"26" вересня 2025 р. Справа № 596/1352/25
Провадження № 1-кп/596/268/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження №12025216140000083, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Личківці, Гусятинського району Тернопільської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні нікого не має, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 Кримінального Кодексу України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 вересня 2025 року близько 18 годин 00 хвилин в приміщенні комори по місцю проживання, за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її чоловіком ОСОБА_3 , які спільно проживають, виник словесний конфлікт на побутовому грунті. В ході конфлікту у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на завдання ударів по тілу ОСОБА_4 та спричинення її фізичного болю.
Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на завдання ударів, ОСОБА_3 в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року, застосувавши фізичне насильство до дружини ОСОБА_4 , умисно кулаком правої руки наніс два удари в ліву ділянку плеча потерпілої.
Внаслідок вказаних ударів ОСОБА_4 , відчувала фізичну біль, проте тілесні ушкодження на її тілі, не утворились. Через деякий час конфлікт завершився.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 126 КК України, як умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Прокурор ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та просив взяти до уваги його думку щодо міри покарання відносно ОСОБА_3 ..
Як встановлено, відповідно до положень частини другої статті 302 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, та обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про роз'яснення йому вказаних положень та надання добровільної згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені обставини справи, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Так, згідно заяви ОСОБА_3 від 23.09.2025 року, складеної в присутності його захисника адвоката ОСОБА_6 про визнання ним винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка була підписана в за участі захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
При цьому, до обвинувального акту також додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 від 23.09.2025 про згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до приписів ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі.
Враховуючи наведене, на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному завданні ударів ОСОБА_4 , які завдали потерпілій фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень, і кваліфікація його дій за ч.1 ст. 126 КК України є вірною.
Надані стороною обвинувачення докази отримані в передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, провина обвинуваченого знайшла своє підтвердження й доведена повністю поза розумним сумнівом.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, згідно до ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, також враховує особу винного, а також сукупність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставина, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 126 КК України.
Витрати на залучення експерта відсутні. Цивільний позов не заявлено. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.369-371, 373-375, 381-382, 393, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцятии) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, шляхом подання апеляції до Тернопільського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7