Справа № 159/5700/25
Провадження № 2/159/1880/25
(заочне)
25 вересня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за трьома кредитними договорами на загальну суму 50 519,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що:
- відповідно до реєстру боржників та договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 і додаткового договору №1 до договору факторингу від 21.12.2023 до позивача перейшло право грошової вимоги за Договором позики №555166320909, укладеним 31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» (далі - ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія») та відповідачем ОСОБА_1 . На час придбання права вимоги за відповідачем обліковувалася заборгованість в розмірі 30739,80 грн, з них 12000 грн основного боргу, 18739,80 грн нарахованих відсотків.
- відповідно до реєстрів боржників та договорами про відступлення прав вимоги № 07/03/23 від 07.03.2023 та № 18-02/25 від 18.02.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги за Договором позики №2845900898-200362, укладеним 18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») та відповідачем ОСОБА_1 . На час придбання права вимоги за відповідачем обліковувалася заборгованість в розмірі 6260 грн, з них 4500 грн основного боргу, 1760 грн нарахованих відсотків.
- відповідно до реєстру боржників та договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит №9520853, укладеним 03.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та відповідачем ОСОБА_1 . За цим договором за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 13520 грн, з них 8000 грн основного боргу, 4000 грн нарахованих відсотків, 1520 грн комісії.
Після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «Факторинг Партнерс», ні на рахунок первісних кредиторів.
Ураховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заявлену суму заборгованості та судові витрати у справі, що складаються з 2422,40 гривень судового збору та 16000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 22.08.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Окрім того, ухвала про відкриття провадження у справі скерована відповідачу на його електронну пошту, що відображено у системі документообігу суду від 27.08.2025.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).
Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
І. 31.01.2022ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі уклали договір позики № 555166320909, за умовами якого (п.1.1) позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти в розмірі 12000 грн, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві ці грошові кошти та сплатити проценти за користування ними.
Основні умови кредитування згідно цього договору позики:
- строк позики - 30 календарних днів (п. 1.1);
- знижена процентна ставка на пільговий період - 1,53 % в день (560 % річних) від суми позики, у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.1 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом одного календарного дня, що слідує за датою закінчення такого строку (п. 1.1.1.1);
- стандартна процентна ставка фіксована - 2,6 % в день (950 % річних) від суми позики застосовується: у межах строку надання позики, зазначеного у п.1.1 договору, якщо позичальник не виконав умови, зазначені в пп. 1.1.1.1 договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів постіль з моменту виникнення прострочення (п. 1.1.1.2);
- мета отримання позики: споживчі (особисті) потреби (п. 1.4);
- позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника (п. 2.1);
- позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до Графіку платежів (додаток №1 до цього договору), який є його невід'ємною частиною (п. 3.1);
- нарахування процентів за договором здійснюється за процентною ставкою відповідно до п. 1.1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість днів користування позикою (п. 3.2);
- умови застосування зниженої процентної ставки - дотримання позичальником терміну повного повернення позики, зазначеного у Графіку платежів, недопущення прострочення виконання зобов'язання більше 1 календарного дня (п. 3.3).
Згідно з наданою позивачем довідкою про ідентифікацію до договору позики відповідач пройшов ідентифікацію, подав заявку на отримання кредиту, і підписав договір №555166320909 одноразовим ідентифікатором 3424, який направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Детальна інформація про умови кредитування відображена у Паспорті позики та Загальних умовах надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», з якими відповідач ознайомлений і які підписані ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
В пункті 9 Загальних умов надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» зазначені умови для пролонгаціїдоговору позики. Зокрема, позичальник має право звернутися до Позикодавця з проханням пролонгувати позику на строк, на який надається позика. При пролонгації (збільшенні) строку, позичальник оформляє заявку на пролонгацію та сплачує додатковий процент, розмір якого визначається у заявці на пролонгацію (п.9.1 Умов). Для пролонгації строку, на який надається позика, позичальник повинен сплатити проценти, нараховані і несплачені позичальником, в термін, вказаний у заявці, а також сплатити позикодавцю (за наявності) комісію та/або процент за пролонгацію строку, на який надається позика (п.9.3 Умов).
Відповідач ОСОБА_1 отримав позику в сумі 12 000 гривень, шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок за номером електронного платіжного засобу - банківської картки № НОМЕР_2 , яку відповідач вказав у реєстраційній анкеті клієнта у системі «Loany».
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування позичальник в період строку кредиту не вносив коштів на повернення заборгованості, договір не пролонгував.
ОСОБА_1 за перших 30 календарних днів строку кредитування в період з 31.01.2022 до 01.03.2022 нараховані проценти за пільговою ставкою 1,53% в день (по 184,11 грн в день) в розмірі 5523,30 грн.
У період прострочення наступні 30 календарних днів (з 02.03.2022 до 31.03.2022) ОСОБА_1 нараховані проценти за стандартною процентною ставкою 2,60% за день (по 312,33 грн в день) в сумі 9369,90 грн.
У період з 01.04.2022 до 30.06.2022 відповідачу донараховані проценти в сумі 3846,60 грн.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» склав 30739,80 грн, з них 12000 грн тіло кредиту, 18739,80 грн проценти, обраховані з 31.01.2022 до 30.06.2022 (5523,30+9369,90+3846,60 = 18739,80).
18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та позивачем укладений Договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики № 555166320909, порядковий номер у реєстрі боржників 5812, із сумою заборгованості 30739,80 грн.
Після набуття права вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» додаткових нарахувань не проводило.
ІІ. 18.02.2022 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) дистанційно в електронній формі з використанням електронного підпису уклали договір позики у №2845900898-200362 «Проста позика», за умовами якого (п. 2.1) кредитодавець прийняв на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому договором.
Основні умови кредитування цього договору:
- кредит надається в загальному розмірі 4500 грн. (п. 2.2);
- строк користування кредитом складає 20 днів, починається з 18.02.2022 та закінчується 10.03.2022 (п. 2.3);
- цільове призначення кредиту (мета використання): споживчі потреби (п. 2.4);
- кредит надається одноразово виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту (п. 3.2);
- за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору) (п. 2.5).
- за користування кредитними коштами у строк передбачений п.2.3 Договору позики встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95% за день користування грошовими коштами) (п.9.13).
Відповідач підписав договір №2845900898-200362 одноразовим ідентифікатором T2BDVPFK, який направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
До Договору позики № 2845900898-200362 від 18.02.2022 як Додаток № 1 доданий Графік розрахунків, який також підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Відповідач ОСОБА_1 отримав позику в сумі 4500 гривень, шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок за номером електронного платіжного засобу - банківської картки № НОМЕР_2 , яку відповідач вказав у договорі позики (п.10), що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» №364 від 14.03.2023.
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач коштів на повернення заборгованості не вносив.
ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» нарахувало на тіло кредиту 4500 грн проценти в межах строку позики (20 днів) в розмірі 1760 грн. Після закінчення строку позики проценти первісним кредитором не нараховувалися.
07.03.2023 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс»(клієнт) та ТОВ «Коллект Центр» (фактор) уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №07/03/23, на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за договором позики №2845900898-200362 від 18.02.2022 (акт прийому-передачі реєстру боржників від 07.03.2023, акт про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 10.03.2023, реєстр боржників від 07.03.2023, витяг з реєстру боржників від 07.03.2023).
18.02.2025 ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25, на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за договором позики №2845900898-200362 від 18.02.2022 (акти прийому-передачі реєстру боржників в електронному та друкованому вигляді від 18.02.2025, акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.03.2025, реєстр боржників від 18.02.2025, витяг з реєстру боржників від 18.02.2025).
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором позики №2845900898-200362 від 18.02.2022 становить 6260 грн, з них: 4500 грн - тіло кредиту, 1760 грн - проценти за користування кредитом.
Після набуття права вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» додаткових нарахувань не проводило.
ІІІ. 03.02.2022 відповідач за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на вебсайті miloan.ua створив Особистий кабінет позичальника, подав Анкету-заявку на кредит №9520853, в якій вказав свої персональні дані, паспорт громадянина України, пройшов перевірку у системі BankID Національного банку і використовуючи персональний одноразовий ідентифікатор L34255 уклав з ТОВ «Мілоан» електронний кредитний договір №9520853.
За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн (п.1.2), строком на 30 днів з 03.02.2022 до 05.03.2022 (п.1.3, 1.4). Кредитні кошти надаються в безготівковій формі шляхом переказу на вказаний позичальником картковий рахунок (п.2.1) Позичальник зобов'язаний сплатити одноразову комісію в розмірі 19% від суми кредиту, тобто 1520 грн (п.1.5.1). За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка - 5 % в день, пільгова - 2,50 % в день (п.1.5.2, п.1.6).
