Справа № 466/6442/23 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.
Провадження № 22-ц/811/553/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
26 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретар: Чижа Л.М.
з участю: ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третьої особи Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України у Львівській області, про визнання недійсними правочинів купівлі-продажу транспортних засобів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС України у Львівській області, про визнання недійсними правочинів купівлі-продажу транспортних засобів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.02.2025 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Зазначає, що у суді першої інстанції, представником відповідача було подано заяву про зупинення провадження у справі, оскільки у Львівському апеляційному суді тривав розгляд апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16.03.2023, що підтверджувала ухвала про відкриття апеляційного провадження. Суд відмовив у задоволенні клопотання, повідомивши сторони, що провадження у справі зупинене не буде, але засідання буде відкладено до моменту завершення розгляду справи в апеляційному суді Львівської області. Розгляд справи № 466/7244/22 за позовом ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором безпроцентної позики у Львівському апеляційному суді тривав до 14.01.2025.
Станом на 05.12.2024 провадження у Львівському апеляційному суді ще тривало, і суд не мав би можливості розглянути справу по суті, навіть якби сторони з'явились. Зважаючи, на наведені обставини, неявка позивача на судове засідання 05.12.2024 є обгрунтованою. Стосовно засідання, яке мало відбутись 03.02.2025 о 11:00 год., то представник позивачки не прибула на засідання у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, зокрема, відбувся епілептичний напад, оскільки, вона є особою з інвалідністю II групи, що підтверджує: пенсійне посвідчення, та витяг з акту огляду МСЕК. У зв'язку з погіршення стану здоров'я, була викликана швидка медична допомога, що підтверджує карта виїзду швидкої медичної допомоги № 743 від 03.02.2025. Тому, через форс-мажорні обставини, які раптово виникли, представник не могла прибути на судове засідання. Також звертає увагу на те, що адвокату позивача не було надіслано судових повісток з зазначеними дати засідань суду, у вище зазначеній справі.
Просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання 03.02.2025 позивачка ОСОБА_1 та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися та не подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Проте погодитися з цим висновком районного суду колегія суддів не може, виходячи з такого.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).
Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2021 в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) зазначено, що:
«залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20.05.2021 у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18.08.2021 у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10.02.2022 в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30.06.2022 у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2023 у справі № 761/20381/21 (провадження № 61-4215св23) зазначено, що:
«відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв'язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомле нь, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника».
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, підготовче судове засідання призначено на 29.08.2023 на 14:00 год;
останні два судових засідання у цій справі були призначені на 05.12.2024 та 03.02.2025;
у матеріалах справи наявна довідка про доставку SMS-повідомлення від 12.12.2024, а саме судової повістки про виклик до суду на 03.02.2025, одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 63 т.1);
відповідна письмова заява ОСОБА_1 про надіслання текстових (SMS) повідомлень в матеріалах справи відсутня;
в матеріалах справи відсутні докази надсилання ОСОБА_1 чи її представнику судової повістки про виклик до суду на 03.02.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на вказане, встановивши, що позивачка не була належним чином повідомленою про розгляд справи 03.02.2025, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 26.09.2025
Головуючий
Судді