Справа № 597/1291/25
Провадження № 2-о/597/93/2025
"26" вересня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської області, про встановлення юридичного факту,
23.09.2025 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської області, про встановлення юридичного факту, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.09.2025 року розподілена судді Шевчук В.М.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви, доданими до неї документами, доходжу до висновку, що справа не підсудна Заліщицькому районному суду Тернопільської області з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до положень ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Загальні правила підсудності визначені ст.27 ЦПК України, згідно яких позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 316 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного суду (Постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2024 року, справа № 552/5908/22, провадження №61-9590св23).
Відповідно до відповіді №1819161 від 25.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що місцем проживання особи, вжитим у ч.1 ст.316 ЦПК України, є зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування, тобто вказана норма надає заявнику право подати заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, виключно за його зареєстрованим місцем проживання.
З огляду на те, що зареєстроване у встановленому законом порядку місцем проживання заявника є: АДРЕСА_1 , підстави для розгляду заяви Заліщицьким районним судом Тернопільської області відсутні.
На вказану зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця проживання заявника розповсюджується територіальна юрисдикція Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Згідно п.1 ч.1, ч.3 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 28, 31, 32, 294, 316, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Передати цивільну справу №597/1291/25 провадження 2-о/597/93/2025 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської області, про встановлення юридичного факту до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (46002, місто Тернопіль, вулиця Котляревського 34).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 26.09.2025 року.
Суддя В.М.ШЕВЧУК