Згідно з п.2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена у п.1.6 договору і є незмінною протягом усього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного у п.1.3, є меншою за стандарту. Після завершення первісного строку кредитування та пролонгації проценти з дня продовження кредитування на стандартних умовах згідно з п.2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою.
Строк користування кредитом може бути продовжений на пільгових і на стандартних умовах.
Згідно з п.2.3.1.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування на пільгових умовах, виконавши визначені у розділі 6 Правил надання фінансових кредитів (розмішені на сайті товариства і є невід'ємною частиною договору) дії, в тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частину заборгованості за наведеними у таблиці ставками: для продовження на 3 дні - 3%, на 7 днів - 5%, на 15 днів - 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, то проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк нараховуються за ставкою, передбаченою в п.1.5.2 договору.
Пролонгація на стандартних умовах (п.2.3.1.2 договору) відбувається автоматично. Позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, з урахуванням усіх періодів пільгової пролонгації, але не більше ніж на 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. У випадку, якщо позичальник в цей період вчинить дії для пролонгації договору на пільгових умовах, зупиняється строк пролонгації на стандартних умовах.
Детальна інформація про умови кредитування відображена у Паспорті споживчого кредиту
ТОВ «Мілоан» виконало зобов'язання за договором і 03.02.2022 перерахувало на відкриту на ім'я ОСОБА_1 платіжну карту НОМЕР_3 кошти у розмірі 8000 грн, що підтверджено довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 23.01.2025.
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування ОСОБА_1 кошти не повернув, жодних платежів не вносив, ТОВ «Мілоан» нарахувало відповідачу проценти у період з 03.02.2022 до 04.03.2022 (в межах строку дії кредитного договору 30 днів).
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №9520853 від 03.02.2022 перед первісним кредитором становить 13520 грн, з яких: 8000 грн тіло кредиту, 1520 грн комісія, 4000 грн проценти.
25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладений Договір факторингу №25-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №9520853 від 03.02.2022, порядковий номер у реєстрі боржників 6452, із сумою заборгованості 13520 грн.
Після набуття права вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» додаткових нарахувань не проводило.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Суд встановив, що Договори позики та Договір про споживчий кредит, про які йдеться у справі, за формою відповідають вимогам законодавства, договори підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. ОСОБА_1 при укладенні перелічених договорів проходив ідентифікацію за однаковим ідентифікаційним кодом, паспортними даними, номером мобільного телефону і електронної адреси.
Відповідач, підписавши договори, не лише погодив їх умови, але й скористався кредитними коштами, які перераховані на вказаний ним картковий рахунок.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.
Позивачем на підтвердження права вимоги до відповідача надані копії Договорів факторингу, Договори про відступлення права вимоги, акти прийому-передачі реєстру боржників за кожним із вищевказаних кредитних договорів, реєстри боржників, платіжні інструкції про оплату договорів, тому суд вважає, що ТОВ «Факторинг Партнерс»підтвердило факт переходу до нього права вимагати за переліченими у позовній заяві Договорами позики та Договором про споживчий кредит.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісним кредиторам, тому враховуючи доведеність позивачем переходу до нього право вимоги, позовні вимоги є підставними.
При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша - четверта статті 1056-1 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов'язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2028 у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач не ставить вимогу про стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України, тому суд визначає заборгованість лише в межах строку кредитування за кожним із договорів.
За умовами Договору позики № 555166320909 від 31.01.2022 ОСОБА_1 отримав 12000грн, строком на 30 днів, зобов'язався повернути кредитні кошті та сплатити проценти.
До стягнення позивачем заявлено 30739,80 грн (12000 грн основного боргу, 18739,80 грн процентів).
Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем коштів в розмірі 12000 гривень (основного боргу).
За матеріалами справи, погодженим строком позики (строком кредитування) є строк 30 днів (п.1.1 договору позики).
ОСОБА_1 в межах строку позики (30 днів) в період з 31.01.2022 до 01.03.2022 нараховані проценти за пільговою ставкою 1,53% в день (по 184,11 грн в день) в розмірі 5523,30 грн.
Обставини продовження чи пролонгації строку кредитування, які зазначені в п.9 Загальних умов надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія»,позивачем не обґрунтовувалися (ч.1 ст.81 ЦПК України) та судом не встановлені, тому у стягненні процентів, нарахованих після 02.03.2022необхідно відмовити.
Обумовлена сторонами ставка 2,60% за кожен день користування коштами понад строки є фактично погодженою ставкою за ст.625 ЦК України, а не умовою для правомірного користування коштами.
Відтак, із заявлених в позові 30739,80 грн (12000 грн основного боргу, 18739,80 грн нарахованих відсотків), суд стягує з відповідача 17523,30 грн (12000 грн тіла, 5523,30 грн процентів).
За умовами Договору позики № 2845900898-200362 від 18.02.2022 ОСОБА_1 отримав 4500 грн на 20 днів, погоджена процентна ставка за користування кредитом становить 1,95% за день користування грошовими коштами.
До стягнення позивачем заявлено 6260 грн (4500 грн основного боргу, 1760 грн процентів).
Перевіряючи розмір заборгованості, заявлений до стягнення з відповідача за договором позики № 2845900898-200362 від 18.02.2022, суд доходить висновку, що позивач довів суду використання та неповернення відповідачем коштів в розмірі 4500 гривень (основного боргу) та 1760 гривень відсотків, які були нараховані первісним кредитором в межах строку позики з 18.02.2022 по 10.03.2022, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню в повному об'ємі.
За умовами договору позики № 9520853 від 03.02.2022 ОСОБА_1 отримав 8000грн строком на 30 днів до 05.03.2022, зобов'язався повернути кредитні кошті та сплатити проценти. За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка - 5 % в день, пільгова - 2,50 % в день.
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість в розмірі 13520 грн, з яких: 8000 грн тіло кредиту, 1520 грн комісія, 4000 грн проценти.
Позивач довів неповернення відповідачем 8000 гривень тіла кредиту. Відповідач розмір заборгованості не спростував.
Окрім тіла кредиту позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в межах строку кредитування (30 днів) з урахуванням диспозитивності в розмірі 4000 гривень, розраховані в період строку позики з 03.02.2022 до 04.03.2022 за пільговою процентною ставкою 2,50% в день (8000х2,50%=200 грн).
Також правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача одноразової комісії в сумі 1520 грн, яка включена до загальних витрат, оскільки передбачена п.1.5.1 кредитного договору №9520853, що узгоджується з приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», частиною шостою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак загальний розмір задоволених позовних вимог становить 37303,30 грн (17523,30+6260+13520=37303,30), що відповідає 73,84% від заявлених вимог на суму 50519,80 грн.
Відповідно до вимог частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідач розмір заборгованості не спростував, в свою чергу обсяг наданих суду доказів є достатнім для часткового задоволення позову.
Щодо стягнення судових витрат.
Позивач сплатив судовий збір за ставкою 0,8 в розмірі 2422,40 грн. Позов задоволений на 73,84%, тому, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1788,70 грн (2422,40х73,84%).
ТОВ «Факторинг Партнерс» також просило стягнути 16000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору від 02-07/2024 від 02.07.2024.
Фактично послуги адвоката позивачем на час ухвалення судового рішення не оплачені.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (ст.133, ст. 141 ЦПК України).
Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однак для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
-чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у статтях137, 141 ЦПК України критеріїв.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, прас-лист послуг АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №209 від 01.07.2025 по супроводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , витяг з акту №15 про надання правової допомоги від 31.07.2025 на суму 16000 грн, в якому визначено, що вартість складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду становить 12000 гривень за 4 години, вивчення матеріалів справи - 4000 грн за 2 години.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, беручи до уваги, що надання усної консультації є складовою послуги складання позовної заяви, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 12000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, що є також пропорційним розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 263, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3,6, 207, 509, 512, 514, 526, 530, 626, 628, 638, 639, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію»,суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість в розмірі 37303 (тридцять сім тисяч триста три) гривні 30 копійок, з яких:
- за Договором позики №555166320909від 31.01.2022 у сумі 17523,30 гривень, з яких 12000 гривень - основного боргу, 5523,30 гривень - заборгованість за відсотками;
- за Договором позики №2845900898-200362 від 18.02.2022 у сумі 6260 гривень, з яких 4500 гривень - основного боргу, 1760 гривень - заборгованість за відсотками;
- за Договором про споживчий кредит №9520853 від 03.02.2022 у сумі 13520 гривень, з яких 8000 гривні - основного боргу, 4000 гривень - заборгованість за відсотками, 1520 гривень - комісія.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 1788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) гривень 70 копійок судового збору та 12000 (дванадцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: м.Київ вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 25.09.2025
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК