Справа № 932/7494/25
Провадження № 1-кс/932/2852/25
26 вересня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, одруженого, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорськ, ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором ОСОБА_9 , подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, та проходячи військову службу на посаді гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 03.10.2023 самовільно в умовах воєнного стану залишив місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який дислокувався у АДРЕСА_2 ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 01.11.2024, доки самостійно з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 94, де повідомив про намір далі проходити військову службу.
09.11.2024 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке йому в той же день вручене.
09.11.2024 прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури направлено в суд клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 .
Однак ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, відповідно до акту службового розслідування від 23.11.2024 ОСОБА_5 12.11.2024 самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, 3-х ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому просить слідчого суддю обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань установлено, що 09.11.2024 зареєстроване кримінальне провадження № 62024050010013407 за ч.5 ст. 407 КК України, у межах якого подане клопотання.
09.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишенні місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.
З долучених до клопотання матеріалів та наданих в суді пояснень вбачається, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, особою з інвалідністю не визнавався, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що у 2023 році самовільно залишив військову частину у АДРЕСА_2 через те, що із зміною командира батальйону змінилося ставлення до військовослужбовців. Людей відправляли «на м'ясо». Незважаючи на те, що на той час він вже був визнаний обмежено придатним, це не мало значення для командира і його посилали на передову. Після залишення частини перебував вдома, допоки сам не повернувся у військову частину у АДРЕСА_2 , коли батальйон повернувся на відновлення. Він думав провадження закриють, а його вивели поза штат, пропонували повернутися у військову частину. Тоді він вдруге залишив розташування частини. Він бажає надалі проходити військову службу, не має наміру ухилятися від явки до слідчого або суду, впливати на свідків. Не має чіткої позиції щодо клопотання, яке розглядається. Якщо треба його тримати під вартою, він не заперечує проти цього.
Захисник заперечила проти клопотання. Зазначила, якщо є можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності, немає підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є найсуворішим із передбачених КПК. Підозрюваний самостійно з'явився до органу досудового розслідування, що виключає ризик ухилення від виконання своїх обов'язків. Також не є доведеним ризик впливу на свідків, бо свідки, наразі, проходять військову службу в іншій частині. У задоволенні клопотання просила відмовити.
Прокурор на задоволенні клопотання наполягав.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та копії долучених до нього матеріалів, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи клопотання, захисника і підозрюваного, слідча суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
Слідча суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується протоколами допиту свідків, актом службового розслідування, іншими матеріалами, зібраними на досудовому розслідуванні тощо.
При цьому слідча суддя враховує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Отже, незалежно від подальшої юридичної кваліфікації дій підозрюваного, на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що ОСОБА_5 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, що свідчить про наявність спеціальних навичок із маскування, володіння спеціальною зброєю. Місцем дислокації підрозділу підозрюваного є зона, максимально наближена до бойових дій.
Слідча суддя вважає, що під час розгляду клопотання слідчим доведено, що на сьогодні існують заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, має навички, які можуть сприяти переховуванню від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти аналогічні правопорушення.
При цьому ризик здійснення впливу на інших учасників кримінального провадження є необґрунтованим.
Отже враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, ризики, доведені у судовому засіданні, слідча суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки він не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами.
Ураховуючи викладене, вважаю, що клопотання слідчого слід задовольнити, обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з можливістю внесення застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 177-178, 182-184, 186, 193-194, 196-197, 309-310 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорськ, ОСОБА_8 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 25 вересня 2025 року до 23 листопада 2025 року включно.
Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, з дотриманням п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити заставу у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 :
- не відлучатися із місця, визначеного для несення військової служби, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 23.11.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений о 13:00 годині 26.09.2025.
Слідча суддя ОСОБА_1