Справа № 201/12255/23
Провадження № 2/201/216/2025
09 вересня 2025 року Соборний районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції позивача.
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 07 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У зв'язку з тим, що за час користування кредитом відповідач не виконував його умови та не своєчасно сплачував кредитні платежі, станом на 22 серпня 2023 року утворилася заборгованість в сумі 45 678,26 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), яку позивач просить стягнути на його користь, а також стягнути судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2023 року указана позовна заява передана для розгляду судді ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30 вересня 2024 року розгляд даної справи було призначено в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 05 лютого 2024 року провадження по даній цивільній справі було зупинено для встановлення правонаступників (правонаступника) у зв'язку із смертю відповідача.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30 вересня 2024 року було залучено до участі у даній цивільній справі правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 . Поновлено провадження та призначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
11 листопада 2024 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі через їх безпідставність, необґрунтованість, а також, через те, що даний позов не підкріплений належними доказами, і ґрунтується виключно на припущеннях позивача, без належного врахування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення спору та бажанні отримати незаконну матеріальну вигоду.
15 листопада 2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, та підтримав заявлені позовні вимоги.
Розпорядженням керівника апарату Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року указану цивільну справу призначено до повторного автоматичного розподілу судових справ на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 про звільнення у відставку судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_3 .
Справа за указаним позовом згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2024 року передана для розгляду судді Федоріщеву С.С..
Ухвалою судді від 10 грудня 2024 року вищевказану цивільну справу було прийнято до свого провадження.
Ухвалою судді від 10 червня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
09 вересня 2025 року від представника відповідачки до суду надійшли додаткові пояснення, в яких остання просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини встановлені судом. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
07 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 07 листопада 2019 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.
ОСОБА_2 свої договірні зобов'язання перед позивачем не виконав, допустивши прострочення та утворення заборгованості, яка становить 45 678,26 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
З матеріалів спадкової справи №04/2024 вбачається, що єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину є дружина померлого - ОСОБА_1 , а інші спадкоємці - сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовились від прийняття спадщини.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, за правилами ч.1 ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України.
Так, відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Отже, зобов'язання з повернення грошових коштів згідно з укладеним кредитним договором входять до складу спадщини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 цього Кодексу).
Згідно п.п. 2.1 п. 2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Відповідно вимог п. 8.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 року №3253/5, у журналі реєстрації вхідних документів підлягають реєстрації: заяви про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів, повідомлення про накладення заборони відчуження нерухомого майна, повідомлення суду і слідчих органів про накладення арешту та інші, якщо вони надійшли поштою або подані нотаріусу кур'єром до дня вчинення нотаріальної дії, заяви батьків про надання згоди неповнолітній дитині на відчуження майна, заява одного з подружжя про згоду на розпорядження майном, заява від співвласника про відмову від переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності, заяви про скасування заповіту або довіреності тощо, незалежно від того, чи були вони подані нотаріусу особисто або повіреною особою, кур'єром, чи надійшли поштою.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, визначеному ст. 1282 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Позивач мав можливість, в межах строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України, скористатися своїм правом подати вимогу кредитора, а, отже недотримання позивачем передбаченого статтею 1281 ЦК України шестимісячного строку пред'явлення вимоги є підставою для відмови у задоволенні позову (постанова ВС від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц).
Також дана позиція викладена:
Велика Палата ВС, справа №?638/1046/14?ц (09.10.2024): за пропуск строку пред'явлення вимог до спадкоємця (ст.?1281 ЦК), кредитор позбавляється права вимоги як за основним, так і за додатковим зобов'язанням.
Постанови ВС у складі Касаційного цивільного суду, зокрема у справі № 615/473/20 - обов'язки сторін: кредитор має довести факт звернення до спадкоємців у строки, визначені ст.?1281 ЦК; спадкоємець, якщо заперечує, повинен довести вартість спадкового майна.
Зведена правова позиція: обов'язкове дотримання ст.?1281-1282 ЦК; пропуск строків тягне за собою втрату права вимоги.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанова від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14-ц, кредитор може пред'явити вимогу до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України в один із таких способів: 1) безпосередньо спадкоємцю; 2) опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України - через консульську установу).
Аналіз правил ч. 1 ст. 559 і частин 2, 4 ст. 1281 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі пропуску кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов'язанням, так і за додатковим зобов'язанням (порукою), що не може існувати окремо від основного зобов'язання.
У цій справі (№ 638/1046/14-ц) про відкриття спадщини після смерті боржниці банк дізнався не пізніше 3 лютого 2015 року, про що представник банку зазначив у поданому до суду клопотанні про витребування з нотаріальної контори відомостей зі спадкової справи. Проте банк як кредитор вимогу до спадкоємців боржниці в будь-який спосіб у строки, визначені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, не пред'являв, а лише 29 лютого 2016 року звернувся до суду з процесуальною заявою про залучення до участі у справі правонаступниці.
Отже, ВП ВС в зазначеній справі (№ 638/1046/14-ц) виснувала, що в задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості як із спадкоємиці померлої позичальниці, так і з поручителя має бути відмовлено у зв'язку із втратою кредитором права вимоги з підстав пропуску строку, визначеного ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
В даному випадку, позивач, володіючи інформацією, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не скористався своїм правом, та не звернувся з вимогою кредитора до його спадкоємців, доказів протилежного суду не надано. При цьому суд враховує, що зупинення провадження у справі, що розглядається, відбулося за ініціативою представника померлого, поновлення провадження та заміна відповідача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 , відбулася за ініціативою суду, в той час, як позивач жодних вимог до останньої не висував. Матеріали спадкової справи не містять вимоги кредитора, а позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів, що відповідачу були направлені вимоги кредитора позивача як в судовому, так і в позасудовому порядку.
З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи той факт, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в силу ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 599, 508, 1218-1220, 1216, 1269, 1270, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.С. Федоріщев