Справа № 201/11886/25
Провадження № 1-кс/201/4128/2025
26 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях капітан юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22025050000000672 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22025050000000672 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2025, за підозрою ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 11.09.2023 громадянин України, обраний 03.11.2010 депутатом Новоазовської міської ради Донецької області за результатами місцевих виборів 2010 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, через власні переконання та стійкі проросійські погляди, підтримуючи воєнну агресію Російської Федерації на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, за результатами проведених у період з 31.08.2023 по 10.09.2023 незаконних виборів до органів окупаційної влади «днр» на тимчасово окупованій території Донецької області, був обраний депутатом т.зв. «Новоазовского муниципального совета Донецкой Народной Республики первого созыва», від політичної партії «кпРФ». Вказану посаду продовжує обіймати по теперішній час.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 186 (8111) від 11.09.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 11.09.2025 опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 17.09.2025, 18.09.2025, 19.09.2025, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22025050000000672, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 , у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України повідомлено ОСОБА_6 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме вручено захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 22 вересня 2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Факт перебування підозрюваного ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України підтверджується: відповідями оперативних співробітників на виконання доручень слідчого; протоколами оглядів мережі інтернет.
Таким чином слідчий вказує, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22025050000000672 від 06.06.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, враховуючи його необґрунтованість та не доведення обізнаності підозрюваного про наявність кримінального провадження відносно нього.
Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 186 (8111) від 11.09.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 11.09.2025 опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 17.09.2025, 18.09.2025, 19.09.2025, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22025050000000672, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 , у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України повідомлено ОСОБА_6 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме вручено захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_4 .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновком судової портретної експертизи № СЕ25-479/1 від 21.08.2025; протоколами огляду мережі Інтернет; матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5. ст. 111-1 КК України.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Також було встановлено, що постановою слідчого від 22 вересня 2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Факт перебування підозрюваного ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України підтверджується: відповідями оперативних співробітників на виконання доручень слідчого; протоколами оглядів мережі інтернет;
Тимчасово окуповану територію Донецької області ОСОБА_6 не покидає, у зв'язку з чим викликати його до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях для проведення необхідних процесуальних дій не має можливості.
Таким чином, місцезнаходження ОСОБА_6 на даний час невідоме у зв'язку з тим, що останній переховується від органів досудового розслідування.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях капітан юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22025050000000672 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22025050000000672 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1