Справа № 194/1147/22
Номер провадження 1-кп/194/73/25
про закриття кримінального провадження
26 вересня 2025 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2022 року за № 12022046400000123 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого професійно-технічну освіту, працюючого прохідником на ШУ «Дніпровське» ш. «Дніпровська», маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 08.09.2022 року приблизно о 21:15 годин він перебував в приміщенні кафе-бару «Позитив» розташованого за адресою: буд. №18 по вул. Харківська м. Тернівка Дніпропетровської області. В той момент ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 , який також перебував в приміщенні вищевказаного кафе-бару, та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Керуючись своїм злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , переслідуючи мету заподіяння шкоди здоров?ю останньому, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, але не бажаючи від них відмовлятись, ОСОБА_3 , долонею лівої руки наніс один удар ОСОБА_6 в праву щелепу та один удар кулаком правої руки в ніс, внаслідок чого ОСОБА_6 , втратив рівновагу та впав на підлогу. Після цього ОСОБА_3 припинив свої протиправні дії.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_3 , спричинив потерпілому ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді синців нижніх повік обох очей та садна кінчику носа, які за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Наслідки закриття у зв'язку із закінченням строків давності із нереабілітуючих обставин та суть пред'явленого обвинувачення йому зрозумілі і він наполягає на закритті провадження на даній стадії процесу. Окремо зазначив, що свої інтереси представлятиме самостійно, захисник йому не потрібен.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, оскільки це право обвинуваченого.
Представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просив проводити судове засідання за відсутності потерпілого, з огляду на те, що він представляє інтереси останнього. Щодо заявленого обвинуваченим ОСОБА_3 клопотання не заперечував, втім, поданий ОСОБА_6 цивільний позов підтримав та просив задовольнити.
Суд, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, приходить до наступних висновків.
Частиною 4 ст. 286 КПК України встановлено, що в разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цих Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.
Також, згідно пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, за яке передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
З моменту вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто з 08.09.2022 року, минуло більше двох років.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Судом відповідно до ст. 285 КПК України ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою. Обвинуваченому також роз'яснено, що у разі якщо він заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 від явки до органів слідства, прокурора та суду не ухилявся, в розшуку не перебував. Втім, ОСОБА_3 перебував та на даний час продовжує перебувати на військовій службі, у зв'язку з чим, кримінальне провадження ухвалою суду від 28.04.2023 року зупинялось, та ухвалою суду від 14.07.2025 року відновлено. Натомість, вказані обставини не є підставою для зупинення або переривання перебігу строків давності, у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Наведені обставини вказують на те, що строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності закінчився.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 49 КК України є безумовною підставою і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що обвинувачений розуміє права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Оскільки визначені ст. 49 КК України положення дотримано, їх правдивість ні в кого зі сторін провадження не викликає сумнівів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Судові витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Відносно заявленого потерпілим ОСОБА_6 цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушенням, суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушенням, необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред'явленню позову в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 справа №661/2681/18.
На підставі ст. 49 КК України, керуючись ст. 284, ст. 285, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12022046400000123, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушенням - залишити без розгляду, роз'яснивши ОСОБА_6 про можливість вирішення даного позову в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений 26.09.2025 року о 15-00 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1