Справа № 206/4406/25
Провадження № 3/206/1587/25
15.09.2025 м.Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Нестеренко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 397206 від 20.07.2025 року, водій ОСОБА_1 20.07.2025 року о 12 год. 46 хв. в м. Дніпро, пров. Кодемський, 3, керуючи т/з Geely Emgrand 7, д.н.з НОМЕР_1 , мав ознаки алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, прилад BRHK-0488, результат тесту позитивний та становить 0,41 %Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Негробов О.В. у судовому засіданні підтримав подане письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, та просив закрити провадження у справі.
Суд, з'ясувавши позицію учасників судового провадження, протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи та подане до суду письмове клопотання захисника, приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядок огляду для встановлення стану сп'яніння визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі Порядок) та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).
Так, відповідно до п. 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Пунктом 4 Порядку визначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Також, пунктом 7 розділу І Інструкції визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з інструкцією № 1452/735 передбачений певний перелік дій та їх послідовність, яких мають дотримуватись співробітники поліції у випадку, коли виникає необхідність проведення огляду особи на стан сп'яніння. Ці дії в будь-якому випадку мають починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, далі йому має бути запропоновано пройти огляд та роз'яснено порядок проходження: на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров'я, куди водія має бути направлено згідно п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду, про що йдеться у ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 було запропоновано проходження огляду на стан сп'яніння лише за допомогою спеціального технічного засобу на місці дорожньо-транспортної пригоди. Разом із цим йому не було належним чином роз'яснено про можливість відмовитись від проходження огляду на місці, не зазначено, що у випадку відмови від результатів такого огляду або у разі незгоди із результатами він матиме можливість пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Також не було роз'яснено наслідки проходження огляду на стан сп'яніння або відмови від проходження такого огляду.
У пп. 1-5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, встановлено, що за наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Разом із цим відповідно до п. 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У п. 3 Порядку № 1103 зазначено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Зі змісту наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що співробітниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 , який прилад буде використаний для проведення огляду на стан сп'яніння, навіть не було озвучено його назву. Також з відеозапису вбачається, що співробітники поліції відповідно до вимог чинного законодавства не проінформували ОСОБА_1 про порядок застосування технічного засобу та про можливість на вимогу оглянути сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Відповідно до відеозапису, при роздруківці результатів із зазначеого приладу стався збій зазначеної техніки, що також зазначає про технічні неполадки зазначеного приладу.
З огляду на вищевикладене, вимога співробітників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння є такою, що не ґрунтується на положеннях закону та виходить за межі їх дискреційних повноважень, оскільки такі дії здійснюються з порушенням принципу правової визначеності, що є складовою права на захист будь-якої особи.
Крім цього, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу Alcotest 6820 прилад BRHK 0488, зокрема співробітниками поліції не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Тому в цьому випадку не можна однозначно стверджувати про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено сертифікованим приладом, який є справним та може бути використаний для здійснення огляду осіб на стан сп'яніння. З наявного у матеріалах справи чеку драгера - роздруківки тесту № 3358 технічного засобу Alcotest 6820 BRHK 0488 вбачається, що останнє калібрування 13.11.2024, дата та час тесту 20.07.2025, результат тесту 0,41‰.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Вимоги до експлуатації технічного засобу Alcotest 6820 встановлені в Інструкції до такого, що розміщена на офіційному сайті заводу-виробника цього приладу за посиланням - https://www.draeger.com/Content/Documents/Content/alcotest-6820-ifu-9033426-ru.pdf.
Підпунктом 7.1 пункту 7 («Технічне обслуговування») та пунктом 10 («Технічні дані») цієї Інструкції визначено необхідність проведення калібрування алкотестера Drager 6820 періодичністю «кожні шість місяців».
Таким чином, оскільки з моменту останнього калібрування технічного засобу Alcotest 6820, за допомогою якого здійснено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, до моменту проведення уповноваженою особою Національної поліції його огляду, пройшло більше 6 місяців, то результати такого огляду не можуть вважатись належним і допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Станом на момент проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння технічний засіб Alcotest 6820 не мав експлуатуватись, оскільки не був вчасно відкалібрований, тому роздруківка тесту № 3358 з зафіксованими результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не є належним та допустимим доказом у цій справі.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а при притягненні до адміністративної відповідальності в жодному разі не може бути допущено випадків свавільності з боку державних органів..
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, встановлену, зокрема КУпАП .
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Основного Закону України та Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" («Karelin v. Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, оцінюючи надані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 283, 285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.В. Нестеренко