Справа № 158/2352/25
Провадження № 3/0158/741/25
16 вересня 2025 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,
- за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 401806 від 25.07.2025 року, ОСОБА_1 , вказаної дати о 00 год. 47 хв., в м. Ківерці по вул. Січових Стрільців, в порушення вимог «2.9а» ПДР України, керував автомобілем марки «Volkswagen Phaeton», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що стверджується висновком результатів огляду - 0,37%.
10.09.2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду подав письмові заперечення, згідно яких вину у вчиненому не визнає.
Стверджує, що долучений до матеріалів справи відеозапис є непослідовним та неповним; не містить усіх обставин події, яка мала місце 25.07.2025 року, а тому вважає вказаний доказ недопустимим. Заперечує наявність будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, про що вказував поліцейським безпосередньо при затриманні. Вказує на порушення поліцейським та лікарем наркологом процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
За клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було допитано в якості свідка - лікаря КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_2 , яка не заперечила, що проводила огляд ОСОБА_1 26.07.2025 року. Ствердила, що за результатами огляду нею, як лікарем, було видано висновок про результати проведення такого.
Не заперечила той факт, що при огляді ОСОБА_1 була присутня медсестра, яка здійснювала вимірювання тиску, огляд візуальний, надала «продути» прилад для вимірювання алкоголю.
Заслухавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
З системного аналізу вказаної норми вбачається, що на працівників поліції, як посадових осіб, уповноважених на складання протоколу, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Згідно п.2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Якщо у матеріалах адміністративної справи відсутнє направлення водія до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, де б були зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, які передбачені п. 4 розділу 1 зазначеної вище інструкції і такі ознаки не зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, то вказане свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Надаючи оцінку доказам, долученим до матеріалів провадження? суд звертає увагу, що при проходженні першочергового огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, водій категорично не погодився із результатом тесту «Драгер» та погодився проїхати до медичної установи задля проходження огляду лікарем.
Водночас, у матеріалах справи відсутнє направлення водія на огляд у медичну установу для виявлення стану алкогольного сп'яніння, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, що є вимогою вищезазначених актів законодавства.
Суд бере до уваги твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в частині допущення працівниками поліції його до подальшого керування автівкою (відеозапис із бодікамери поліцейського) та стверджує, що такі заходи є несумісними із положеннями КУпАП в частині повноважень поліцейських при виявлення особи-водія у стані алкогольного сп'яніння (повинно бути повне відсторонення).
Ст.129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
На думку суду, складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, оскільки вина останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не доведена.
Керуючись ст. ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складений 25.09.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч