16 вересня 2025 року
місто Київ
справа № 756/13517/21
провадження № 61-9339ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малиновської Олени Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.онлайн», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними, зобов'язання виключити запис про заборону відчуження об'єкта нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, визнання електронних торгів недійсними, відшкодування моральної шкоди та
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та змінами до нього від 14 лютого 2022 року, в якому просила:
-визнати недійсним договір про іпотечний кредит від 16 березня 2007 року № 1.07031135 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ;
-визнати недійсним додатковий договір від 12 березня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 16 березня 2007 року № 1.07031135;
-визнати недійсним додатковий договір від 12 травня 2009 року до договору про іпотечний кредит № від 16 березня 2007 року № 1.07031135;
-визнати недійсним додатковий договір від 12 квітня 2010 року до договору про іпотечний кредит від 16 березня 2007 року № 1.07031135;
-визнати недійсним додатковий договір від 12 листопада 2012 року до договору про іпотечний кредит від 16 березня 2007 року № 1.07031135;
-визнати недійсним додатковий договір від 11 лютого 2013 року до договору про іпотечний кредит від 16 березня 2007 року № 1.07031135 з усіма без винятку додатками;
-визнати недійсним додатковий договір від 12 травня 2014 року до договору про іпотечний кредит від 16 березня 2007 року № 1.07031135;
-визнати недійсним додатковий договір від 12 листопада 2014 року до договору про іпотечний кредит від 16 березня 2007 року № 1.07031135;
-визнати недійсним іпотечний договір від 16 березня 2007 року № 1.07031135, укладений між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О. Ю., зареєстрований в реєстрі 16 березня
2007 року за № 836;
-зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малиновську О. Ю. виключити запис про заборону відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , внесений 16 березня 2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 837;
-визнати недійсним електронні торги, оформлені 17 липня 2020 року протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-06-25-000032-b;
-визнати недійсним договір від 04 вересня 2020 року № 401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В., зареєстрований в реєстрі 04 вересня
2020 року за № 2172;
-стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малиновської О. Ю. моральну шкоду в розмірі
600 000,00 грн;
- вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
29 березня 2024 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва в задоволенні позову відмовлено.
23 червня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року змінено, викладено мотивувальну частину судового рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року залишено без змін.
У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чернеш Д. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду
м. Києва від 29 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 23 червня 2025 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
11 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чернеша Д. С. залишено без руху для сплати судового збору за подання касаційної скарги або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У серпні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.
До касаційної скарги додано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, яке він обґрунтовує скрутним майновим станом.
ВерховнийСуд вважає за необхідне задовольнити клопотання заявника про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою, п'ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
До касаційної скарги представником ОСОБА_1 - адвокатом Чернешом Д. С. додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 31 липня 2025 року з яких встановлено, що з травня 2022 року до червня 2025 року в ОСОБА_1 відсутні будь-які доходи.
Тому суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд не врахував правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року в справі № 910/12525/20, постановах Верховного Суду від 28 березня 2012 року в справі № 6-36736вов10, від 30 вересня 2015 року в справі № 6-154цс15, від 13 березня 2018 року в справі № 911/494/17, від 25 квітня 2018 року в справі № 910/16955/17від 26 лютого 2019 року, в справі № 911/3132/17, від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, від 31 липня 2019 року в справі № 5004/1537/12, від 11 червня 2019 року в справі № 920/1316/14, від 26 вересня 2019 року в справі № 11/19, від 15 жовтня 2019 року в справі № 810/3894/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 20/5007/1475-Б/12, від 27 травня 2020 року в справі № 2-18/11, від 02 липня 2020 року в справі № 904/3388/15, від 08 липня 2020 року в справі № 495/11830/18, від 16 грудня 2020 року в справі № 461/2900/11, від 12 травня 2021 року в справі № 911/1099/20, від 26 травня 2021 року в справах № 391/35/19, № 910/8358/19, від 10 червня 2021 року в справі № 11-104сап21, від 12 січня 2022 року в справі № 520/13586/18, від 01 лютого 2022 року в справі № 902/368/16, від 08 червня 2022 року в справі № 910/9397/20, від 19 серпня 2022 року в справі № 908/2287/17, від 15 вересня 2022 року в справі № 910/12525/20, від 28 грудня 2022 року в справі № 183/4809/19, від 24 травня 2023 року в справі № 567/792/22, від 21 червня 2023 року в справі № 916/3027/21, від 05 жовтня 2023 року в справі № 160/6427/23, від 11 жовтня 2023 року в справі № 306/844/20, від 06 березня 2024 року в справі № 686/9073/22, від 25 квітня 2024 року в справі № 160/3517/21, від 07 травня 2024 року в справі № 910/7511/22, від 10 квітня 2025 року в справі № 340/5780/24, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктами 1, 2 частини першої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, що є обов'язковою підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує, що судами необґрунтовано відхилено клопотання про витребування від відповідачів оригіналів оскаржуваних правочинів для огляду та приєднання до матеріалів справи, призначення в справі технічної експертизи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити та звільнити її від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року.
Витребувати із Оболонського районного суду м. Києва цивільну справу № 756/13517/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малиновської Олени Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.онлайн», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними, зобов'язання виключити запис про заборону відчуження об'єкта нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, визнання електронних торгів недійсними, відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська