24 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника заявниці ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року про відмову у задоволенні скарги заявниці ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги заявниці ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та зобов'язати уповноважених осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_5 від 07.08.2025 р. розпочати досудове розслідування.
Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі представник заявниці ОСОБА_5 - ОСОБА_6 зазначає, що ухвала слідчого судді постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Представник зазначає, що в заяві ОСОБА_5 від 07.08.2025 р. наявна вся необхідна інформація про час, місце та інші обставини, які можна вважати ознаками злочину. До заяви долучені фактичні докази, що підтверджують реальність конкретної події. Зазначені свідки, які можуть свідчити про реальність зазначені події.
За цих обставин, представник вважає, що заявницею надані достатні відомості, що об'єктивно свідчать про вчинення особою кримінального правопорушення, а тому вони повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР, відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
До Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла скарга заявниці ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_5 звернулась до відділу поліції із заявою про те, що її колишній хлопець ОСОБА_7 , в період часу з грудня 2024 року по квітень 2025 року шляхом довіри під приводом вирішення своїх проблем та погашення боргів заволодів її грошовими коштами у сумі 16 000 доларів США, проте відомості до ЄРДР не внесені, чим порушено вимоги ст. 214 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя встановив, що заявницею в поданій заяві наводяться власні міркування щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 проте злочинність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними. Так, у заяві заявниця вказала, що ОСОБА_8 шляхом обману, зловживаючи її довірою виманив у неї грошові кошти в сумі 16 000 доларів США, та зазначає, що добровільно на його прохання надати йому допомогу у побутових питаннях надавала йому ці кошти, що за період з грудня 2024 року по квітень 2025 року склало 16 000 доларів США. В послідуючому відмовився повертати дану суму коштів.
Слідчий суддя зазначив, що шахрайство (ст. 190 КК України) відмежовується від цивільно-правових деліктів з урахуванням того, що отримання майна з умовою виконання зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання - не виконувати.
Разом з тим, якщо одна сторона, яка отримувала грошові кошти для побутових потреб від потерпілої та в послідуючому відмовилась їх віддавати, то це свідчить про відсутність ознак шахрайства та вказує на наявність цивільно-правових відносин між сторонами, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали, надані судом, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Повноваженням щодо оцінки наведених заявником відомостей як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені виключно слідчий, дізнавач або прокурор. Саме вони визначають попередню правову кваліфікацію діяння відповідно до ознак, передбачених Кримінальним кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР є наявність об'єктивних даних, що підтверджують реальність події злочину. Такими даними можуть бути час, місце, спосіб вчинення, предмет посягання та інші обставини.
Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.01.2017 р. підтверджує, що не будь-які звернення мають реєструватися у ЄРДР, а лише ті, які містять достатньо інформації, що свідчить про ознаки кримінального правопорушення.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що 07.08.2025 р. ОСОБА_5 звернулась до Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про те, що її колишній хлопець ОСОБА_7 , в період часу з грудня 2024 року по квітень 2025 року, шляхом довіри під приводом вирішення своїх проблем та погашення боргів заволодів її грошовими коштами у сумі 16 000 доларів США.
Із заяви ОСОБА_5 від 07.08.2025 р. убачається сукупний переказ грошових коштів ОСОБА_7 протягом грудня 2024 - квітня 2025 р. на загальну суму 16 000 доларів США та подальша відмова останнього повернути перераховані грошові кошти, вказані грошові кошти згідно заяви ОСОБА_5 перераховувались на побутові потреби, погашення боргів, тощо.
Водночас заява не містить даних, які б хоча б первинно вказували саме на наявність обману у момент заволодіння цими коштами, а зводяться до оціночного твердження про шахрайство, без опису конкретних прийомів введення в оману, які мали місце до або в момент отримання коштів, що є визначальним для відмежування від цивільно-правових зобов'язань. Зокрема, у заяві не наведено, які саме факти були завідомо неправдивими, ким і коли вони повідомлялися, чим це підтверджується, чи усвідомлював адресат неправдивість таких відомостей, а також не наведено ознак попереднього умислу на невиконання зобов'язань (використання підроблених документів, вигаданих подій або обставин, симуляція терміновості, відомі заявникові суперечності в поясненнях контрагента на час передачі коштів тощо).
Водночас заявниця, за наявності фактів перерахування грошових коштів, про що зазначено у заяві (грошові перекази з рахунків на банківські рахунки ОСОБА_8 ) не позбавлена права звернутися з цивільним позовом про стягнення коштів.
Доводи апелянта про безумовний обов'язок внесення до ЄРДР відомостей за будь-якою заявою є помилковим тлумаченням ст. 214 КПК України. Обов'язок внесення виникає за наявності у повідомленні достатніх фактичних даних, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення та дозволяють здійснити попередню правову кваліфікацію.
Отже, висновок слідчого судді про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР і про відмову в задоволенні скарги заявниці є обґрунтованим, доводи апеляційної скарги - непереконливі та не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року про відмову в задоволенні скарги заявниці ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін, апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3