Справа № 452/4206/24 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.
Провадження № 22-ц/811/348/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
26 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 ,
представника ДСГП «Ліси України» - Митровки Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Самбірське лісове господарство» на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Самбірське лісове господарство» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Самбірське лісове господарство» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2024 наказом №245/21.18 позивачу як майстру лісу Черхавського лісництва оголошено догану з мотивів неналежного виконання своїх посадових обов'язків щодо охорони лісу, збереження лісопродукції на своїх дільницях; крім цього йому запропоновано протягом п'ятнадцяти днів добровільно відшкодувати нестачу в сумі 155 224,39 грн.
Вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є неправомірним оскільки спірний наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не містить нормативного посилання, на підставі якого його притягнуто до дисциплінарної відповідальності; висновки у ньому суперечать акту службового розслідування від 24.10.2024, а також у наказі не вказано в чому саме полягали його дії, які, на думку відповідача, призвели до визначеної нестачі. Зазначає, що він не є посадовою особою, з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність, а тому відповідачем безпідставно притягнуто його до дисциплінарної відповідальності.
На підставі наведеного просив задовольнити його позов та визнати незаконним і скасувати наказ директора Філії «Самбірське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» № 245/21.18 від 01.11.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та про оголошення йому догани, про пропозицію йому протягом п'ятнадцяти календарних днів відшкодувати нестачу в сумі 155 224,39 грн.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.12.2024 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним і скасовано наказ директора Філії «Самбірське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» № 245/21.18 від 01.11.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та про оголошення йому догани, про пропозицію йому протягом п'ятнадцяти календарних днів відшкодувати нестачу в сумі 155 224,39 грн.
Рішення суду оскаржило ДСГП «Ліси України» в особі філії «Самбірське лісове господарство».
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права: не врахував Акт службового розслідування від 24.10.2024, проігнорував документи, що підтверджують обов'язки позивача (Посадова інструкція, договір про матеріальну відповідальність), не обґрунтував свої висновки щодо відсутності вини позивача у завданні шкоди. Судом безпідставно було відхилено доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 , як майстер лісу не забезпечив належного контролю за охороною і захистом лісу на закріпленій лісогосподарській дільниці. Крім цього, від ОСОБА_3 за період розробки лісосіки жодних рапортів чи повідомлень про незаконні рубки не поступало.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ДСГП «Ліси України» - Митровка Я.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
З копії наказу Наказу № 28-к від 23.01.2023 вбачається, що ОСОБА_1 з 24.01.2023 прийнятий на посаду майстра лісу Черхавського лісництва філії «Самбірське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» у порядку переведення з ДП «Самбірський лісгосп».
Відповідно до Наказу № 5/21.18 від 15.01.2024 за ОСОБА_1 закріплено майстерську дільницю № НОМЕР_1 Черхавського лісництва з лісовими кварталами № № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Згідно з Актом службового розслідування від 24.10.2024 комісією встановлено, що у кварталі № НОМЕР_4 виділ 5.2 Черхавського лісництва невихід ліквідної деревини становив 112,613 куб.м., сума нестачі 155 224,39 грн. Комісія дійшла висновку, що причина невиходу деревини пов'язана із безконтрольністю за розробкою лісосік із сторони посадових осіб Черхавського лісництва та невиконання ТзОВ «Беркут», яке проводило рубку деревини, вимог угоди по забезпеченню виходу сортиментів із вказаних ділянок.
Наказом директора філії «Самбірське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Бородюха А.О. від 01.11.2024 № 245/21.18 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення, а саме оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов'язків щодо охорони лісу, збереження лісопродукції на своїх майстерських дільницях. крім цього ОСОБА_1 запропоновано протягом п'ятнадцяти днів добровільно відшкодувати виявлену нестачу в сумі 155 224,39грн.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з частиною другою статті 140 КЗпП України щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша статті 147-1 КЗпП України).
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (стаття 148 КЗпП України).
При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з'ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 461/8132/17 (провадження № 61-9697св19).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що роботодавець не виконав належним чином свій обов'язок щодо надання доказів наявності фактів вчинення позивачем дисциплінарного проступку; оспорюваний наказ не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивача та наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов'язків, а містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення останнім положень посадової інструкції.
Крім цього, суд встановив, що у Посадовій інструкції майстра лісу відсутній обов'язок проводити обміри відводу лісових ділянок та робити будь-які вимірювання, що пов'язані з охороною лісу чи збереженням лісопродукції.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача не було правових підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача із пропозицією відшкодування на протязі 15 днів матеріальної відповідальності розмірі 155 224,39 грн.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків районного суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Самбірське лісове господарство» залишити без задоволення.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 26.09.2025
Головуючий
Судді