Справа №195/1013/25
1-кп/195/100/25
25.09.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), обвинуваченого - ОСОБА_4 , потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041590000083 від 19.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду стрілець-санітар 3 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду стрілець-санітар 3 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 19 лютого 2025 року, в другій половині доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час в якості гостя перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з котрим вони спільно вживали алкогольні напої.
В подальшому, ОСОБА_4 , маючи усний дозвіл від ОСОБА_5 на користування мобільним телефоном останнього, а саме телефоном марки Xiaomi моделі Redmi 5 plus, під час користування зазначеним телефоном виявив у чохлі мобільного телефону банківські картки банку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які належать та емітовані на ім'я ОСОБА_5 . В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_5 , а саме вказаними банківськими картками АТ КБ «ПриватБанк».
При цьому, ОСОБА_4 , розуміючи, що вказані ним банківські картки
АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 емітовані на ім'я ОСОБА_5 , належать іншій особі та є офіційним документом, з корисливих мотивів взяв зазначені пластикові банківські картки
АТ КБ «ПриватБанк», які, згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію»,
п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційних документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку та поклав їх до кишені власної куртки, таким чином привласнив з метою подальшої крадіжки грошових коштів з рахунку вказаних банківських карт.
Крім того, 19 лютого 2025 року, приблизно о 18 годин 00 хвилин, ОСОБА_4 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи за вказаною адресою та маючи доступ до банківських карток банку АТКБ«ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_5 , в цей час у ОСОБА_4 , який усвідомлював, що в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 зі змінами, дію якого продовжено на момент вчинення злочину, в порядку передбаченим ст.6 Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який є особливим правовим режимом, виник злочинний умисел, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки AT КБ «ПриватБанк»№ НОМЕР_2 , яка належать та емітована ім'я ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належать та емітована ім'я ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в цей же день, тобто 19лютого 2025 року приблизно о 18 годині 35 хвилин, прибув до найближчого банкомату, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Томаківська територіальна громада, селище Томаківка, вул. Шевченко, 27, та підійшовши до вказаного банкомату діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи персональний ідентифікаційний номер банківської карти № НОМЕР_2 (пін-код) ввів його на банкоматі та здійснив три транзакції зі зняття готівки, а саме:
- 19.02.2025 о 18 годині 40 хвилин на суму 532 грн.;
- 19.02.2025 о 18 годині 43 хвилин на суму 1049 грн.
- 19.02.2025 о 19 годині 13хвилин на суму 532 грн, тим самим вчинив крадіжку грошових коштів з вищевказаної банківської картки, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
В наступному того ж дня, тобто 19.02.2025 року, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 яка належать та емітована ім'я ОСОБА_5 , ОСОБА_4 о 22 годині 41 хвилин за допомогою мобільного телефону марки Xiaomi моделі Redmi 5 plus, що належить ОСОБА_5 та маючи усний дозвіл від останнього на користування вказаним мобільним телефоном за допомогою встановленого мобільного додатку «Приват-24», до якого приєднана платіжна картка АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 належної ОСОБА_5 , перерахував з вказаної карти, на рахунок банківської картки АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , яка належить його матері ОСОБА_6 однією транзакцією грошові кошти в сумі 3623,12 грн., які о 22 годині 50 хвилин з банківської картки своєї матері перерахував на банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить та імітована на ім'я потерпілого ОСОБА_5 , та в подальшому продовжуючи свій єдиний злочинний умисел 24 лютого 2025 року достовірно знаючи персональний ідентифікаційний номер банківської карти АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 (пін-код) ввів його на банкоматі за адресою: АДРЕСА_2 , та в подальшому здійснив о 10 годині 20 хвили одну транзакцію зі зняття грошових коштів на суму 3300 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 5736,12 грн.
Крім того, 24.02.2025 року (точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим), ОСОБА_4 , знаходився за місцем свого мешкання в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 , де усвідомлював, що в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 зі змінами, дію якого продовжено на момент вчинення злочину, в порядку передбаченим ст.6 Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який є особливим правовим режимом, повторно виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належать та емітована ім'я ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 24.02.2025 року, перебуваючи за місцем мешкання в житловому будинку АДРЕСА_1 , діючи таємно, умисно, повторно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, отримавши від ОСОБА_4 в користування мобільний телефон останнього, а саме телефон марки Xiaomi моделі Redmi 5 plus, за допомогою мобільного додатку «Приват24», який був встановлений на вказаний мобільний телефон паролі доступу до якого ОСОБА_4 було достовірно відомо, без згоди та дозволу потерпілого ОСОБА_5 , в період з 18 годин 25 хвилин 24.02.2025 року по 20 годин 03 хвилин 25.02.2025 року здійснив крадіжку грошових коштів з універсальної платіжної картки АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_5 ), шляхом їх переказу на банківські картки №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 на загальну суму 4805,72 грн., тим самим спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 357 КК України за ознаками - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів; за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив вищезазначені обставини, визнав себе винним у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при викладених у обвинувальному акті обставинах, та пояснив суду, що 19 лютого 2025 року він перебував в гостях у ОСОБА_5 , з котрим спільно вживали алкогольні напої. З дозволу ОСОБА_5 він взяв його телефон марки Xiaomi моделі Redmi 5 plus, та під час користування телефоном виявив у чохлі мобільного телефону банківські картки банку АТ КБ «ПриватБанк», які належать ОСОБА_5 після чого він взяв картки і декілька разів знімав з карток грошові кошти. Також, за допомогою мобільного телефону потерпілого, він перевів грошові кошти з рахунку потерпілого на рахунки своєї матері, а потім знову на рахунок потерпілого та знімав їх. Пін код карток він знав, потерпілий сам йому повідомляв цю інформацію, також давав користуватися своїм телефоном. В скоєному щиро кається та прохає суд його суворо не карати. Також пояснив суду, що він почав відшкодовувати потерпілому спричинені збитки, та надав до суду розписку потерпілого про отримання коштів.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримує свої покази надані на досудовому слідстві, при цьому пояснив суду, що вони з обвинуваченим родичі, двоюрідні брати, потерпілий повністю довіряв обвинуваченому, давав користуватися своїм мобільним телефоном та обвинувачений знав пін-коди до карток. Прохає суд обвинуваченого суворо не карати, та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Обвинувачений почав відшкодовувати йому спричинені збитки. Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.
У суду немає сумнівів у тому, що обвинувачений дає правдиві свідчення добровільно.
Так як обвинувачений свою провину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази, які він не оспорює, що передбачено ст.349 КПК України, наслідки якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.
Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачений своїми умисними діями вчинив привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 357 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії проступку, а інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що останній має середньо-спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
До обставин пом'якшуючих покарання обвинуваченому суд відносить його щире каяття.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд відносить: вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме Нікопольським районним відділом №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 проживає разом з батьками у будинку. Працює неофіційно за наймом у людей. Розлучений, має доньку від шлюбу з якою підтримує відносини. Обвинувачений має посвідчення УБД оскільки був учасником АТО, у зв'язку з чим має нестійкий емоційний стан. Зі слів особи намагається не вживати алкогольні напої, оскільки здатний втрачати контроль. На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Свої протиправні дії обвинувачений пояснює тим, що вчинив не обдумано про що зараз шкодує. Відповідно до характеристики за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно. Насильство в сім'ї не застосовується. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. На думку органу пробації виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не становить високу небезпеку для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення обвинуваченого до вчиненого, вину свою визнав, в скоєному розкаявся, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, з урахуванням ч.1 ст. 70 КК України, але враховуючи наявність обставин пом'якшуючих покарання - щире каяття, особу обвинуваченого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, потерпілий просить суд призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі суд вважає можливим його перевиховання і виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч.4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 міру покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : періодично з'являтись для реєстрації до органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: телефон марки Xiaomi моделі Redmi 5 plus, банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_2 , банківська картка «Для виплат» № НОМЕР_10 , що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду на протязі 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
25.09.2025