Справа № 932/9090/25
Провадження № 1-кп/932/1121/25
про продовження строку запобіжного заходу
26 вересня 2025 року колегія суддів Шевченківського районного суду міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 22025050000000670 від 05.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Костянтинівка Донецької області, розлученого, не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.111 КК України, -
На розгляді Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження № 22025050000000670 від 05.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.2 ст.111 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Обгрунтовуючи доцільність продовження запобіжного заходу і неможливість усунення ризиків у менш обтяжливий спосіб, аніж тримання під вартою, прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу та які зі спливом часу не зменшилися і не втратили своєї актуальності. В якості аргументів наводить особливу тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, вчиненого проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану, суворість передбаченого законом покарання, яке може очікувати обвинуваченого в разі доведення його вини, розташування місця проживання обвинуваченого в зоні активних бойових дій, його лояльне ставлення до дій країни агресора, що може спонукати обвинуваченого до переховування від суду або продовження неправомірних дій в умовах воєнного стану, направлених на шкоду державі.
Посилаючись на те, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 1142, 258-2585, 260, 261, 437 - 442 КК України, за наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, застосовується лише тримання під вартою, розмір застави просить не визначати.
Обвинувачений і його захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Вислухавши думки сторін та надавши оцінку обставин, з якими закон пов'язує застосування та продовження запобіжних заходів, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні зазначеного питання суд також повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Оцінюючи наявність підстав для продовження обвинуваченому тримання під вартою, колегія суддів виходить з особливостей кримінального провадження, характеру та обставин висунутого обвинувачення, особливої тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, даних про його особу, відсутність у нього певного роду занять, джерела доходу і міцних соціальних зв'язків, його низьку моральність, і оцінивши ці обставини у своїй сукупності, погоджується з думкою сторони обвинувачення про неможливість у інший спосіб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.
При цьому суд враховує і сталу практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин і завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану, коли Україна і її народ потерпають від цілеспрямованих і спланованих нападів держави-агресора рф, зухвало порушуючи всі норми міжнародного права, справжній суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні є очевидним, що вимагає від суду своїм рішенням забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тому продовження тримання ОСОБА_7 під вартою колегія суддів вважає виправданим заходом, що усуне ризик не лише переховування обвинуваченого від суду, а й ризик продовження обвинуваченим дій, спрямованих на співпрацю з державою-агресором, що може бути використано нею для нанесення шкоди обороноздатності та державній безпеці України.
До того ж, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не перебуває за межами розумних строків, необхідних для вирішення даного провадження, а обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, судом не встановлено.
Оскільки обвинуваченому інкримінується вчинення державної зради в умовах воєнного стану, визначення розміру застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відповідності з вимогами ч.3 ст.183 КПК України суд вважає неможливим.
Підстав для застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів колегія суддів не вбачає, так як жоден з них не спроможний запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну поведінку обвинуваченого і виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , 06 листоопада 1967 року народження, обвинуваченому за ч.2 ст.111 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, по 24 листопада 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3