Справа № 199/12448/25
(3/199/6482/25)
іменем України
24.09.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 03.09.2025 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, зазначено, що 03.09.2025 близько 13:40 години ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала реалізацію тютюнових виробів без ліцензії на даний вид діяльності, чим порушила ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-ІХ.
ОСОБА_1 була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 16:31 годині 11.09.2025, проте до суду не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надала.
За таких обставин слід зазначити, що ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Приймаючи до уваги неявку особи, яка притягається до відповідальності, до суду, яка не є поважною, що вказує на відсутність її бажання приймати участь в розгляді справи, враховуючи невиконання постанови судді про привід особи, яка притягається до відповідальності, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у вину ставиться здійснення реалізації тютюнових виробів без ліцензії на даний вид діяльності.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення, долучені:
- довідка за результатами розгляду рапорту ст. ДОП СП ВП № 1 ДРУП № 2 ткапітана поліції Максима Ткаченка;
- лист;
- відомості зі служби 102 про те, що 03.09.2025 о 13:53 годині надійшло повідомлення про те, що 03.09.2025 о 13:53 годині за адресою: АДРЕСА_2 в кіоску за вказаною адресою ОСОБА_1 без відповідних документів здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку;
- письмові пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що він повідомив працівникам поліції, що в кіоску з сигаретами купив блок сигарет «Вінстон красні» вартість яких 75 гривень за пачку;
- рапорт;
- протокол огляду від 03.09.2025, відповідно до якого оглянуті сигарети марки «Winston classic» у кількості 10 пачок, які придбав ОСОБА_2 за адресою: місто Дніпро, вул. Калинова, 66 у кіоску;
- розписка;
- відомості з єДокументу;
- копії фото.
У зв'язку із цим слід зазначити, що згідно диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності,що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Господарською діяльністю відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно до ч. 1 ст. ст. 42 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб'єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб'єктом господарювання про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, та проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження факту продажу тютюнових виробів в магазині, в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
У той же час письмове пояснення свідка ОСОБА_2 не може свідчити про факт збуту йому тютюнових виробів ОСОБА_1 .
Таким чином, з письмового пояснення свідка неможливо встановити конкретний магазин, в якому він придбав тютюнові вироби, неможливо встановити особу продавця, тому зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення того, що ОСОБА_1 здійснила реалізацію тютюнових виробів без ліцензії на даний вид діяльності не ґрунтується на жодних доказах та є припущенням.
Крім того, приміщення по АДРЕСА_2 працівниками поліції оглянуто не було, відповідно факт наявності тютюнових виробів в даному магазині, що могло би вказувати на можливість їх продажу, не виявлений.
Відомості про відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами в магазині, де здійснює свою діяльність ОСОБА_1 також нічим не підтверджено, оскільки, як зазначено вище, приміщення магазину на наявність/відсутність ліцензії не перевірялось, запити до відповідних Реєстрів щодо наявності відповідної ліцензії не надсилались, тому висновок поліцейського про здійснення господарської діяльності в кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , без отримання ліцензії на проведення виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ґрунтується на припущеннях.
Всі інші докази у справі є похідними від письмового пояснення свідка ОСОБА_2 , тому не приймаються суддею, оскільки безпосередньо не підтверджують обставини здійснення продажу ОСОБА_1 тютюновими виробами свідком, відповідно не підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, до матеріалів справи не було долучено доказів того, що ОСОБА_1 є зареєстрованою як суб'єкт господарювання, який самостійно здійснює господарську діяльність, зареєстрованою відповідно до закону як підприємець, тобто відомостей, які б свідчили, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Оскільки всі докази у справі ґрунтуються на неповних даних та на припущеннях, такі докази не відповідають принципу доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що слідує з рішень ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, де ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно такі докази не можуть бути покладені в основу висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Як наслідок дані, відображенні поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не підтверджені належними доказами по справі.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.О.Лисенко