Справа №463/8906/25
Провадження №2/463/2442/25
про повернення позовної заяви
25 вересня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Жовнір Г.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти-Львів» про визнання протиправними та скасування рішень, актів, а також поділ майна подружжя, -
Позивач звернулася до суду із позовною заявою до відповідачів, у якій просить:
1.Визнати протиправним та скасувати Рішення учасника ТОВ “Львівморепродукти-Львів» №18/09/23 від 18.09.2023 року;
2.Визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна ОСОБА_2 (реєстраційний номер: НОМЕР_1 ) від 18.09.2023 року;
3.Визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна (реєстраційний номер:31173546101) Мотнику Олегу Богдановичу від 18.09.2023 року;
4.Визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна ОСОБА_2 від 18.09.2023 року (реєстраційний номер:44069546101);
5.Визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна (реєстраційний номер: 37606646101) Миколайовичу від 18.09.2023 року;
6.Визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна (реєстраційний номер:31173546101) Прокопчуку Євгенію Миколайовичу від 18.09.2023 року;
7.Визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна (реєстраційний номер: 44069546101) ОСОБА_3 від 18.09.2023 року;
Також просить здійснити поділ майна подружжя шляхом визначення за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 1/2 частку в праві власності на об'єкти нерухомого майна:
- будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 3705,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31173546101;
- нежитлові приміщення №№ 36-40, 40а, 41-50 загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 37606646101;
- нежитлові приміщення загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 44069546101.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді й переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (стаття 167 ГК України).
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У вище вказаній позовній заяві позивач звернулася до суду з позовними вимогами до відповідачів про визнання недійсними актів приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна та поділу майна подружжя.
Отже, у позовній заяві позивач об'єднала як позовні вимоги, які слід розглядати в порядку господарського судочинства (про визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства, що виникає з корпоративних відносин), так і позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною четвертою статті 188 ЦПК України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частини шостої статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Зміст наведених норм свідчить, що порушення правил об'єднання позовних вимог, у разі якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз'єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
При цьому роз'єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз'єднав позовні вимоги. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року в справі № 9901/458/19 та постанові 5 серпня 2021 року у справі № 199/6042/19.
Отже, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, роз'єднання яких є неможливим з огляду на те, що їх слід розглядати в порядку різного судочинства, слід повернути позовну заяву на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 185, 188 ЦПК України, ст.. 13, п.3 ч.2 ст. 20 ГПК України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти-Львів» про визнання протиправними та скасування рішень, актів, а також поділ майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала складена та підписана суддею - 25 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.
Суддя Г.Б. Жовнір