Справа № 463/8161/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2430/25 Доповідач: ОСОБА_2
18 вересня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року, якою у кримінальному провадженні № 62024000000000740 від 20.08.2024 застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді застави,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року клопотання старшого слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень нуль копійок).
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 що не пізніше п'яти днів з дня застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із території Дрогобицького району Львівської області, на якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_11
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків становить: з моменту проголошення ухвали суду 01.09.2025 до 27.10.2025 включно.
В решті клопотання відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, у якій просить таку скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. У разі визначення застави, визначити суму не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також покласти обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із території Дрогобицького району Львівської області, на якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_11
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурора зазначає, що викликаний виявленням вказаних кримінальних правопорушень, публічний резонанс та обурення громадськості лише підкреслюють винятковість зазначеного кримінального провадження.
А відтак, вважає, що у цьому випадку наявні сукупні ознаки "виняткового випадку", а саме: тяжкість спричиненої шкоди оскільки працівником правоохоронного органу заподіяна умисна шкода суспільним інтересам групою осіб, які він має охороняти; ризики процесуальної недобросовісності, визначені ст. 177 КПК України, які встановлені під час розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу; суспільна значимість справи, що вимагає особливо ретельного забезпечення належного ходу процесу.
Звертає увагу, що судом не встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 наділений міцними соціальними зв'язками, що його репутація заслуговує на довіру, оскільки останній з травня 2025 року звільнений з органів Національної поліції та не працює, не одружений, дітей на утриманні немає.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, просить відмовити у задоволенні такої.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційних вимог, просили залишити рішення слідчого судді без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, підозрюваного та його захисників, які заперечили проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступних висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові перебуває кримінальне провадження № 62024000000000740 від 20.08.2024 за знаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 та ч. 3 ст. 368 КК України.
28 серпня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-які дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Визнаючи обґрунтованою вказану підозру слідчий суддя дослідив надані органом досудового розслідування докази, які навів в оскаржуваній ухвалі та які визнав достатніми для того, щоб на даному етапі кримінального провадження стверджувати про причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного злочину та застосування до нього запобіжного заходу, при цьому врахував практику ЄСПЛ відповідно до якої термін обгрунтована підозра означає що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення.
Також визнав доведеними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, те, що ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.. Приймаючи рішення про застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, місцевий суд виходив з того, що прокурор не довів у судовому засіданні необхідність застосування виняткового та найбільш суворого запобіжного заходу та дійшов висновку про те, що застава зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та попередити існуючі ризики, належним чином вмотивувавши своє рішення тим, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, врахував його вік, репутацію, міцність соціальних зв'язків.
При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував положення ч.4, ч.5 ст.182 КПК України, вважав, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його майновий та сімейний стан (не одружений, утриманців не має, проживає з батьками), наявність міцних соціальних зв'язків, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слідчий суддя вважав обґрунтованими та доведеними, а тому вважав за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з чим погоджується колегія суддів.
Жодних доказів, окрім морального аспекту, які б підтверджували наявність «виняткового випадку», суду не надано та в клопотанні не наведено.
Крім того, апеляційний суд виходить з того що запобіжний захід не є покаранням, оскільки його метою є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, досягнути яку зможе запобіжний захід у виді застави.
Враховуючи, що апеляційна скарга прокурора не містить підтверджених доказами обставин, які би обґрунтовували його доводи про незаконність ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
постановила :
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 3 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді застави, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: