Справа № 947/35970/25
Провадження № 1-кс/947/14780/25
26.09.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого детектива підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №72024161100000010 від 06.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2032, ч.2 ст.209 КК України,
Як вбачається з клопотання, Підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024161100000010 від 06.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2032 КК України.
Так, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 2032, ч. 2 ст. 209 КК України.
24.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України.
25.09.2025 року останню повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.203-2, ч.2 ст.209 КК України.
В свою чергу, встановлено, що у власності підозрюваної ОСОБА_6 перебуває частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, санкція ч. 2 ст. 209 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.
Таким чином, вищевказаний об'єкт нерухомого майна, є майном особи, відносно якої, у випадку визнання судом винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, може бути застосоване покарання у виді конфіскації майна.
Детектив в клопотанні зазначає, що одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.
Детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також забезпечення кримінального провадження, забезпечення можливої конфіскації майна.
Детектив в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, у зв'язку з службовою завантаженістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчим суддею, з метою недопущення зміни власника майна було прийнято рішення про розгляд клопотання про арешт майна без участі його власника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими детектив обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання детектива підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у власності ОСОБА_6 перебуває частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження вищевказаного майна, та забезпечення можливої конфіскації майна, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно підлягає конфіскації майна як виду покарання, а також беручи до уваги правове обґрунтування клопотання детектива, клопотання про накладення арешту майна підлягає задоволенню.
Таким чином, повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя ,-
Клопотання старшого детектива підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №72024161100000010 від 06.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2032, ч.2 ст.209 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_6 , а саме:
частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки).
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Виконання ухвали покласти на старшого детектива підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1