав порушення вимог пожежної безпеки, на даний час не допускає. Відповідно до ст. 123 Кримінально - виконавчого кодексу України приймав участь у програмі диференційованого виховного впливу “Професія», завдання якої виконав у повному обсязі, так 18.01.2022 року закінчив ДПТНЗ «Житомирський навчальний центр №4» та отримав професію за спеціальністю «Електрогазозварник» третього розряду, на даний час залучений до програми диференційованого виховного впливу «Фізкультура та спорт», яку виконує в повному обсязі. Засуджений займається спортом на спортмайданчику гуртожитку у вільний від роботи час, виконує комплекс вправ ранкової фізичної зарядки. Вину скоєного злочину за вироком суду не визнав, але після неодноразово проведених бесід виховного характеру з начальником відділення та надання психологічної допомоги психологом установи вину скоєного злочину визнав, в скоєному розкаюється. На профілактичному обліку не перебуває.
За вироком суду має позов в сумі 773 грн.. 28 кор., 15.04.2021 року до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було направлено запит за вих. №5/4/15-1541 стосовно виконавчих листів, але виконавчі листи до установи не надходили.
За формальними ознаками підлягав застосуванню ст. 82 КК України по відбуттю 1/2 строку покарання, після 12.10.2022 року. 28.10.2022 року на спільному засіданні комісії державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» та спостережної комісії при Житомирському міськвиконкомі було відмовлено в застосуванні ст..82 КК України, так як не став на шлях виправлення.
За формальними ознаками підлягав застосуванню ст. 81 КК України по відбуттю 2/3 строку покарання, після 03.12.2023 року. 22.12.2023 року на спільному засіданні комісії державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» та спостережної комісії при Житомирському міськвиконкомі було відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, так як не довів свого виправлення.
Допустив шість порушень дисципліни, за що отримав шість стягнень, останнє з яких застосоване 16.01.2023, всі на даний час погашені, та отримав сім заохочень з 09.01.2024 по 07.07.2025.
Згідно характеристики від 2025 (день і місяць її складання не вказаний), виданої на запит суду, в розділах 2,3 зазначено:
-«історія правопорушень»: «…особа не відшкодувала шкоду і не намагалася її відшкодувати, хоча мала джерело доходу та/або майно поза нормами, які гарантують забезпечення базових потреб особи»,
-«ставлення до правопорушення»: - «…деякою мірою звинувачує інших осіб, з якими бажає припинити зв'язки після звільнення з місць позбавлення волі…»,
-Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як високий.
Суд звертає увагу на те, що інформація зазначена в характеристиці від 2025 не врахована при складанні висновку щодо ступеня виправлення від 22.05.2025, внаслідок чого висновок є необ'єктивний і не відповідає дійсним обставинам справи.
Так, згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого від 22.05.2025 засуджений набрав 79 балів за підсумком розділів ІІ-VІ. Разом із тим за результатом арифметичного підрахунку сума балів складає 71.
В розділі ІІ пункт 1 висновку зазначено: «засуджений … виявляє щире каяття та готовий відшкодувати завдані збитки», вказаний пункт оцінено в 2 бали (максимальна кількість).
Разом з тим, відповідно до послідовної практики Верховного Суду щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину, добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.
Отже, у висновку враховано формальне каяття «на словах» і не враховано те, що засуджений не визнає вину, перекладаючи її на інших осіб, не відшкодував шкоду, та відсутнє будь-яке підтвердження щирості його каяття. А тому проставляння максимального балу за цим розділом безпідставне та необ'єктивне.
У зв'язку із невідшкодуванням шкоди у пункті 8 розділу ІІ безпідставно зазначено про відсутність заборгованості за виконавчими листами та іншими виконавчими документами, безпідставно зазначений максимальний бал.
Відповідно до пп.9 п.4 Методики визначення ступеня виправлення засудженого в пункті 9 «ставлення до безоплатної праці» описується ставлення засудженого до робіт з благоустрою установи і прилеглих до неї територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт із забезпечення установи продовольством. Зазначається, до яких саме робіт залучався засуджений, періодичність та якість виконаних робіт.
У висновку в порушення вимог вказаної Методики не зазначено, до яких саме робіт залучався засуджений, періодичність та якість виконаних робіт. Матеріали особової справи також не містять вказаної інформації. А тому висновок щодо оцінки даного пункту у максимальну кількість балів є немотивований.
Вказані недоліки ставлять під сумнів достовірність усього висновку, в якому не враховано поведінку засудженого протягом усього строку відбування покарання та який має виправлення в частині визначення підсумкових балів.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Враховуючи те, що хоча засуджений і відбув певну частину призначеного судом покарання, однак, тривалий час характеризувався негативно, не бажав працювати та долучатись до робіт з благоустрою і лише після відбуття 2/3 строку, працевлаштувався, в 2024 році став змінювати свою поведінку на краще, тому суд вважає передчасним стверджувати про те, що засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці під час відбування усього строку покарання довів своє виправлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України,
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, на протязі того ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1