Справа № 677/1749/25
1-кп/683/350/2025
26 вересня 2025 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
їхнього представника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
його захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Старокостянтинів Хмельницької області обвинувальний акт по об'єднаному кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243800000158 від 26 червня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КК України,
встановив:
До Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт з додатками по об'єднаному кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243800000158 від 26 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, посилався на відсутність підстав для прийняття судом будь-якого з рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього ж Кодексу, у зв'язку з чим висловив позицію щодо можливості призначення цієї справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Аналогічну думку висловили потерпілі, їхній представника - адвокат, обвинувачений та його захисник.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вирішуючи питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України, суд виходить із такого.
Судом під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав, передбачених п. п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження.
Суд вважає, що обвинувальний акт відповідають вимогам ст. 291 КПК України, яка містить вичерпний перелік вимог, які до нього ставляться.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для прийняття рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, суд прийшов до висновку, що кримінальне провадження підсудне Старокостянтинівському районному суду Хмельницької області.
З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає, що на підставі обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду.
Судовий розгляд цього кримінального провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, потерпілих, їхнього представника - адвоката, обвинуваченого, його захисника.
Прокурор заявив клопотання по допит свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, забезпечення складання досудової доповіді відносно обвинуваченого.
Сторона захисту та сторона потерпілих не заперечили проти задоволення даних клопотань.
Згідно ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
Для повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження і оскільки обвинуваченому інкримінується вчинення тяжкого злочину, а також з метою дотримання прав обвинуваченого, суд вважає необхідним задовольнити вищевказані клопотання.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 липня 2025 року, в подальшому ухвалами суду від 04 липня 2025 року та 21 серпня 2025 року строк запобіжного заходу продовжувався відповідно до 24 серпня 2025 року та 27 вересня 2025 року.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суддя своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Також сторона обвинувачення в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ще на 60 днів, оскільки ризики, які існували на момент застосування даного запобіжного заходу не зменшились, тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Сторона потерпілих підтримала клопотання.
Обвинувачений та захисник заперечили проти продовження строку тримання під вартою та просили більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений вказав про визнання вини, часткове відшкодування моральної шкоди, необхідність допомогти цивільній дружині по домашньому господарству, також повідомив, що являється військовим пенсіонером, учасником бойових дій, має бойовий досвід, спілкувався з побратимами та має намір повернутись до них.
Заслухавши думку прокурора, потерпілих та їхнього представника адвоката, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою з наступних підстав.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, у відповідності до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Інакше кажучи, суд на стадії підготовчого судового засідання не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.
Вищевказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність обвинуваченого до вчинення зазначених кримінальних правопорушень. При цьому висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому суд дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати продовження обраного запобіжного заходу.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, окрім обґрунтованої підозри є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості (вірогідності), що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_7 зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілихо та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на характер і ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , спосіб та механізм їх вчинення, конкретні обставини провадження, поведінку обвинуваченого та дані про особу обвинуваченого, а також зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Вивченням особи ОСОБА_7 встановлено, що останній раніше несудимий, неодружений, проживає в цивільному шлюбі, утриманців немає, йому інкримінується вчинення правопорушень у стані алкогольного сп'яніння, в тому числі тяжкого злочину, заявляє намір йти на військову службу, проживає по місцю вчинення кримінальних правопорушень, потерпілі та свідки являються його односельчанами, тільки під час підготовчого засідання визнав вину, у випадку визнання його винуватим йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, судовий розгляд ще не розпочато, можливість переховування від суду, впливати на потерпілих і свідків, вчинити нове правопорушення не виключається.
Таким чином вказані відомості беззаперечно підтверджують наявність ризиків впливати на потерпілих та свідків, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинення нового злочину.
Водночас, суд зазначає, що ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на вищевикладене, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_7 , врахувавши обставини кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає неможливим зміну запобіжного заходу, тому клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Оскільки ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, тому застава не визначається.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який відповідно до ч. 2 вказаної статті, має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 177, 331 КПК України,
постановив:
Призначити судовий розгляд по об'єднаному кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243800000158 від 26 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області на 14 год 20 хв 06 жовтня 2025 року.
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - по 24 листопада 2025 року включно без визначення розміру застави.
Задовольнити клопотання про допит заявлених свідків.
Хмельницькому районному сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області забезпечити складання досудової доповіді у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_7 .
Строк підготовки досудової доповіді встановити 30 днів, тобто по 26 жовтня 2025 року включно.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження та заявлених свідків.
Копію ухвали направити начальнику ВП №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області та начальнику Хмельницького слідчого ізолятора для виконання.
На ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя