Номер провадження: 33/813/1843/25
Номер справи місцевого суду: 521/563/24
Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.
Доповідач Журавльов О. Г.
12.09.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Бєлошицької Л.Ф. на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.08.2025, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України,
встановив:
Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.08.2025 визнано ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків вартості предметів порушення митних правил, що становить 43517 (сорок три тисячі п'ятсот сімнадцять) гривень з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених за протоколом про порушення митних правил №1583/50000/23 від 25.09.2023.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
У задоволенні клопотання представника Одеської митниці про стягнення з Федюшина А.О. витрат, понесених митним органом за зберігання товарів у справі про порушення митних правил №1583/50000/23 від 25.09.2023 відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою в частині відмови у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про стягнення з Федюшина А.О. витрат, понесених митним органом за зберігання товарів у справі про порушення митних правил №1583/50000/23 від 25.09.2023, представник Одеської митниці Бєлошицька Л.Ф. звернулася з апеляційною скаргою.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
При розгляді зазначеного провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, у рішенні у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява №23436/03., констатовано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Приписами ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду 1-ої інстанції.
Статтею 284 КУпАП передбачено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України №2-рп/2015 від 31.03.2015, положення ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у ст. 24-1 КУпАП, про закриття справи.
Отже, з урахуванням вищевикладених положень законодавства, постанова Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.08.2025 не підлягає апеляційному оскарженню, не зважаючи на зазначення щодо можливості її оскарження в резолютивній частині судового рішення.
Разом з тим, в діючому КУпАП відсутня норма, що прямо передбачала б порядок дій у випадку подання апеляційної скарги на постанову, яка не підлягає оскарженню, натомість ч. 2 ст. 294 КУпАП встановлює, що апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, вважаю за необхідне застосувати аналогію права, а саме ч. 4 ст. 399 КПК України та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, а саме представнику Одеської митниці Бєлошицькій Л.Ф., у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана нею на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Керуючись ст.ст. 7, 271, 278, 294 КУпАП, ст. 399 КПК України суддя,
постановив:
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Бєлошицької Л.Ф. на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.08.2025, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України - повернути особі яка її подала.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов