Справа № 496/2599/25
Провадження № 1-кп/496/514/25
25 вересня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, із середньою технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального Кодексу України,
У період часу з 22 години 00 хвилин 27.03.2025 по 02 годину 00 хвилин 28.03.2025, перебував поблизу будинку АДРЕСА_1 де мешкає особа похилого віку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, у вищевказаних періоді часу та місці у ОСОБА_5 виник протиправний умисел направлений на незаконне заволодіння мопедом марки «Yamaha UAO7J», рама № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_6 та знаходився в той час на території домоволодіння АДРЕСА_1 , яке в свою чергу по периметру огороджене парканом вистою 1,6 метри, воротами, хвірткою, які об'єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб на територію вказаного домоволодіння.
Реалізуючи власний протиправний умисел у вказаних вище періоді часу та місці, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, розуміючи, що діє таємно та залишається непоміченим, використовуючи власну фізичну силу переліз через вищевказаний паркан і тим самим проник на територію вищезгаданого домоволодіння, після чого на його території підійшов до мопеду марки «Yamaha UA07», рама № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 та без відома та дозволу його власника - ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що останній є особою похилого віку, за допомогою власної фізичної сили зняв вищевказаний мопед з підніжки та покотив його до вхідної зачиненої на засув хвіртки, яку відчинив зсередини, після чого викотив через неї зазначений мопед за межі території вищевказаного домоволодіння і в подальшому разом з ним зник у невідомому напрямку, тим самим незаконно заволодів ним, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток у розмірі 32116,67 гривень.
Прокурор ОСОБА_4 вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України повністю доведена та об'єктивно підтверджується показами обвинуваченого. Вважала недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються. Враховуючи щире розкаяння обвинуваченого, просила призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Також пояснив, що викрав мопед з подвір'я сусіда, якого раніше знав, та обміняв його на баклажку вина.
Потерпілй ОСОБА_6 подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинувачуваного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у сховище.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.
Обираючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, за місцем мешкання характеризується нейтрально, та призначає покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.289 КК України.
При цьому суд вважає за доцільне не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність у обвинуваченого такого майна.
Визначаючи справедливе покарання засудженій особі, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, у рішенні Європейського суду по справі від 03.10.2002 року «Бемер проти Німеччини» (Bohmer v. Germany), заява № 37568/97, зазначено: «…Суд насамперед відзначає, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому,навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв'язку з відстрочкою...».
З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого не застосовувався.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт скасувати.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. ч. 3 ст. 349, 371-373, 374 КПК України суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_5 з випробуванням на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Початок іспитового строку відраховувати з 25.09.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у загальній сумі 3565 гривень 60 копійок за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/116-25/8810- Д від 14.04.2025.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 03.04.2025 року по справі №496/1952/25 провадження № 1-кс/496/594/25 - скасувати.
Речові докази: транспортний засіб мопед марки «Yamaha UAO7J» - залишити власнику ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1