Справа №591/1041/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.
Номер провадження 33/816/597/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
12 вересня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Давидова А.Г. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 27.01.2025 то 00:21 год у м.Суми по вул. Харківська,58Б, керував т/з Mitsubishi, н.з.- НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Давидова А.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2025 року, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що записи з бодікамер поліцейських здійснювали фіксацію одного проміжку часу, тобто здійснювали запис одночасно із незначною відстанню одна від одної.
Зазначав, що ОСОБА_1 не висловлював жодним чином відмови щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
Стверджував, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, в транспортному засобі перебувало декілька осіб.
Зазначав, що відеозаписи бодікамер, які містяться в матеріалах справи не фіксують руху транспортного засобу.
В судове засідання призначене на 12 вересня 2025 року на 10 год. 00 хв. особа, що притягується до відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Давидов А.Г., які є належним чином повідомленими про дату і час розгляду апеляційної скарги, до апеляційного суду не з'явилися,причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили. З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Давидова А.Г., які повідомлені належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами частини 6 ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231149 від 27 січня 2025 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який мав проведений у зв'язку з виявленими ознаками: зокрема, щодо запаху алкоголю з порожнини роту, порушення мови та координації рухів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с. 3);
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що наряд патрульної поліції їде по дорозі за транспортним засобом Mitsubishi, н.з.- НОМЕР_1 . Цей транспортний засіб вмикає покажчик повороту та паркується на узбіччі дороги. При цьому, з водійського сидіння виходить саме ОСОБА_1 . Під час спілкування з ним, останній не заперечує, що саме він керував транспортним засобом і каже, що він мав намір доїхати до заправки, а потім інший пасажир сів би за кермо. Також, під час спілкування з водієм, у поліцейських виникає підозра, що останній керує т/з в стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку із цим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, проте останній повідомляє, що проходити огляд не буде. При цьому йому повністю роз'яснюють процедуру та права та обов'язки (а.с.8).
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не висловлював жодним чином відмови щодо проходження огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з відеозаписів вбачається, що працівниками поліції неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що він не надавав відповіді. Така поведінка ОСОБА_1 обґрунтовано була сприйнята поліцейським як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому поліцейським неодноразово було роз'яснено водію про наслідки такої відмови.
Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, в транспортному засобі перебувало декілька осіб, апеляційний суд обґрунтованими вважати не може, оскільки вони спростовуються відеозаписами, з яких вбачається, що після зупинки транспортного засобу, з водійського сидіння виходить саме ОСОБА_1 . Під час спілкування з ним, останній не заперечує, що саме він керував транспортним засобом і каже, що він мав намір доїхати до заправки, а потім інший пасажир сів би за кермо. Тобто, ані він не заперечує, що був за кермом, ані інша особа не повідомляє, що саме вона керувала т/з.
Доводи апелянта про те, що відеозаписи бодікамер, які містяться в матеріалах справи не фіксують руху транспортного засобу повністю спростовуються відеозаписом, а саме файлами під назвою «video_2025-01-27_09-47-59.mp4» та «video_2025-01-27_09-48-07.mp4». Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Давидова А.Г. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.