Копія:
"16" вересня 2025 р. Справа № 608/1044/25
Номер провадження2/608/616/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Яковець Н. В.
з участю секретаря Олійник О. С.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в порядку відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення витрат на лікування,-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення витрат на лікування.
В позовній заяві зазначив, що перебував з 06 листопада 1982 року в шлюбі з ОСОБА_6 , в якому народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2004 року вказаний шлюб розірвано.
В 2003 році позивач захворів і в 2006 році йому встановлено третю групу інвалідності загального захворювання. Після тривалого лікування з 26 липня 2016 року позивачу встановлено другу групу інвалідності загального захворювання довічно.
У зв'язку із тяжкою хворобою ОСОБА_1 з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року затратив на лікування 18 404,15 гривень. Основним його доходом є пенсія. З січня 2024 року по травень 2024 року ОСОБА_1 працював на посаді оператора котельні Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго», його дохід за місцем роботи становив 31 809,27 гривень. За 2024 рік позивач отримав дохід у вигляді пенсії по інвалідності загальною сумою 48 874,38 гривень. Також за 2024 рік він отримав 7 150 гривень орендної плати за користування земельною часткою (паєм). Однак, вказаних доходів ОСОБА_1 не вистачає для нормального лікування хвороби та проживання. Зазначає, що відповідачі мають достатній заробіток, щоб надати кошти на лікування своєму батькові. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрати, пов'язані з його лікуванням, в сумі по 9 202,07 гривень з кожного.
Представник відповідачів ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вимога позивача про стягнення повністю витрат на лікування з його повнолітніх дітей, за відсутності доказів їхнього достатнього заробітку є безпідставною. У позовній заяві позивач не вказав про розмір отриманих аліментів у 2024 році в сумі 12 000 гривень. Разом його дохід становить 109 271,01 гривень, а отже доходи ОСОБА_1 значно перевищують понесенні ним витрати на лікування. Крім того, позивачем не обґрунтовано та не надано доказів факту необхідності певних препаратів, не наведено факту необхідності лікування зубів, не надано направлення лікаря та зв'язок такого лікування із захворюванням, пов'язаним із встановленою групою інвалідності. Крім того, відповідачі зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та позивача згідно рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 березня 2016 року у справі № 608/14/16-ц на загальну суму 1000 грн. щомісячно. Вказаний висновок передбачений постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року по справі № 608/1314/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення витрат на лікування за 2022 рік. Також відсутні відомості, що позивач звертався із заявами до відповідних органів влади щодо призначення йому державних пільг та субсидій, в зв'язку із перебуванням у скрутному матеріальному становищі. Апеляційний суд також врахував, що у позивача у власності є житлові будинки та земельні ділянки, які він може відчужити та відповідно отримати грошові кошти на своє лікування. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування за безпідставністю.
У відповіді на відзив представник позивача, посилаючись на обставини, що викладені ним у позовній заяві, зазначив, що сини ОСОБА_1 добровільно не утримують його і не беруть участь у додаткових витратах на його лікування, він неодноразово звертався в судовому порядку до них про стягнення коштів, про що наявні судові рішення Чортківського районного суду Тернопільської області: №608/679/19, №608/441/20, №608/624/22, №608/388/21, №608/1314/23, які винесені на його користь, що свідчить про систематичне невиконання обов'язків з боку синів щодо утримання непрацездатного батька. Вважає, що сума позову повністю обґрунтована та підтверджена копіями квитанцій, наявними в матеріалах справи.
Суд, вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 06 листопада 1982 року перебував в шлюбі з ОСОБА_6 , в якому народилось двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2004 року шлюб між позивачем та ОСОБА_6 розірвано.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 березня 2016 року у справі № 608/14/16-ц задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання батька. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі по 500 гривень щомісяця з кожного, починаючи з 26 грудня 2015 року і до зміни майнового стану сторін.
Рішеннями судів, які прийняті за позовними заявами позивача раніше, в тому числі рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2024 року у справі № 608/1314/23 та постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 608/1314/23 встановлено, що в 2003 році ОСОБА_1 захворів і в 2006 році йому надано третю групу інвалідності загального захворювання. Після тривалого лікування з 25 серпня 2016 року йому надано другу групу інвалідності загального захворювання, довічно. Позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, аліменти в розмірі 1000 гривень щомісячно, має у власності житлові будинки та земельну частку (пай), яку здає в оренду, може працювати та отримував декілька місяців заробітну плату.
