Справа № 607/4502/25Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 22-ц/817/930/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
26 вересня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 607/4502/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Семененко Сергій Михайлович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року, постановленого суддею Вийванком О.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,-
у березні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про зміну способу аліментів, посилаючись на те, що судовим наказом із ОСОБА_1 на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
З часу видачі судового наказу щодо стягнення аліментів її матеріальний стан змінився, значно зросли ціни на продукти, одяг, інші речі, необхідні для належного рівня життя дитини. У зв'язку із зростанням доньки для її забезпечення та розвитку необхідно більше ресурсів, що включає в себе кошти для оплати позашкільних гуртків, шкільного приладдя, проведення дозвілля. Батько дитини тривалий час проживає та працює за кордоном (м. Порто, Португальська республіка) і вона одноосібно виховує доньку. На звернення до Державної прикордонної служби щодо отримання інформації про перетин кордону батьком дитини позитивної відповіді не отримано, як на запит до державної податкової служби щодо розміру доходів платника аліментів.
Зазначила, що на утримання дитини потрібно 12 300 грн, тому відсутність постійної роботи, неофіційний, мінливий дохід у платника аліментів дає підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі у вказаному розмірі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2020 року у цивільній справі № 607/16071/20.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Відмовлено у задоволенні інших позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Семененко С.М., просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року року та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що рішення суду є незаконним, а висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, оскільки суд першої інстанції безпідставно послався в рішенні на розмір доходу позивача та відповідача, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання доходу відповідачем, зокрема на території Португальської Республіки.
Суд не взяв до уваги, що в Консульстві України в Порту він не перебуває на обліку та відсутня інформація, що стосується офіційної трудової діяльності відповідача на території Португалії.
Окрім того вказує, що не отримував доходів протягом 2024 року і на території України, що підтверджується інформацією, отриманою з державної податкової служби щодо розміру доходів платника аліментів.
Також зазначив, що належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального стану сторін та доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі матеріали справи не містять.
Відзив від позивачки ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, у визначений судом термін не надійшов.
Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті справи про стягнення аліментів.
З огляду на викладене, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги та змінюючи спосіб стягнених аліментів, який визначений судовим наказом від 25.11.2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що збільшилися потреби неповнолітньої дитини сторін, у відповідача відсутня постійна робота та дохід, що є підставою для зміни способу стягнення аліментів з частки заробітку платника аліментів на тверду грошову форму.
Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі 5000 грн, суд першої інстанції врахував розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, витрати пов'язанні з утримання дитини, розмір доходу позивача та відповідача, наявність у платника аліментів дитини сина ОСОБА_3 , перебування та отримання доходу відповідачем на території Португальської Республіки .
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що у сторін по справі є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.11.2020 у цивільній справі № 607/16071/20, вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до листа №61414/19-091-16230 від 12.02.2025 Консульства України в Порту, ОСОБА_1 не перебуває на консульському обліку в Консульства України в Порту, заява про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном не подав, в Консульстві України в Порту відсутня інформація, що стосується офіційної трудової діяльності ОСОБА_1 на території Португальської Республіки.
У ОСОБА_1 наявна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 02 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ).
З відповіді на запит №1900-2025-0000771 від 12.05.2025 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джереласуми нарахованого доходу, видно, що за період з січня 2024 по грудень 2024 року в Україні відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до положень ст. ст. 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилалась позивачка.
При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст. ст. 182-184, 192 СК України.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у твердій грошовій сумі. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21.
Відповідно до ст. 12, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як на підставу позовних вимог про зміну способу розміру аліментів, що стягуються на утримання доньки ОСОБА_2 , позивач посилалась на відсутність у відповідача постійної роботи (поодинокі роботи без офіційного працевлаштування), неофіційний мінливий дохід, а також те, що після видачі судового наказу про стягнення аліментів змінилися обставини у зв'язку із зростанням цін на продукти, одяг та інші речі.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає та працює на території Португальської Республіки, за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем може виконувати обов'язки по утриманню малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ним не надано доказів того, що він по стану здоров'я не може працювати, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів та стягнув з ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір та спосіб стягнення аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, враховує інтереси неповнолітньої дитини.
Посилання представника заявника на те, що належних та допустимих доказів зміни матеріального стану сторін та доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі матеріали справи не містять, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки у цій справі позивачка заявила, по суті, вимогу не про зміну (збільшення) розміру аліментів, а про зміну способу їх стягнення, а саме, з 1/4 частини на певну тверду грошову суму, що є правом позивача і не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Крім того, саме відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує свої заперечення, а також його неможливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. Доказів свого майнового стану суду першої інстанції відповідач не надав.
Оте, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Судові витрати по справі покласти на відповідача в межах ним понесених.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати покласти на відповідача в межах ним понесених.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: М.В. Хома
О.З. Костів