"26" вересня 2025 р. Справа № 596/1052/25
Провадження № 2-адр/596/1/25
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Лисюк І.О.
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Созанська Тетяна Іванівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В провадженні Гусятинського районного суду Тернопільської області перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Созанська Тетяна Іванівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26.08.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Созанська Тетяна Іванівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задоволено повністю.
27.08.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Созанської Тетяни Іванівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення по справі № 596/1052/25.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 01 травня 2025 року; Ордер на надання правничої допомоги №1112251 від 26 липня 2025 року; Акт №1 про надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги б/н від 01.05.2025 року, опис наданої правничої допомоги; Квитанція до прибуткового касового ордера №26/08/2025 від 26 серпня 2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до Акту наданих послуг № 1 від 26.08.2025 року, адвокатом надані наступні послуги:
- консультація клієнта (правовий аналіз ситуації, формування стратегії - 1 год. (1000 грн.));
- підготовка та написання позовної заяви ( вивчення документів, наданих клієнтом; дослідження судової практики; опрацювання нормативно-правових актів; написання позовної заяви та підготовка додатків до неї; подання позовної заяви) - 2 год. (4000 грн.) Всього 5 000 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 також зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.
Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.
З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає обґрунтованими витрати представника позивача на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. та згідно із ст.139 КАС України судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч.1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Созанської Тетяни Іванівни щодо вирішення питання про розподіл судових витрат в справі № 596/1052/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Созанська Тетяна Іванівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити
Стягнути в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 5000,00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК