Справа № 467/802/25
Провадження № 2/467/309/25
17.09.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Догарєвої І.О.,
з участю
секретаря судового засідання Скорнякової С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Дорова А.О.,
дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Благодатненської сільської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав,
10.06.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника, адвоката Дорова А.О., з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить позбавити її батьківських прав відносно дітей, неповнолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору орган опіки та піклуванняБлагодатненської сільської ради Миколаївської області.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_4 перебували у шлюбі та мають спільних дітей неповнолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .Діти проживають з батьком. Мати дітей, ОСОБА_4 веде аморальний спосіб життя, має іншу родину, дітьми, їх станом здоров'я та навчанням не цікавиться, матеріально їм не допомагає. Через несплату аліментів позивач звернувся із відповідною заявою до суду. Батьком створені належні умови для проживання, фізичного, духовного розвитку дітей, батько забезпечений житлом, має постійний дохід. Рішенням виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Миколаївської області №65 від 16.08.2024 року місце проживання дітей визначено разом з батьком. Оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, вважає, що наявні підстави для позбавлення її батьківських прав.
Ухвалою судді від 13.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 07.07.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, представник позивача зазначив, що позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відповідає інтересам дітей, оскільки дозволить батькові, який єдиний опікується дітьми, самостійно приймати рішення стосовно їх навчання, лікування у разі необхідності, вибору закладу освіти та
забезпечення інших потреб дітей, зокрема, щодо реєстрації місця їх проживання, виїзду старшого сина на навчання за кордон тощо. Оскільки мати допомоги на утримання дітей добровільно не надає, ОСОБА_1 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з відповідною заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, яка судом задоволена, однак на даний час стягнення на підставі судового наказу ще не проводиться. Позивач ОСОБА_1 пояснив, що шлюб з відповідачкою був розірваний у 2018 році, та з того часу діти проживають разом з ним. Під час спільного життя з відповідачкою вона зловживала алкогольними напоями, мало уваги приділяла дітям, на зауваження щодо способу свого життя не реагувала. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 деякий час проживала у с. Воєводському, але з дітьми майже не спілкувалась, продовжувала вживати алкогольні напої, що й стало причиною її звільнення. На даний час відповідачка влаштувала особисте життя та проживає у смт. Костянтинівка Вознесенського району, з дітьми не спілкується, ініціативи такої не проявляє, їх потребами не цікавиться, допомоги на їх утримання не надає. Раніше з позовом про стягнення аліментів з відповідачки він не звертався, так як її жалів. В свою чергу він створив дітям належні умови для проживання, отримання освіти, належного медичного догляду, діти забезпечені всім необхідним.
Відповідачка ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 07.07.2025 року проти задоволення позовних вимог про позбавлення її батьківських прав заперечувала, зазначила, що дітей не покидала, раніше добре з ними спілкувалась. Проте в подальшому в судове засідання неодноразово не з'явилася. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом вручення повістки про виклик до суду в суді та шляхом направлення повістки за адресою, яку відповідачка повідомила під час підготовчого судового засідання.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Благодатненської сільської ради Миколаївської області в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі, проти задоволення заяви не заперечував.
Дитина ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Батьки розлучилися та на цей час він, та його молодший брат ОСОБА_6 проживають з батьком в с. Воєводському. Під час спільного проживання з матір'ю вона пиячила, не приділяла їм з братом належної уваги, на неодноразові прохання змінити свій спосіб життя не реагувала. На даний час мати проживає окремо, після звільнення з роботи вона виїхала з с. Воєводського. Востаннє він бачив матір в суді в серпні 2025 року, до цього тривалий час не спілкувались. Будь-якої ініціативи щодо спілкування мати не проявляє, допомоги не надає. Батько навпаки, забезпечує їх з братом всім необхідним. Просив позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо нього, оскільки він не бачить з нею майбутнього та не бажає з нею проживати.
Дитина ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Батьки розлучилися та на цей час він, та його старший брат ОСОБА_7 проживають з батьком в с. Воєводському. З матір'ю він проживати не бажає. Коли батьки розійшлися він був ще маленький. Йому відомо, що мати зловживала спиртними напоями. На даний час мати проживає окремо та майже з ними не спілкується. Востаннє він бачив матір в суді в серпні 2025 року, та мати не підходила до нього. До цього тривалий час не спілкувались. Коли востаннє він спілкувався з матір'ю телефоном, вона запитувала не про його справи, а про інших родичів. Будь-якої ініціативи щодо спілкування мати не проявляє, сама не телефонує, допомоги не надає. Батько навпаки, забезпечує їх з братом всім необхідним. Просив позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо нього.
Суд, заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області, та ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження дітей.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30.01.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , що був зареєстрований 01.12.2007 року, вирішено розірвати. Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 залишено дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 ».
Згідно довідки Воєводського старостинського округу Благодатненської сільської ради №311 від 10.03.2024 року ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 . До складу його сім'ї входять сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Зареєстрована адреса дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також по АДРЕСА_1 , що підтверджено відповідними витягами з реєстру територіальної громади.
Право власності на будинок, у якому проживає родина, відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно №320270507 від 16.01.2023 року зареєстроване за батьком, ОСОБА_1 та належить йому згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого 16.01.2023 року.
Згідно довідки №35 від 12.03.2025 року ОСОБА_1 працює у ПП АП «Благодатненський птахопром» на посаді слюсаря по ремонту колісних транспортних засобів та має постійний дохід.
Діти мають укладені декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з лікарями КНП «Арбузинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Арбузинської селищної ради, де батько ОСОБА_1 зазначений законним представником дітей.
Згідно інформації, наданої КНП «Арбузинський центр первинної медико-санітарної допомоги» №73/01-15 від 13.03.2025 року дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на медичне обстеження та щеплення згідно віку приводить батько ОСОБА_1 . За інформацією медичних працівників АЗПСМ с. Воєводське мати ОСОБА_4 не піклується про стан здоров'я дітей (не приводить на щеплення та на медичний огляд).
Відповідно до довідок №31 та №32 від 11.03.2025 року діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є учнями Воєводського ліцею Благодатненської сільської ради Миколаївської області.
Згідно характеристики учня Воєводського ліцею ОСОБА_2 дитина характеризується позитивно. Батько, ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моні торить поводження дитини в школі. Мати, ОСОБА_4 , з дитиною не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв'язок не виходить, на батьківські збори не з'являється.
Згідно характеристики учня Воєводського ліцею ОСОБА_3 дитина характеризується позитивно. Батько, ОСОБА_1 цікавиться навчанням сина та відповідально ставиться до його виховання. Регулярно відвідує школу.
За місцем роботи в СТОВ «Промінь» від 31.01.2023 року ОСОБА_1 характеризувався позитивно.
Згідно характеристики, виданої Воєводським старостинським округом Благодатненської сільської ради 10.03.2025 року ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, працює в «Птахопром», самостійно виховує дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мати не спілкується з дітьми вже чотири роки, їх долею та здоров'ям не цікавиться.
Згідно характеристики, виданої Воєводським старостинським округом Благодатненської сільської ради 10.03.2025 року ОСОБА_4 виїхала з с. Воєводське у 2021 році і не з'являлась по теперішній час. Має двох неповнолітніх синів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з якими не проживає. Діти проживають з батьком ОСОБА_1 . За час проживання в с. Воєводське ОСОБА_4 конфліктів та скарг від сусідів не було. Характер спокійний, врівноважений. До адміністративної відповідальності не притягувалась, на засіданнях виконавчого комітету Благодатненської сільської ради не розглядалась.
Рішенням виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Миколаївської області №65 від 16.08.2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 . За результатом обстеження умов проживання дітей встановлено, що діти проживають з батьком, який забезпечив належні умови їх проживання. Мати дітей ОСОБА_4 навчанням дітей не цікавиться, надала
свою згоду щодо проживання дітей з батьком. Пояснила, що проживає в смт. Костянтинівка Вознесенського району, де має іншу сім'ю та не заперечує щодо винесення рішення про визначення місця проживання дітей з батьком.
Рішенням виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Миколаївської області №50 від 28.05.2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно дітей, неповнолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Органом опіки та піклування встановлено, що батьки дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розлучилися, діти проживають з батьком. Батько піклується про стан здоров'я дітей, позитивно характеризується за місцем проживання. Діти за місцем навчання у Воєводському ліцеї характеризуються позитивно, батько приділяє належну увагу вихованню дітей та їх навчанню. Матеріально діти забезпечені. Мати навчанням та успіхами дітей не цікавиться, батьківські збори не відвідує, з вчителями контакту не підтримує. Зважаючи, що мати не бере участі у житті дітей, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити її батьківських прав щодо дітей, неповнолітнього ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що є старостою Воєводського старостинського округу Первомайського району Миколаївської області та знайомий з родиною жителя с. Воєводське ОСОБА_1 . Йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі та є батьками дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Подружжя розлучилося та після розлучення діти залишилися проживати з батьком. Після розлучення ОСОБА_4 деякий час проживала у с. Воєводське, а потім, декілька років тому, поїхала. Він може підтвердити, що діти тривалий час проживають з батьком, діти доглянуті, виховані. Чи надає мати допомогу на утримання дітей йому нічого не відомо. Від мешканців села він чув, що ОСОБА_4 зловживає алкоголем, однак сам він її в стані алкогольного сп'яніння не бачив, скарги на неї від жителів села не надходили, на комісії питання щодо неї не розглядались.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що є жителем с. Воєводське Первомайського району Миколаївської області, та знайомий з родиною жителя с. Воєводське ОСОБА_1 , оскільки є його сусідом через город та вони разом працювали деякий час у СТОВ «Промінь». Йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі та є батьками двох неповнолітніх дітей. Подружжя розлучилося та після розлучення діти залишилися проживати з батьком ОСОБА_1 . Після розлучення ОСОБА_4 деякий час проживала у с. Воєводське, окремо від ОСОБА_1 та дітей а потім, декілька років тому, після звільнення зі СТОВ «Промінь», поїхала. За місцем проживання ОСОБА_1 та дітей свідок ОСОБА_4 жодного разу не бачив з 2018 року. Також свідок зазначив, що чув від людей, що ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями, однак особисто свідком цього не був.
Крім того до позовної заяви були приєднані копії характеристик від мешканців с. Воєводське ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , які позитивно характеризують ОСОБА_1 , зазначають, що ОСОБА_1 самостійно виховує дітей та ОСОБА_4 участі у вихованні дітей не приймає. Однак оскільки по своїх суті ці характеристики є поясненнями свідків, та надані суду у спосіб, не передбачений ЦПК України, суд їх до уваги не приймає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства»).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько/мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
У цій справі позивачем доведено, що тривалий час після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 їх діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають з батьком. Суду надано вичерпну інформацію про належне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків та його позитивні характеристики. Водночас, предметом доказування у цій справі становлять відомості,
які б доводили факт свідомого ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей.
У 2018 році сторони припинили шлюбні відносини, та фактично за взаємною згодою визначили місце проживання дітей з позивачем. 16.08.2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 на що ОСОБА_4 надала свою згоду.
Раніше позивач з приводу неправомірної поведінки відповідачки щодо дітей до уповноважених органів не звертався, будь-які заходи впливу чи процесуального примусу у зв'язку з невиконанням відповідачкою батьківських обов'язків не застосовувалися, аліменти до моменту звернення до суду з даним позовом не стягувалися, соціальний супровід сім'ї не здійснювався.
Відповідачка не приділяє належної уваги вихованню дітей, водночас вона не отримала належного супроводу соціальних служб, оскільки суду не надано жодного підтвердження сприяння у збереженні родинних зв'язків дітей з матір'ю. У справі відсутні докази застосування до відповідачки будь-яких заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування, тощо.
Також, не надано жодного доказу щодо обставин, які негативно характеризують відповідачку, зокрема, притягнення її до адміністративної або кримінальної відповідальності, перебування на обліку у зв'язку із вживанням алкогольних або наркотичних засобів, ведення аморального способу життя та інше.
За таких обставин, позивач не довів та не надав доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до них батьківських прав, а також доказів, які б безспірно свідчили що поведінка відповідачки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї.
У частинах п'ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Вказаний висновок сам по собі не може бути правовою підставою для застосування крайнього заходу - позбавлення батьківських прав (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №344/1107/23).
Рішенням виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Миколаївської області №50 від 28.05.2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно дітей, однак цей висновок належним чином не мотивований, його зміст про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки суд вважає поверхневим, у ньому не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність застосування такого крайнього заходу, не наведено достатньо даних, які об'єктивно характеризують відповідачку як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов'язків, не з'ясовані та не встановлені фактичні обставини ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей та можливі причини їх невиконання.
Що стосується думки дітей, які висловили бажання надалі проживати з батьком, а щодо матері просили позбавити її батьківських прав, суд зазначає наступне.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дитина має бути заслухана, а її думка врахована судом. При цьому, непоодинокими є випадки, коли дитина тривалий час проживала з одним із батьків, а тому її думка може бути спотворена, мати ознаки навіювання одним із батьків, внаслідок чого не може прийматися судом як абсолютна.
У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №705/3040/18 (провадження №61-19878св21) зазначено, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через вік неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
За обставин цієї справи, тривале проживання дітей з батьком сприяло формуванню більшої прихильності до нього, однак відомостей, які об'єктивно свідчать про негативний вплив відповідачки на дітей судом не встановлено, а тому розрив з нею сімейних відносин на переконання суду не відповідає їх інтересам.
Верховний Суд неодноразово підкреслював, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках. А головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку (постанова КЦС від 20.12.2023 у справі №522/20260/21).
Саме ці докази і вважатимуться законними підставами для задоволення позову (постанова КЦС від 29.11.2023 у справі №607/15704/22).
Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків і судом не встановлено підстав для його застосування до відповідачки, за обставин, що склались, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Разом із тим, суд визнає за необхідне попередити ОСОБА_4 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню дітей.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Благодатненської сільської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав.
Попередити ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню дітей, неповнолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 26.09.2025 року.
Суддя Догарєва І.О.