23 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Федорівка Бериславського району Херсонської області, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22025230000000380.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
захисник - ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09.11.2025 р., без визначення розміру застави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді відносно ОСОБА_5 змінити, визначити заставу, як альтернативу обраному запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.
Узагальнені доводи апелянта.
Захисник зазначає, що у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, положення ч. 4 ст. 183 КПК України не позбавляють суд, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити певний розмір застави, тому, в даному випадку, з огляду на те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце мешкання та роботу, сестру і матір інваліда 3 групи, тобто міцні соціальні зв'язки, відносно останнього можливо визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, який сприяв би належній процесуальній поведінці підозрюваного.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Слідчим СВ УСБУ в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025152040000368, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені дату та час, але не пізніше 15.08.2025 р., ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованим, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на території Херсонського району Херсонської області, добровільно погодився на пропозицію свого сусіда - ОСОБА_8 який наразі перебуває на території країни-агресора - РФ, а саме в м. Москва, про передачу останньому інформації про рух, переміщення та розміщення Збройних Сил України на території Херсонського району Херсонської області, при цьому усвідомлюючи, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
На виконання свого злочинного умислу, в період з 15.08.2025 р. по 19.08.2025 р., ОСОБА_5 , діючи умисно та з особистих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання таких шкідливих наслідків, переїжджаючи з м. Херсон до с. Микільське Херсонського району Херсонської області та у зворотному напрямку (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), за допомогою власного смартфону, використовуючи термінал зв'язку з сім-карткою ПрАТ «ВФ Україна» абонентського номеру НОМЕР_1 та ідентифікатором IMEI: НОМЕР_2 , за власної ініціативи, використовуючи Інтернет-месенджер «Telegram» (сервіс для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами), який зареєстрований за мобільним номером ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , зареєструвавши акаунт під іменем « ОСОБА_9 » почав листування з акаунтом під іменем « ОСОБА_10 » абонентського номеру НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_8 , інформацію про рух, переміщення та розміщення Збройних Сил України на території Херсонського району Херсонської області, при цьому усвідомлюючи, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
При цьому, ОСОБА_5 усвідомлював, що вказана інформація потрапляє до представників РФ, які здійснюють збройну агресію проти України, та може бути використана збройним силами країни-агресора для нанесення ними ракетно-бомбових ударів по місцям розташування підрозділів Збройних Сил України.
Так, 15.08.2025 р. о 13.46 год. користувач « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) надіслав користувачу « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) скріншот мапи з картографічного сервісу « Яндекс .Карти», на якому зображено автомобільну дорогу (Р-47-М-14) та маркером чорного кольору нанесено позначку у вигляді кола, з повідомленням наступного змісту:
«Д»: «Как я понял и помню там где отмечен круг там блокпост». (13:46); «Нарисуй до какого места сети натянуты». (13:47).
ОСОБА_12 : «Да». «Ок». «Чуть позже». «У меня поступление». (14:10).
15.08.2025 р. о 14.30 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот мапи з картографічного сервісу «Яндекс.Карти», на якому зображена автомобільна дорога (Р-47-М-14) та нанесені позначки маркером чорного та зеленого кольорів з повідомленням наступного змісту:
«П»: «Сетка стоит именно вдоль дороги». «В высоту метров 4-5». (14:30); «В эту сторону сетка +- 1 км». (14:32); «Это не все». (14:44); «По кружкам окопы» (14:46); «Точка зарисована Это укреп». «Он один». «С песка и оббитый». «Типо замка». «Дальше» (14:47); «В этой посадке». «Там техника». «Зилы в основном».«Там рассмотреть нужно». «Полностью эту посадку» (14:48); «Там и окопы есть и техника наблюдалась» (14:49); «В эту сторону справа» «По заводам смотреть нужно» (14:50); «Там пару танков было». «Если стрелять по укарниозу». «То лучше вечер или как стемнеет». «Там вроди как цезарь появлялся часто». (14:51); «Мне дальше карта нужна». «Я чуть позже гляну». «Насчет танков». «Скажите когда это удалить». (14:52).
18.08.2025 р. о 12.26 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот мапи з картографічного сервісу «Google», на якому зображена автомобільна дорога (Т1505) та населений пункт Олександрівка Херсонської області з повідомленням наступного змісту:
«П»: «Тут рядом гаубица». «Ща» (12:26) « Ориентир на магазин». «Только по нему стрелять не нужно» (12:27).
ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12.27 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот мапи з дописом « ІНФОРМАЦІЯ_8 », на якому зображена автомобільна дорога (Т1505) та фото будівлі магазину з повідомленням наступного змісту:
«П»: «Это для дрона шоб вид был как выглядит». «Сам магазин» (12:28).
18.08.2025 р. о 12.29 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот мапи з картографічного сервісу «Google» з координатами «ІНФОРМАЦІЯ_5», на якому зображена автомобільна дорога (Т1505), поставлена шпилька червоного кольору та нанесено позначки маркером зеленого кольору з повідомленням наступного змісту:
«П»: «Эти палочки зеленые это деревья» (12:29); «Точка это приблизительно где она остонавливаеца». «И время 9:45». «Стоит не долго минут 10» (12:30).
18.08.2025 р. о 12.31 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот мапи з картографічного сервісу «Google» з координатами «ІНФОРМАЦІЯ_6», на якому зображена автомобільна дорога (Т1505), поставлена шпилька червоного кольору та нанесено позначки маркером зеленого кольору з повідомленням наступного змісту:
«П»: «Вот сюдой она проезжает» (12:31); «Как я понял пережидает недолго и уезжает обратно». «Мы ее 3 раз в одно и тоже время наблюдали» (12:32).
18.08.2025 р. о 12.33 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот мапи з картографічного сервісу «Google» з координатами «ІНФОРМАЦІЯ_7», на якому зображена автомобільна дорога (Т1505), поставлена шпилька червоного кольору та нанесено позначки маркером зеленого кольору з повідомленням наступного змісту:
«П»: «Там где кружок есть посадка». «Мне кажеца она от туда выезжает» (12:34); «Так как мы проезжали». «И видно было». «С дрона должно видно быть». «Дорога насыпная». «Не асфальт» (12:36); «От магазина буквально метров 10 и будет насыпная» (12:38); «Она по тоже дороге» (12:40); «Но сам факт того что с машины никто не выходит». «Они переждут и обратно по тоже пути Все (12:41); «За танки» «Они смылись где-то». «Их нету» (12:42); «На магазине крыша хорошая». «Ровная». «Там если на ней посадить дрон». «Чтоб понаблюдать». «Это район». «Там сразу понятно будет где и как едит» (12:49); «Галочка где магазин». «Кружок». «Это наблюдение округа» (12:50); «напишите когда удолять» (12:51); «Удолять?» (14:01).
18.08.2025 р. о 14.12 год. листування користувача « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) з користувачем « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) з повідомленнями наступного змісту:
«Д»: «Спрашивают во сколько ты видишь эту гаубицу?». «И это самоходная гаубица?» (14:12).
«П»: «Так яж писал» (14:24); «9:45 9:30». «Вот такой район» (14:25); «С 9 до 10». «Это когда я домой проезжаю» (14:26); «Я знаю что она одна ездит» (14:27).
ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14.28 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот сайту « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому зображено військову техніку, а саме самохідну артилерійську установку на колісному шасі, з дописом « ОСОБА_16 » та повідомлення наступного змісту:
«П»: «Вот подобие» (14:28); «Токо у той машины 4 колеса с переди и оба поварачивают» (14:29).
18.08.2025 р. о 14.30 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) скріншот сайту « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому зображено військову техніку, а саме самохідну артилерійську установку на колісному шасі, з дописом « ОСОБА_16 : автомобили…» та нанесено позначки маркером зеленого кольору з повідомленням наступного змісту:
«П»: «Вот так». «Я думал что это гаубица» (14:30).
19.08.2025 р. о 10.03 год. користувач « ОСОБА_9 » (далі - ОСОБА_12 ) надіслав користувачу « ОСОБА_10 » (далі - ОСОБА_11 ) повідомлення наступного змісту:
«П»: «Сейчас на месте пушка». «Стоит». «Как я вчера говорил» (10:03); «Токо я щас возле магазина» (10:04);» Мы мимо нее проехали». «Она еще стоит». «В дольше дороги» (10:16).
«Д»: «Привет, целый день был на маршруте, не видел сообщение» (17:47); «Сейчас передам нашему другу, твоя вчерашняя информация по поводу гаубицы подтверждается». «Отлично!» (17:49); «Сказал что будут отрабатывать!» (18:31); «Просит что бы ты обратил внимание на обстановку в городе» (18:32).
Поширена за викладених обставин ОСОБА_5 інформація про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів територією України, рух, переміщення та розміщення Збройних Сил України на території Херсонського району Херсонської області є достовірною. За змістом поширеної останнім інформації можливо ідентифікувати на місцевості розташування Збройних Сил України. Вказана інформація у відкритому доступі Генеральним штабо Збройних Сил України, Міністерством оборони України, або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась та в умовах воєнного стану може завдати шкоди Україні.
Вказані дії підозрюваного ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано ч. 3 ст. 114-2 КК України, як несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, тобто у поширенні інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
11.09.2025 р. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_5 тяжкістю кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, характер та обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням даних про особу підозрюваного та обставин кримінального правопорушення його правової кваліфікації, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного слідує, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
ЄСПЛ наголосив, що п. 3 ст. 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. У рішеннях «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції, якою гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
Конвенцією покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Як зазначив ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів викликає таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення принаймні протягом певного часу. За виняткових обставинах, цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має перебувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Вказані вимоги закону та норм міжнародного права слідчим суддею дотримані, а також оцінені у сукупності всі обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-1 КК України.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання слідчого, зокрема дані повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення від 08.08.2025 р., протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відомостей військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України, відомостей із тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Міністерства оборони України, протоколів огляду від 26.08.2025 р. та інші матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, апеляційний суд доходить висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду, виходячи з обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, та можливого покарання, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
Оцінюючи ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, апеляційний суд виходить з того, що розслідування триває, предмет доказування включає цифрові сліди (акаунти, месенджери, журнали з'єднань, хмарні сховища, метадані файлів, переписки, канали поширення, історії публікацій), а також потенційні носії (мобільні пристрої, SIM-карти, носії пам'яті, тощо). Такі докази є високовразливими до віддаленого знищення/модифікації (видалення, шифрування, зміна налаштувань приватності, деактивація акаунтів, перереєстрація номерів). За цих умов ризик спотворення або втрати доказів не є гіпотетичним і зберігається до завершення необхідних слідчих (розшукових) дій і технічних експертиз.
Характер інкримінованого (мережеве поширення інформації у воєнний час) передбачає комунікації у вузьких/закритих групах та розподіл ролей між особами, частина з яких наразі може бути не встановлена. З огляду на це існує реальна можливість незаконного впливу на свідків та інших осіб.
З огляду на умисний характер інкримінованого ОСОБА_5 діяння, його суспільно небезпечні наслідки в умовах воєнного стану та доступ підозрюваного до релевантних каналів комунікації, існує реальна ймовірність повторення аналогічних дій, що зумовлює необхідність ізоляції для запобігання шкоді національній безпеці.
Отже, рішення слідчим суддею прийнято на основі об'єктивно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджені всі матеріали провадження та наведені в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Стосовно доводів захисника про можливість визначення підозрюваному ОСОБА_5 застави, апеляційний суд враховує імперативні вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, за змістом яких, під час дії воєнного стану, до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, за наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, застосовуванню підлягає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для визначення застави, в даному випадку - не має.
З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, і, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, про що просить апелянт, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Наявність у підозрюваного постійного місця мешкання та міцних соціальних зв'язків, в даному випадку, не є підставами для зміни застосованого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновків суду про можливість вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Отже, оскільки рішення слідчого судді є обґрунтованим та вмотивованим, а прокурором доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для її скасування та вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_17 більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд не вбачає, тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_18 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , без визначення розміру застави, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ _______________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3