465/5710/25
1-кс/465/1073/25
22.09.2025 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , з участю заявника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 , яка діє через свого представника ОСОБА_4 про невнесення відомостей до ЄРДР та на систематичну бездіяльність відповідальних осіб ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, -
встановив:
11 липня 2025 року ОСОБА_3 , яка діє через свого представника ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою, що подана вдруге, на бездіяльність посадових осіб ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2025.
Скаргу мотивує тим, що 09.05.2025 ОСОБА_3 звернулася до ЛРУП № 2 про вчинення відносно неї вкотре кримінальних правопорушень адвокатом ОСОБА_5 на заволодіння шахрайським шляхом її особистими коштами спочатку в сумі 300 доларів США, а вже пізніше в сумі 14 312,11 гривень, а також підроблення ним рукописної розписки від 30.10.2018 про отримання від ОСОБА_3 нібито як оплату своїх адвокатських послуг 15 000 гривень, які ОСОБА_5 , згідно даної розписки вона не давала, так як за його роботу надавалися зовсім інші суми і без жодних розписок. Вважає, що адвокатом ОСОБА_5 вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ст. 358, ст. 190, та ч. 2 ст. 384 КК України.
Проте, відомості за її заявою не було внесено до ЄРДР. В зв'язку з цим заявник ОСОБА_3 12.05.2025 року за вих.№66 зверталася з аналогічною скаргою до слідчого судді. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 від 27.06.2025 року (справа № 465/3991/25) в задоволенні вказаної скарги було відмовлено.
Оскільки, з вищевказаною ухвалою слідчого судді заявник не погоджується, з мотивів, які додатково наводить в поданій повторній скарзі, вважає, що в діях посадових осіб ЛРУП №2 ГУНП Львівської області наявна бездіяльність тому звертається до суду вдруге та просить поновити строк звернення з відповідною скаргою, пропущений з поважних причин, визнати дії відповідальної особи ЛРУП №2 ГУНП Львівської області за невнесення відомостей до ЄРДР згідно заяви ОСОБА_3 - протиправними та зобов'язати відповідальну особу ЛРУП №2 ГУНП Львівської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2025 року за ст.ст. 358, 190, ч.2 ст.384 КК України.
Адвокат ОСОБА_4 і заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримали з підстав, які зазначені в скарзі, просили її задовольнити. Адвокат ОСОБА_4 додатково зазначив, що вказана скарга подана ним з дотримання строків, що передбачені КПК України. Оскільки, ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова справа № 465/3991/25 в задоволенні аналогічної скарги було відмовлено заявник звернувся зі скаргою вдруге.
Уповноважений представник ЛРУП ГУНП №2 Львівської області в судові засідання призначені на 17.07.2025 та 22.09.2025 не з'явився, а тому, враховуючи вказаний факт, а також положення ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи по суті у відсутність учасників, які не прибули до судового засідання.
Заслухавши доводи заявника ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи слідчим суддею встановлено наступне.
09.05.2025 ОСОБА_3 звернулася до ЛРУП ГУНП у Львівській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення та просила внести відомості в ЄРДР про вчинені кримінальні правопорушення та розпочати досудове розслідування.
В заяві від 09.05.2025 року заявник ОСОБА_3 зазначила про неправомірні на її думку дії адвоката ОСОБА_5 , а саме про намір заволодіти сімейними коштами в сумі 14312,11 грн., що слід кваліфікувати за ст. 190 КК України, підробку позовної заяви від 28.03.2024 року про стягнення з неї неіснуючого, а штучно створеного боргу, якого вона перед адвокатом ніколи не мала і не має сьогодні, та інших документів, в тому числі розписки від 30.10.2018 року на суму15000 грн., що слід кваліфікувати за ст. 358 КК України та за введення посадових осіб: суддів, поліції в оману за ч.2 ст.384 КК України.
Слід зазначити, що згідно ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження..
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Таким чином, аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Такий висновок слугує гарантією кожної особи від необґрунтованого обвинувачення, процесуального примусу, а також безпідставного свавілля.
При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Крім цього, слід звернути увагу, що аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Відповідно до вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 лютого 2019 року № 100 (далі - Порядок) прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація. За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов'язки, відомості про виявлене кримінальне правопорушення уповноважена службова особа реєструє в ІКС ІПНП (журналі ЄО в разі тимчасової відсутності технічних можливостей унесення таких відомостей до ІКС ІПНП)
Заяви і повідомлення, у яких відсутні відомості про кримінальні правопорушення, що надійшли до міжрегіонального територіального органу поліції або його територіальних (відокремлених) підрозділів, служба діловодства цього органу або його територіальних (відокремлених) підрозділів реєструє та невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівникові або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Як встановлено при розгляді справи, відомості, що викладені в заяві заявника від 09.05.2025 року ІКС ІПНП № 14125 не було внесено до ЄРДР.
Слідчий суддя погоджується з даною обставиною, оскільки в поданій до ЛРУП ГУНП №2 у Львівській області заяві від 09.05.2025 року відсутні відомості, які б безспірно підтверджували факт вчинення будь-якого кримінального правопорушення. Доводи заявника, зазначені у заяві, фактично зводяться до її припущень щодо вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також вважає за необхідне звернути увагу заявника, що 11.10.2024 за заявою ОСОБА_3 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024142370000564 за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підробки розписки від 30.10.2024 адвокатом ОСОБА_5 , щодо отримання грошових коштів в сумі 15 000 гривень від ОСОБА_3 , яке в подальшому перекваліфіковано на ч.2 ст.358 КК України. За результатами проведення досудового розслідування дізнавачем сектору дізнання ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 19 грудня 2024 року винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Дана постанова оскаржувалася до слідчого судді. Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 22.01.2025 у задоволення скарги на постанову дізнавача про закриття даного кримінального провадження - відмовлено. Вказана рішення набрало законної сили, оскільки ухвалою Львівського апеляційного суду від 10.04.2025 - вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
Слідчий суддя звертає увагу, що предметом розгляду в порядку судового контролю на постанову про закриття кримінального провадження № 12024142370000564 за ч.2 ст.358 КК була перевірка можливого підроблення інших документів.
Також органом досудового розслідування на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024142370000573 від 15.10.20024 за ч.1 ст. 190 КК України на підставі ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 14.10.2024, якою зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_4 та заявника ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 , зловживаючи довірою, уклавши договір № 26/10-18 від 26.10.2018 та отримавши грошові кошти на суму 300 доларів США для того, щоб самовільна забудова сусідів була знесена у встановленим законодавством порядку, однак умови договору ОСОБА_5 не виконав. За результатами проведення досудового розслідування дізнавачем сектору дізнання ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 20 грудня 2024 року винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яка оскаржена і ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 24.04.2025 скасовано постанову дізавача про закриття даного кримінального провадження.
Крім цього, слідчим суддею встановлено, що в задоволенні аналогічної скарги заявників ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 про невнесення відомостей до ЄРДР (справа № 465/3991/25) ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 27.06.2025 року було відмовлено.
Відповідно, слідчий суддя вважає, що подаючи вказану скаргу вдруге, яка по суті вже була предметом розгляду слідчим суддею в порядку ст.303 КПК України, є повторним зверненням заявника з відповідною скаргою, що не передбачено КПК України та може містити ознаки зловживання своїм процесуальним правом.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керуючись ст. ст. 2, 214, 303, 306, 307, 395 КПК України, суд -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка діє через свого представника ОСОБА_4 про невнесення відомостей до ЄРДР та на систематичну бездіяльність відповідальних осіб ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду у порядку, передбаченому статей 309, 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1