Справа № 502/1076/25
(заочне)
26 вересня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул. Г.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Бізнес Позика»,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Бригіда Володимира Олександровича,
приватний виконавець виконавчого округу Одеської області
Парфьонов Георгій Володимирович
про
визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
04.06.2025 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 , підписаний її представником - адвокатом Осипенко Артемом Валерійовичем до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданої позовної заяви, представник позивача вказує, що 26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис №43224, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 74 444,11 грн. Про факт існування оскаржуваного виконавчого напису №43224 від 26.11.2021 щодо себе, позивач дізналась лише 07.05.2025 від свого представника адвоката Осипенко А.В., який ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №67892784. Ознайомившись 07.05.2025 з матеріалами виконавчого провадження №67892784 та отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження позивач вважає, що виконавчий напис №43224 від 26.11.2021 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису. Позивач вважає, що даний виконавчий напис вчинено з порушеннями норм ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.1. пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зазначена у виконавчому написі сума грошових вимог розрахована неправильно; сума грошових вимог не є безспірною; про існування заборгованості та вимоги про погашення заборгованості від ТОВ «Бізнес Позика» позивач не отримувала; кредитний договір не нотаріально посвідчений; відповідачем не було подано нотаріусу документи, визначені п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Крім того, вказаним виконавчим написом №43224 від 26.11.2021 запропоновано стягнути з позивача за період з 01.05.2021 по 09.11.2021 суму загальної заборгованості у розмірі 74 444,11 грн. (з них: 36260,83 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 35283,28 грн. - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 2250 грн. комісія; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто 650 грн., які підлягають стягнення з боржника).
14.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. відкрито виконавче провадження №67892784 щодо примусового виконання виконавчого напису №43224 від 26.11.2021, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення заборгованості у розмірі 74 444,11 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до п.2 (в редакції із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 №662) Переліку, кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже нотаріус при вчиненні виконавчого напису має перевірити: безспірність заборгованості, факт, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, має бути оригінал договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків його погашення. З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. Пункт 2 вказаного Переліку було доповнено Постановою КМУ від 26.11.2014 року за №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Таким чином, вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком і мали слугувати підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на наведене, вбачається, що нотаріус в день вчинення спірного виконавчого напису №43224 від 26.11.2021 керувався пунктом Переліку, який був незаконним та нечинним, та на підставі нечинного нормативного акту дійшов помилкового висновку про існування безспірності заборгованості Позивача перед банком на підставі лише документів передбачених пунктом 2 Переліку.
Заборгованість Позивача є спірною, зокрема вбачається факт нарахування відсотків за користування кредитом після терміну, на який надано кредит. У даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис №43224 від 26.11.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 74 444,11 грн., вчиненим з порушенням вимог законодавства та є таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного позивач просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №43224 від 26.11.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості в розмірі 74 444,11 грн.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за подачу позову 968,96 грн. та за подачу заяви про забезпечення позову 484,48 грн.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 06.06.2025 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 12.06.2025 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, про що повідомлені сторони та надано відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також строків подання відзиву, відзив на позовну заяву не надав, з будь-якими заявами на адресу суду не звертався.
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також строків подання пояснень, пояснення не надали, з будь-якими заявами на адресу суду не звертались.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії Договору №226056-КС-001 про надання кредиту від 18.02.2021 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в особі Директора Крупели Анни Михайлівни, який діє на підставі Статуту, з одного боку (надалі Кредитодавець) та ОСОБА_2 (надалі Позичальник), з іншого боку, уклали цей Договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на наступних умовах. Згідно п. 1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 32000,00 гривень, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 16 тижнів. Процентна ставка в день: 0,86557813, фіксована. Комісія за надання кредиту: 3200,00 гривень. Загальний розмір наданого кредиту: 32000,00 гривень. Термін дії Договору до 10.06.2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту: 56720,00 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 379,36617370 процентів. Згідно п. 2 Договору, протягом строку кредитування процента ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту, згідно Графіку платежів, /а.с.9/.
26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було видано виконавчий напис № 43224 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості у розмірі 73794,11 гривень за період з 01.05.2021 року по 09.11.2021 року, а також 650,00 гривень плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.. 31 Закону України «Про нотаріат», усього 74444,11 гривень, /а.с.10/.
Згідно заяви за вих.. №236220/2021, поданої ТОВ «Бізнес Позика» приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Г.В. встановлено, що заявник просить розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу, а саме: виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за №43224 від 26.11.2021 року про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 74444,11 гривень. До заяви було додано: оригінал виконавчого напису №43224 від 26.11.2021 року; квитанція пр. сплату авансового внеску, /а.с.9-10/.
14.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67892784 щодо примусового виконання виконавчого напису №43224 виданого 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_1 , заборгованості у розмірі 74444,11 гривень на користь ТОВ «Бізнес Позика», /а.с.8/.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (надалі - Перелік документів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для одержання виконавчого напису подаються а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Слід враховувати, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, в свою чергу, внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин можливе лише за нотаріально посвідченими договорами, при цьому, для вчинення виконавчого напису стягувач повинен надати нотаріусу відповідну заяву (п.п. 2.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5), оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення зобов'язання.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 р. у справі № 910/10374/17, в якій зазначено, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Крім того Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як вказав в позові позивач, під час вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса відповідачем було надано приватному нотаріусу кредитний договір, який не посвідчений нотаріально.
Відповідачем будь-яких доказів на спростування вказаних обставин не надано, а відтак вказане свідчить, що кредитний договір наданий відповідачем приватному нотаріусу не є документом, за яким стягнення заборгованості може провадиться у безспірному порядку, що свідчить про відсутність правових підстав для вчинення виконавчого напису на ньому.
Отже, вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, від 06 травня 2020 року у справі 320/7932/16-ц.
Крім того вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №554/6777/17.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивачки у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України. Своїми правами, визначеними ЦПК України відповідач також не скористався.
Зважаючи на те, що відповідач не надав суду докази на спростування посилань позивача на вказані обставини, суд дійшов висновку, що посилання на такі обставини у позові знайшли своє підтвердження, та визнає ті обставини, що приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не переконався у безспірності вимог стягувача та не перевірив виконання стягувачем вимог підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими, доведеними, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог з ТОВ «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 968,96 гривень та судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову в розмірі 484,48 гривень, що загалом становить 1454,44 гривні.
Щодо дії заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У зв'язку з чим суд вважає, що заходи вжиті судом у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, скасуванню не підлягають та продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набранням даним рішенням законної сили.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст.11, 15, 16, 18, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 43, 49, 76, 81, 89, 133, 141, 158, 206, 210, ч.4 ст.223, ст.ст.247, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 43224, вчинений 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості у розмірі 74444,11 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, Київська область, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. № 13, оф.524,) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 - 1454,44 гривні сплаченого судового збору.
Заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 06.06.2025 року у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений 26.11.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований у реєстрі за № 43224 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованості у загальному розмірі 74 444, 11 гривень, у виконавчому провадженні № 67892784, що проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан