154/3537/25
3/154/1823/25
25.09.2025 суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 22.08.2025 р. о 16 год. 15 хв., по вул. Луцькій в м.Володимир, керував транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1.А ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Він же, 22.08.2025 р. о 16 год. 15 хв., по вул. Луцькій в м. Володимир, керував транспортним засобом марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп?яніння (зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння в медичному закладі відмовився в установленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Володимирського міського суду від 25.09.2025 року справи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 т КУпАП об'єднано в одне провадження.
Правопорушник ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з'являвся, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток, повідомлення у додаток «Viber», через оголошення на веб-сайті судової влади.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходів для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від правопорушника не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не дивлячись на те, що правопорушник в судове засідання на розгляд справи не з'явився, його вина у вчиненні даних адміністративних правопорушень повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 430932, ЕПР1 № 430919, рапортами працівників поліції, довідкою інспектора САП щодо того, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами згідно постанови №ЕНА 4692079 від 09.05.2025, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, диском з відеозаписами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та іншими матеріалами справи.
За положеннями п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пункт 2.1а Правил дорожнього руху наголошує на тому, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану наркотичного чи іншого сп'яніння у водія транспортного засобу (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про доведеність складу адміністративних правопорушення, вчинених ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь яких доказів, які б спростували встановлені в судовому засіданні обставини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано.
Відповідно до статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням особи правопорушника, характеру вчинених правопорушень, та обставин даної справи, а також того, що ОСОБА_1 вже притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.126 КУпАП, вважаю необхідним піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 126, 283, 284 КУпАП
ОСОБА_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