Справа № 486/1747/24
Провадження № 2/486/294/2025
22 вересня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
секретаря судового засідання Гайдук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 ), треті особи: ОСОБА_5 (на стороні відповідача), Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (на стороні позивача) про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 ), треті особи: ОСОБА_5 (на стороні відповідача), Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (на стороні позивача) про стягнення заборгованості за кредитним договором №3/4113855 від 06.08.2021 зі спадкоємців померлого ОСОБА_6 в межах вартості успадкованого майна в розмірі 119 725, 52 грн., з яких: 99100 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6525,53 грн. заборгованість за процентами та 14 099,99 грн. заборгованість за комісією.
Позов обґрунтовано тим, що 06.08.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №3/4113855, відповідно до п. 1.1. якого, Банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 100 000,00 грн. строком на 72 місяці - з 06.08.2021 року по 05.08.2027 року. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим Договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною), надалі - Графік платежів по кредиту, як День повернення кредиту. Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається Позичальнику на споживчі потреби. Відповідно до п. 1. 4. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15 % річних (фіксована процента ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором, а також Позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35 % у місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Кредитного договору. Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в День повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в День повернення кредиту. Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору встановлено, що Позичальник відповідає за виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором усім свої майном та коштами, на які можу бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України. Відповідно до п.2.6. Кредитного договору встановлено, що Банк має право у будь-який час відступити всі або частину свої прав за Договором, а також угодами про забезпечення, будь-якій третій особі повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною. Відповідно до п. 3. 1. Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов Договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Як зазначає позивач, Банк свої обов'язки за Кредитним договором виконав належним чином. 05 серпня 2021 року між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» укладено Договір відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021. Згідно Договору про відступлення прав вимоги від 05.08.2021 року, 14.02.2022 року відбулось відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 3/4113855 від 06.08.2021 року, укладеним між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_6 . Відповідно до Договору відступлення ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» набуло прав кредитора до ОСОБА_6 за Кредитним договором. Як зазначає позивач, згідно наявної у нього копії свідоцтва про смерть боржника ОСОБА_6 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що позичальником не було погашено загальну заборгованість відповідно до розрахунків заборгованості по кредитному договору №3/4113855 від 06.08.2021 року станом на дату відступлення ТОВ «ФК «Брайт-К», яка становить 119 725,53 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту 99 100,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 6 525,53 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 14 100,00 грн. 26.10.2022 року позивач направив до Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області претензію кредитора до спадкоємців ОСОБА_6 10.11.2022 року за вих. № 549/0116 Южноукраїнська державна нотаріальна контора направлено «пересилку претензії кредитора за належністю» до приватного нотаріуса Рихальської О.В. претензію з вимогами до спадкоємців ОСОБА_6 від 26.10.2022 року за № 1921. 14.10.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» ТОВ «ФК «Брайт-К» отримало копію матеріалів спадкової справи №53/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . Як зазначє позивач, в ході ознайомлення з матеріалами спадкової справи йому стало відомо, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийняли спадщину після померлого. Станом на 16.10.2024 року жодних дій від спадкоємців стосовно погашення заборгованості не здійснювалось, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31.10.2024 року відкрито позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
27.11.2024 року сторони в судове засідання не з'явилися. Підготовче судове засідання відкладено на 17.12.2024 року та в наступному на 08.01.2025 року .
08.01.2025 року підготовче судове засідання відкладено на 30.01.2025 у зв'язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.
У зв'язку з повторним нез'явленням в судове представника позивача, ухвалою суду від 30.01.2025 року розгляд справи було відкладено та визнано явку представника позивача обов'язковою.
10.02.2025 року підготовче засідання відкладено на 28.02.2025 року у зв'язку з неявкою відповідачів та відсутньою у матеріалах справи відомостей про їх належне повідомлення про розгляд даної справи.
28.02.2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування спадкової справи у приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Рихальської О.В.
26.03.2025 року розгляд підготовчого судового засідання відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу.
21.04.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що на момент відкриття спадщини йому не було відомо про наявність у спадкодавця кредитних зобов'язань. Про даний факт йому стало відомо після ознайомлення з даним позовом. Вказує, що на даний час він не отримав від спадкодавця жодного майна. У відзиві просив здійснювати розгляд справи без його участі.
28.04.2025 року на адресу суду надійшли копії матеріалів спадкової справи №53/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6
10.06.2025 року підготовче судове засідання було перенесено у зв'язку проходженням судді підвищення кваліфікації за програмою для суддів місцевих загальних судів.
Ухвалою суду від 24.06.2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів у Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» задоволено, підготовче засідання відкладено.
15.07.2025 року на виконання вимог ухвали суду Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» надано відповідь щодо неможливості надання актуальної інформації на дату подання запиту щодо нерухомого майна, оскільки інформація про зареєстровані права власності з 1 січня 2013 року не оновлюється, має архівний характер та не відображає права власності, що виникли або пройшли державну реєстрацію після 01.01.2013 року також довідка щодо технічного стану квартири видається на підставі проведеної технічної інвентаризації. У зв'язку з відсутністю доступу до квартири, КП БТІ ПМР позбавлене можливості надати запитувану інформації щодо стану нерухомого майна.
21.07.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача в якій просив долучити до матеріалів справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 435323611 від 14.07.2025 року, лист Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Південноукраїнської міської ради від 15.07.2025 року №200 та довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 15 липня 2025 року.
22.07.2025 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
Приватний нотаріус Рихальська Олена Вікторівна надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, стягнути з відповідачів, які є спадкоємцями позичальника, заборгованість за кредитним договором в межах вартості спадкового майна.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надавав.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не надала, в судовому засіданні пояснила, що зі спадкодавцем ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі на час його смерті, проте, майже два роки з ним не проживала, про факт укладення ним кредитного договору та наявність кредитної заборгованості їй стало відомо у нотаріуса. Зазначила, що борг спадкодавця визнає частково в частині заборгованості за тілом кредиту, в частині розміру відсотків та комісії заперечувала, зазначила, що не має матеріальної можливості сплатити всю суму одразу. Доступу до квартири, яка є спадковим майном, не має.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 06.08.2021 року між ОСОБА_6 та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено кредитний договір №3/4113855, за умовами якого (п.1.1. Кредитного договору) Банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 100000 грн., строком користування кредитом з 06.08.2021 року 05.08.2027 року.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною), як День повернення кредиту.
Згідно з п.1.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається Позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .
У відповідності до п.1.4. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором.
Комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 Договору (п.п. 1.4.2.).
Відповідно до п.2.6 Кредитного договору встановлено, що Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також угодами про забезпечення, будь-якій третій особі повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.
Банк виконав свої обов'язки за Кредитним договором №3/4113855 від 06.08.2021 належним чином, що підтверджується випискою за позичковим рахунком Позичальника.
05.08.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» був укладений Договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №2-2021.
Згідно з Додатком 1 до Договору про відступлення прав вимоги відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором №3/4113855 від 06.08.2021, який було укладено між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_6 .
Відповідно до Договору відступлення ТОВ «ФК «Брайт-К» набуло прав кредитора до ОСОБА_6 за кредитним договором.
Загальна заборгованість за Кредитним договором відповідно до розрахунків заборгованості по Кредитному договору №3/4113855 від 06.08.2021 року, станом на дату відступлення права вимоги, становить 119 725,52 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 99100 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 525,53 грн.; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 14 099,99 грн.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 01.03.2022 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
26.10.2022 року ТОВ «ФК «Брайт-К» направило до Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області претензію кредитора.
10.11.2022 року Южноукраїнська державна нотаріальна контора направила «пересилку претензії кредитора за належністю» до приватного нотаріуса Рихальської О.В. претензію з вимогами до спадкоємців ОСОБА_6 від 26.10.2022 року за № 1921.
18.09.2023 року направлено запит до Приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Рихальській Олені Вікторівна запит з метою отримання наступної інформації: повідомити чи була зареєстрована претензія кредитора від 26.10.2022 року № 1921 відповідно до правил ведення нотаріального діловодства та надати письмову відповідь за результатами розгляду зазначеної претензії відповідно до вимог чинного законодавства; повідомити, чи було видано свідоцтво про право на спадщину спадкоємцями померлого ОСОБА_6 ; якщо так, надати копію свідоцтво про право на спадщину спадкоємцями померлого ОСОБА_6 .
27.09.2023 року Приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Рихальською О.В., надано відповідь, що на підставі ст. 8 Закону України «Про нотаріат» заборонено розкривати нотаріальну таємницю.
13.09.2024 року ТОВ «ФК «Брайт-К» звернулось до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, шляхом витребування доказів від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Рихальської Олени Вікторівни: відомості про осіб, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме їх прізвище, ім'я та по-батькові, РНОКПП, адреси проживання, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс та номер і серію паспорта громадян України, їх частки у спадщині.
23.09.2024 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області постановлено ухвалу у справі № 486/1523/24, якою заяву ТОВ «ФК «Брайт-К» про забезпечення доказів - задоволено та витребувано у приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Рихальської Олени Вікторівни, належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 боржника ОСОБА_6 .
Відповідно до копії матеріалів спадкової справи № 53/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийняли спадщину після померлого.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованого 14.07.2025 року за ОСОБА_6 18.10.2013 року зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про оцінку вартості об'єкта нерухомості від 15.07.2025 року оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 1 254 389,78 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За умовами кредитного договору первісний кредиток надав кредит ОСОБА_6 строком користування з 06.08.2021 року по 05.08.2027 року, та останній відповідно до умов укладеного договору повинен був щомісячно погашати наданий кредит.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 99100 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 6525,53 грн., а також заборгованість за комісією у розмірі 14099,99 грн.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).
У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Враховуючи, що право вимоги за укладеним між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_6 перейшло до позивача, останній набув прав кредитора до ОСОБА_6 за вказаним Кредитним договором.
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналогічні роз'яснення надані в пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємця боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати наступні обставини: коло спадкоємців, які прийняли спадщину; чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у Постанові від 21.07.2022 в рамках справи № 537/4780/18.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ч. 2 ст. 1297 ЦК України).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як зазначено вище, ОСОБА_6 не виконав зобов'язання за укладеним з банком договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 99100 грн. та відсотках у розмірі 6 525,53 грн., яка підлягає стягненню зі спадкоємців позичальника, які прийняли спадщину після його смерті, в межах вартості успадкованого майна в рівних частинах.
Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 14 099,99 грн. суд вважає, що вимога в цій частині задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № 500958141 від 28 серпня 2014 року про сплату позичальником на користь банку комісій є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року».
Умовами кредитного договору (п. п. 1.4.2. договору) встановлено щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.2. Договору. Тобто вказаними умовами визначено плату за послуги, що супроводжує кредит.
Таким чином, зазначена винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, тому пункти договору, які передбачають її сплату, є нікчемними, а тому вимога позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.
Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 641/11984/15-ц.
Враховуючи вищевикладене позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців підлягає частковому задоволенню та з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3/4113855 від 06.08.2021 року в межах вартості спадкового майна у розмірі 105 625, 53 грн. в рівних частинах.
Щодо розподілу судових витрат.
За правилами частин першої, другої, шостої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №14788 від 17.10.2024.
Враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» задоволено частково на 88,2 %, з відповідачів в рівних частинах підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2136,6 грн.
Керуючись ст. ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 ), треті особи: ОСОБА_5 (на стороні відповідача), Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (на стороні позивача) про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в особі законного представника ОСОБА_2 ) в межах вартості успадкованого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» заборгованість за кредитним договором № 3/4113855 від 06.08.2021 року в розмірі 105 625,50 грн. в рівних частинах, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 99 100,00 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом 6 525,53 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в особі законного представника ОСОБА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» в рівних частинах витрати на оплату судового збору у розмірі 2136,6 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Волощук