25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/427/25
Провадження № 22-ц/820/1607/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року (суддя Стефанишин С.Л.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
В січні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначалось, що 13 листопада 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8885332, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 6000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, який згідно графіку сплати кредитних коштів мав повернути 26 лютого 2023 року. У цей же строк відповідач мав повернути нараховані за користування кредитом проценти та сплатити комісію.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
26 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №101-МЛ, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 8885332 від 13 листопада 2022 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Враховуючи вище викладене, оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит №8885332 від 13.11.2022, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 22523,30 грн заборгованості, з яких: 5117 грн - заборгованість за сумою кредиту, 16885,30 грн - заборгованість за відсотками, 521 грн - заборгованість за комісією.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8885332 від 13.11.2022 року в сумі 22523,30 грн, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн, а всього стягнуто - 24945,70 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на незастосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме положень Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначає, що судом не досліджено питання щодо дійсного строку кредитування, яке пропонувалося ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 , який відповідно до оферти про укладення кредитного договору від ТОВ «Мілоан» становив 15 днів, про що позивачем направлялося повідомлення про закінчення строку кредитування. Відповідно до рішення по заяві 885332 встановлено, що замовлений строк кредитування становить 15 днів, а погоджений строк кредитування становить 15 днів, процентна ставка становить 1,50 % за користування кредитом. Відтак, оферта на укладення кредиту надавалася позивачем на вказаних вище умовах, а тому, на думку відповідача, відповідно відсоток за користування кредитом та сума кредиту, яка заявлена у позовних вимогах є безпідставною та необґрунтованою.
Вказує на суперечність у визначенні процентної ставки, згідно договору кредитування, адже відповідно до п. 1.6. Договору зазначено, що процентна ставка є фіксованою, що суперечить подальшому обґрунтуванню обчислення заборгованості згідно Договору.
Поміж того, відповідач посилається на те, що відповідно до визначення понять, ТОВ «Мілоан» вказує, що проценти це міра відповідальності, а відтак, необхідно застосовувати положення Закону України «Про споживче користування», в якому зазначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Також, ОСОБА_1 зауважує про порушення порядку щодо відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-капітал», адже ОСОБА_1 не отримував повідомлення про заміну кредитора, що призвело до подальшого порушення із сторони позивача. Позивач не надав належних та допустимих доказів набуття права вимоги саме за конкретним кредитним договором, укладеним між первинним кредитором та відповідачем.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-капітал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що укладення кредитного договору №8885332 від 13.11.2022 після ознайомлення з його умовами є правом відповідача, а не його обов'язком. Так як, відповідач підписав кредитний договір то він був ознайомлений з строком кредитування, розміром відсоткових ставок та умовами кредитування та передбачав наслідки укладеного кредитного договору №8885332 від 13.11.2022. Відповідно до чинного законодавства усі дії позивача є правомірними, оскільки у своєму позові останній не має наміру стягнути з відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Також, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» вважає, що правомірно набуло право вимоги по кредитному договору №8885332 від 13.11.2022.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості, адже відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань або ж спростовували суму заборгованості перед позивачем до суду надано не було, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості у загальному розмірі 22523,30 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 13 листопада 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8885332 (а.с. 11-21).
Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п.6.1 договору).
Пунктом 1.2. договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 6000 грн.
Відповідно до п. 1.3. договору, кредит надається загальним строком на 105 днів з 13.11.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 28.11.2022 (рекомендована дата платежу) (п.п. 1.3.1.). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 26.02.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.п. 1.3.2.).
Пунктом 1.4. договору встановлено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 28.11.2022 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 26.02.2023 (останнього дня строку кредитування).
Пунктом 1.5. договору визначено, що загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1950 грн в грошовому виразі та 94,072.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 18150 грн в грошовому виразі та 1052 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7950 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 24150 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3 пункту 1.5. договору, комісія за надання кредиту: 600 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1350 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 16200 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Згідно п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати: сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту (а.с.22).
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікований, як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував, підписавши 13.11.2022 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором направленого на номер телефону, відповідний договір (Z54330) (а.с.25).
Анкета-заява на кредит №8885332 від 13.11.2022 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан» (а.с.26-27).
Як вбачається з копії платіжного доручення №86888103 від 13.11.2022 ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 згідно договору № 8885332 перераховано грошові кошти в сумі 6000 грн (а.с. 28).
26.07.2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги № 101-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги ОСОБА_1 за кредитним договором № 8885332 від 13.11.2022 (а.с.33-44).
Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-капітал», заборгованість відповідача становить 22523,30 грн, прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5117 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 16885,30 грн; прострочена заборгованість за комісією - 521 грн (а.с.32).
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Отже суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання за кредитним договором не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 22523,30 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача. Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
При цьому, судом враховано, що пунктом 2.3.1. кредитного договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту.
Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду кредитування (пролонгацію) на умовах визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Пунктом 2.3.2. кредитного договору сторони погодили, що після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем до особистого кабінету позичальника або в смс-повідомленні та здійснити платіж передбачений цим п.2.3 Договору. Після здійснення позичальником зазначеного платежу(ів), умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строк кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації. Нові дати разом з актуальними даними щодо заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1, 2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком.
Виконання позичальником лише частини дій передбачених попереднім абзацом цього пункту не призводить до пролонгації. У випадку, якщо позичальник протягом поточного періоду вчинить необхідні дії для поновлення пільгового періоду, такі дії зупиняють перебіг поточного періоду до моменту спливу строку пролонгації (поновлення) пільгового періоду, після чого поточний період продовжується на кількість днів, що залишалась до його спливу на момент пролонгації. Якщо позичальник вчиняє необхідні для пролонгації дії після настання дати остаточного погашення заборгованості, такі дії зупиняють перебіг періоду прострочення до моменту спливу строку пролонгації (поновлення) пільгового періоду. В такому разі, новою датою остаточного погашення є останній день строку на який позичальником поновлено пільговий період. Ініціювання позичальником продовження та/або поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для позичальника.
Як вбачається з відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 , останній 28.11.2022 сплатив товариству в рахунок заборгованості 600 грн, які було розподілено на сплату тіла кредиту (240 грн), процентів по кредиту (180 грн), комісії за пролонгацію (180 грн), 01.12.2022 ним сплачено 1 200 грн, які було розподілено на сплату тіла кредиту (420 грн), процентів по кредиту (420 грн), комісії за пролонгацію (360 грн), а також 09.03.2023 відповідачем сплачено 487 грн, які було розподілено на сплату тіла кредиту (223 грн), процентів по кредиту (164 грн), комісії за пролонгацію (100 грн) (а.с.29-31). А тому, договір споживчого кредиту пролонговано до 24.03.2023.
Таким чином, позичальник вчинив дії, на підставі яких було пролонговано строк кредитування в порядку, визначеному пп. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору. Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в частині щодо не дослідження судом першої інстанції дійсного строку кредитування є необґрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на необхідності застосування судом положень ст.. 21 Закону України «Про споживче кредитування» не заслуговують на увагу. Оскільки вказана норма регулює питання відповідальності споживача за договором про споживчий кредит, а, у даному випадку, позичальнику (відповідачу в справі) нараховувались відсотки за користування кредитом.
Сума нарахованих позивачем процентів та комісій, які позивач просить стягнути з відповідача, не суперечить вимогам законодавства, яке регулює відносини споживчого кредитування, а тому доводи апеляційної скарги у суперечностях визначення відсоткової ставки.
Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.
У постанові Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №753/20314/15 зазначено, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на характер, обсяг і порядок виконання боржником своїх обов'язків, не погіршує становище боржника і не зачіпає його інтересів та здійснюється без згоди боржника.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недоведеність факту передачі права вимоги за кредитним договором №8885332 від 13.11.2022. Оскільки договором про відступлення права вимоги визначено, що кредитор відступає (передає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (Портфель Заборгованості) (п. 1.1). Така плата здійснена. Згідно з актом приймання-передачі Реєстру боржників від 26.07.2023 до договору відступлення прав вимоги №101-МЛ від 26.07.2023, кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кредитора. У витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №101-МЛ від 26.07.2023 зазначено кредитний договір №8885332 від 13.11.2022 (позичальник ОСОБА_1 ), загальна заборгованість 22523,30 грн. (а.с. 33-44)
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, до особистого тлумачення норм права й обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: Л.М. Грох
О.І. Талалай