Провадження: 2/484/1743/25
Справа: 484/3875/25
26.09.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Коваленко Н.А.
за участю секретаря судових засідань Голубкової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості орендної плати, інфляційних витрат на суму боргу та пені.
Позов обґрунтовує тим, що вона є власником ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0353,4825486300:01:000:0715,4825486300:05:000:0447,4825486300:01:000:1454, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки належать позивачкі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2023 року, які вона успадкувала від своєї матері ОСОБА_2 .
Між ОСОБА_2 та ПСП ім. Т.Г. Шевченко було укладено договір оренди землі №0409002200155 від 07.09.2009 року. Згодом, а саме, 05.08.2019 року з новим орендатором ТОВ «Південь Агро Інвест» було підписано додаткову угоду до договору оренди.
Відповідно до пункту 4.1 умов додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15,15% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що у грошовому еквіваленті становить 27402,12 грн. Відповідно до умов договору із зазначеної суми орендарем утримуються податки. Відповідно, сума яка повинна бути виплачена з вирахуванням податків орендодавцю становить 22058,71 грн. Пунктом 4.5 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Згідно з пунктом 4.7 додаткової угоди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. У пункті 9.4 Договору передбачено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний вчасно сплачувати всі належні за договором оренди платежі.
Орендна плата за 2022 рік на сьогоднішній день не виплачена, у зв'язку з чим грубо порушуються умови договору протягом трьох років підряд. Тому заборгованість за 2022 рік становить 27018,11, яка складається з невиплаченої орендної плати - 22058,71 грн. та пені - 4959,40 грн.
Орендна плата за 2023 рік повинна бути виплачена до 01.09.2023, а була виплачена аж 27.05.2024 року. Прострочення суми боргу становить 181 день, а сума 4959,40 грн.
Орендна плата за 2024 повинна бути виплачена до 01.09.2024, а була виплачена аж 07.10.2024 року. Прострочення суми боргу становить 36 днів, а сума становить 986,40 грн.
Крім цього, ТОВ «Південь Агро Інвест» повинен був виплатити орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексу інфляції. Сума невиплаченої індексації складає 11965,75 грн.
Отже, ТОВ «Південь Агро Інвест» на момент звернення до суду заборгував позивачці орендну плату в розмірі 22058,71 грн. Пеня за період несвоєчасної виплати орендної плати - 10905,20 грн. Індексацію в розмірі 11965,75 грн.
Ухвалою суду від 18.07.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
11.08.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає наступне. На підставі пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України, до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю один рік. Враховуючи це, строк позовної давності щодо орендної плати за 2022 рік сплив 01 вересня 2022 року, а 2023 рік сплив 01 вересня 2023 року, проте позовна заява з відповідною вимогою була подана позивачем до суду 08.07.2025 року, а тому є поданою після спливу строку позовної давності. Тому прошу суд застосувати строки позовної давності щодо сплати пені, та відмовити задоволені вимоги щодо її сплати.
Щодо розрахунку індексації позивача, який ґрунтується на посиланні п. 4.4. Договору, яким обумовлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/ нарахування. Однак необхідно звернути увагу на наступне, що Позивач здійснює підміну визначення термінів «індексація» та «індекс інфляції».
Підпункт 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України визначає, що податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. З інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру випливає, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12, 2023 рік - 1,051, 2022 рік - 1,0 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Натомість Позивач у позовній заяві за 2022 рік застосовує значення коефіцієнта індексації - 126,603 % (тобто 1,26603), що свідчить про неправильність здійснених розрахунків. Тобто, 7 289, 85 грн індексації за 2022 рік не підлягає стягненню з Відповідача.
Враховуючи те, що відповідач виплатив позивачу орендну плату за 2022, 2023 роки у повному обсязі, підстави для стягнення заборгованості з орендної плати та індексації орендної плати за спірний період відсутні.
Щодо розірвання договору оренди, то законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.
Позивач у позовній заяві зазначає, що не отримала виплату за 2022 рік. Водночас свідоцтво про право на спадщину за законом їй було видано 15.12.2023 року, тоді як виплата за 2022 рік була проведена на ім'я спадкодавця 19.05.2023 року, тобто до оформлення спадкових прав gозивачем. Окрім того, gозивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, на підставі наявності заборгованості за 2022 рік, що не є систематичним не виконання умов договору ТОВ “ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ». Оскільки у пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати орендарем, відтак, відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв'язку із систематичною несплатою орендних платежів. Фактично, Позивач вважає, що спір стосується проведення неправильного розрахунку ТОВ “ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» індексації орендної плати та стягнення недоплачених сум та розрахунку пені. Порушення нарахування і виплати орендних платежів з урахуванням індексації, допущені орендарем, є наслідком здійснення ним неправильних розрахунків при обчисленні сум орендних платежів, що не є істотним порушенням умов договору з огляду на розмір недоплаченої суми та факт добровільного суттєвого збільшення розміру орендної плати як у відсотковому так і у номінальному вираженні, який значно перевищував недоплачену суму індексації орендної плати. Такі обставини не можуть бути підставою для розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки.
25.08.2025 на адресу суду від позивачки надійшла відповідь на пояснення відповідача, де вона заначила, що не погоджується з викладеними доводами. У поясненнях відповідач зазначає, ним начебто було виплачено орендну плату за 2022 рік 19 травня 2023 року на імя спадкодавця та додає копію виписки банку від 19.05.2023, з даними доводами позивачка не може погодитись, оскільки виплата орендної плати ОСОБА_2 здійснювалась на банківську карту її онуки ОСОБА_3 . А відповідно до доданої виписки Приватбанку по надходженням ОСОБА_3 , з якої не вбачається, що за період з 01.01.2023 року по 31.2.2023 надходили кошти. Відповідачем протягом трьох років підряд систематично порушувались умови договору щодо своєчасності виплати орендної плати, а позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору. Відносно доводів відповідача щодо коефіцієнта індексації, то позивач вважає що ним вірно зроблений розрахунок індексації у відповідності до умов договору оренди.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися. 19.09.2025 від представника до суду надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність та відсутність позивачки.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином. У наданих поясненнях просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 07.09.2009 року між ОСОБА_2 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка було укладено договір оренди землі, предметом, якого є земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0353, 4825486300:01:000:0715, 4825486300:05:000::0447, 4825486300:01:000:1454, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
05.08.2019 року між ОСОБА_2 та новим орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №040902200155 від 07.09.2025 року.
Позивачка з 20.12.2023 року є власником вище зазначених земельних ділянок, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначені земельні ділянки належать позивачкі на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, які вона успадкувала від своєї матері ОСОБА_2 .
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Відповідно до положень абзаців 1 та 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Відповідно до частини 4 статті 32 Закону перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:
кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Спір між сторонами у справі виник з приводу не виплати орендної плати за 2022 рік та виплатою орендної плати за 2023, 2024 рік з порушенням строку, відповідно до договору оренди землі №040902200155 від 07.09.2009, з урахуванням додаткової угоди до нього, які з відповідачем уклала ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка ОСОБА_1 успадкувала земельні ділянки 15.12.2023 року.
Аналіз пункти 4.1, 42, 4.5 додаткової угоди до договору оренди землі №040902200155 від 07.09.2009 року дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивачки орендну плату в сумі 27402,12грн. за один рік користування земельною ділянкою, з цієї суми орендарем утримуються податки, орендна плата вноситься до 01 вересня поточного року, з урахуванням індексації, тобто орендна плата за 2022 рік до 01 вересня 2022 року, орендна плата за 2023 рік до 01 вересня 2023 року та орендна плата за 2024 рік до 01 вересня 2024 року.
Відповідно до пункту 4.1 умов додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15,15% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що у грошовому еквіваленті становить 27402,12 грн. Відповідно до пункту 4.2 із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.
Пунктом 4.4 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування.
Пунктом 4.5 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року.
Згідно з пунктом 4.7 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до пункту 12.5 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи Орендаря не є підставою для зміни умов договору.
Як убачається із матеріалів справи та змісту укладеного договору оренди землі між сторонами спору відповідач у порушення п. 4-5 укладеного договору із урахуванням додаткової угоди повно та своєчасно до 01 вересня кожного року з 2022 року по вересень 2024 року добросовісно не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати із урахуванням саме індексації на загальну суму 11965,75 грн. за наведеним позивачкою розрахунками:
у 2022 році орендна плата із урахуванням індексу інфляції складала 7289,85 грн. (27402,12 грн. * 126,603 %/100% -27402,12),
у 2023 році 1393,07 грн. (27402,12 грн. * 105,084 %/100%-27402,12),
у 2024 році 3282,83 грн. (27402,12 грн. * 111,980 %/100%-27402,12).
Суд вважає за необхідне стягнути у межах завлених вимог сукупний розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 11965,75 грн., застосувавши ефективний договірний спосіб захисту порушеного права позивачки на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою протягом 2022-2024 років.
Щодо сплати орендної плати за 2022 рік, представником позивача стверджує, що виплата за 2022 рік була проведена на ім'я спадкодавця 19.05.2023 року, на підтвердження сплати надає платіжну інструкцію №318 від 19.05.2023 року. Доказ сплати оренди за 2022 рік, наданий відповідачем, був повністю спростований позивачем, на підвердження відсутності сплати, позивачка надала виписками про рух коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та за період 01.01.2023 - по 31.12.2023 рік.
Як вбачається із матеріалів справи та змісту укладеного між сторонами додаткової угоди до договору оренди землі №040902200155 від 07.09.2009 року, відповідач у порушення пунктів 4.1, 4.5 договору та статті 25 Закону України «Про оренду землі» не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2022 рік у розмірі 22058,71 грн.
Отже, у межах завлених вимог суд вважає за необхідне стягнути розмір орендної плати за 2022 рік у розмірі 22058,71 грн, застосувавши ефективний договірний спосіб захисту порушеного права позивачки на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою.
Також суд зауважує, що право вимагати у відповідача виплат орендної плати виникло у позивача з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину, тобто з 20.12.2023 року. Починаючи з цього дня позивач мав обов'язок у відповідності до статті 148-1 ЗК України повідомити відповідача про набуття свого права власності на земельну ділянку, однак доказів виконання цього обов'язку позивач до суду не надав.
З урахуванням викладеного відповідач був позбавлений можливості сплатити орендну плату за 2023, 2024 рік у строк передбачений законом.
Оскільки, відповідач сплатив орендну плату за 2023 рік - 27.05.2024, а за 2024 рік - 07.10.2024, тому пеня за прострочення сплати орендної плати за 2023-2024 роки не підлягає до стягнення, оскільки відсутнє порушення строків її виплати, тому що позивач вчасно не повідомив відповідача про зміну власника земельної ділянки. Пеню необхідно стягнути за невиплачену орендну плату за 2022 рік, яка складала 0.01% за кожний день прострочення., а всього на суму 4959,40 грн
Крім того, за змістом заявленого позову, позивачка, посилаючись на систематичне порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою у 2022, 2023, 2024 роках, та нехтуванням терміну, зазначеним п.4.5 договору, просить розірвати договір оренди.
Судом встановлена не виплату орендної плати за 2022 рік та недоплата відповідачем позивачці орендної плати в частині її індексації при повній щорічній сплаті фіксованого договірного розміру орендної плати за 2023-2024 роки. Такі дії відповідача є порушенням вищезазначених норм договору оренди землі та одночасно не є підставою для розірвання діючого договору оренди землі через систематичну повну несплату орендної плати за вищевказані роки.
Таким чином, ураховуючи те, що часткова несплата відповідачем складової орендної плати у виді її індексації за 2023-2024 рок, та не сплата орендної плати за 2022 не призвела до істотного порушення умов укладеного між сторонами договору, а систематична недоплата частини орендної плати у виді її індексації не є підставою для констатації систематичної повної несплати орендної плати за вищезазначений період, суд не вбачає підстав для розірвання договору оренди землі №040902200155 від 07.09.2009 року.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення орендної плати за 2022 рік в сумі 22058,71 грн., індексацію за 2020-2024 року в сумі 11965,75 грн. та пеню за невиплачену орендну плату за 2022 рік на суму 4959,40 грн., в іншій частині позову суд відмовляє у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог. Позов задоволено за другою вимогом на 86,77 %, а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1050,96 грн. та повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в розмірі 22058,71, пеня в розмірі 4959,40 грн., індексація в розмірі 11965,75 грн., що заголом становить борг на суму 38983 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 86 коп.
Відмовити у задоволенні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди землі № 040902200155 від 07.09.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г.Шевченка) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0353, 4825486300:01:000:0715, 4825486300:05:000::0447, 4825486300:01:000:1454
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1050,96грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариство з обмежаною відповідальністю "Південь Агро Інвест", ЄДРПОУ 41107067, адреса місця знаходження: вул. Центральна, 1, с. Калинівка, Миколаївський район, Миколаївська область.
Повний текст рішення складено 26.09.2025 року.
Суддя Н.А. Коваленко