Крім того, встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідач ОСОБА_5 , є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, вони мають обов'язок щодо утримання своїх дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до довідки ПСП «Ягільниця-В» від 03 березня 2025 року № 24 вбачається, що ОСОБА_1 уклав договір з ПСП «Ягільниця-В» на земельну ділянку площею 1.1721 га та за 2025 рік йому нараховано орендну плату за користування земельною часткою (пай) в сумі 8 882 гривень.
Згідно довідки про доходи № 5801 0788 8889 2079 від 25.02.2025, виданої Головним управління ПФУ в Тернопільській області (Чортківське ОУ), вбачається, що ОСОБА_1 за період 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року отримав пенсію в розмірі 48 874,38 гривень.
Відповідно до довідки про доходи КПТМТОР «Тернопільтеплокомуненерго» № 117/06 від 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 працює на посаді оператора котельні та за період із січня 2024 року по травень 2024 року сума нарахованої заробітної плати становить 39 514,63 гривень.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 359984422 від 26.12.2023 ОСОБА_1 належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальна площа 45,2 кв. м, житлова площа 21.6 кв. м, дата державної реєстрації 20.12.2023.
Згідно витягу з Держаного реєстру речових прав № 351155466 від 20.10.2023 вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0.0571 га за кадастровим номером 6125589800:02:001:0133.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 120991430 від 18.04.2018 вбачається, що відповідачу ОСОБА_4 належить на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , загальна площа 71,7 кв. м, житлова площа 21,7 кв. м.
Також судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що відповідачі є працездатними особами та перебувають на постійному місці проживання за межами України.
Стороною позивача подано ряд виписок із амбулаторної карти стаціонарного хворого, згідно яких ОСОБА_1 за період з травня 2024 року по грудень 2024 року звертався за медичною допомогою та витратив на лікування 18 404,15 гривень, на підтвердження факту придбання ліків у 2024 році позивач надав фіскальні чеки.
При вирішенні справи суд виходить з наступних вимог Закону.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до ст. 203 СК України дочка, син, крім сплати аліментів, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 СК України).
Згідно зі ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Непрацездатними є особи, визнані установленим законом порядком особами з інвалідністю, що встановлюється медико-соціальними експертними комісіями МСЕК. Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків. Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.
Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Вказана думка суду узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 301/160/17.
Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів:
1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення);
2) непрацездатність матері, батька;
3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі.
Зобов'язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18.
В пункті 21 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено судам, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що у зв'язку із тяжкою хворобою за період з січня 2024 року по грудень 2024 року ним на лікування витрачено 18 404,15 гривень. Позивач зазначає, що відповідачі мають достатній заробіток, щоб надати кошти на лікування своєму батьку.
На думку суду, вказані витрати є значними. Крім того, у позивача більше немає інших повнолітніх дітей, окрім відповідачів.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 має необхідність у матеріальній допомозі з боку своїх повнолітніх дітей.
Проте враховуючи матеріальне становище сторін, зокрема, те, що позивач отримує чотири види доходів (заробітна плата, пенсія, орендна плата, аліменти на утримання непрацездатного батька), має у власності житлові будинки та земельні ділянки; відсутність відомостей про доходи відповідачів, які також зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та сплачують аліменти на користь позивача на загальну суму 1000 гривень щомісячно; наявність у позивача на праві власності житлових будинків та земельної ділянки, які він може відчужити та відповідно отримати грошові кошти на своє лікування, суд вважає, що з відповідачів слід стягнути витрати на лікування батька по 2000 гривень з кожного, оскільки такий розмір буде відповідати принципам справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства та не буде створювати непомірний тягар для відповідачів за необхідності утримувати свої сім'ї, в яких є неповнолітні діти.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 не звертався із заявами до відповідних органів влади щодо призначення йому державних пільг та субсидій, у зв'язку із перебуванням у скрутному матеріальному становищі.
Суд не враховує думку позивача про те, що матеріальне становище не впливає на обов'язок дітей щодо утримання своїх непрацездатних батьків, оскільки обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним. При цьому, як при визначенні розміру аліментів на утримання батьків, так і при стягненні витрат, пов'язаних з лікуванням, необхідно враховувати матеріальний та сімейний стан сторін
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, з відповідачів слід стягнути на рахунок спеціального фонду державного бюджету України по 605,60 гривень судового збору.
На основі встановленого та керуючись ст.ст. 192, 202, 203 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-13, 76-82, 89, 95, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) кошти на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням в сумі 2000 (дві тисячі) гривень та судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) кошти на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням в сумі 2000 (дві тисячі) гривень та судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 вересня 2025 року.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Рішення набрало законної сили "___"_______________2025 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1044/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано "___"_______________2025 року.
Секретар: