Справа № 207/3952/25
(2/199/4999/25)
Іменем України
11 вересня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість у розмірі 29 002,00 гривні, суму судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.06.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 8004376, за умовами якого відповідач отримав у власність грошові кошти.
27.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №27.01/25-Ф за умовами якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8004376.
Заборгованість відповідача за договором №8004376 від 19.06.2024 складає 29002,00 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 6 800,00 гривень, заборгованість за відсотками 9894,00 гривень, заборгованість за пенею 12308,00 гривень.
Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 липня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в прохальній частині позову просив розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяв до суду не надавав, був повідомлений належним чином.
Судом встановлено, що 19.06.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 8004376, за умовами якого відповідач отримав у власність грошові кошти.
27.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №27.01/25-Ф за умовами якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8004376.
Заборгованість відповідача за договором №8004376 від 19.06.2024 складає 29002,00 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 6 800,00 гривень, заборгованість за відсотками 9894,00 гривень, заборгованість за пенею 12308,00 гривень.
Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1ст. 1055ЦК України).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач скористався кредитними коштами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідност.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до вимогст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Керуючись статтями12,13,76-80,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №8004376 від 19.06.2024 у розмірі 29002 (двадцять дев'ять тисяч дві гривні) 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч гривень) 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Богун