Справа №182/3214/25
Провадження №2/442/1822/2025
25 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді - Хомик А.П., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі виконавчого листа №442/8859/23, виданого 21.05.2024 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області на користь ОСОБА_3 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/2 частини до 1/3 частини з усіх видів його заробітку щомісяця.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 18.11.2023 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який було розірвано рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 року. У шлюбі у них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, ще до ухвалення рішення про розірвання шлюбу, відповідачка 07 грудня 2023 року звернулася до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання дітей.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2024 року з нього було стягнуто аліменти на її користь на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 07.12.2023 року.
На підставі викладеного відповідачці було видано виконавчий лист, який вона пред'явила до виконання до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в результаті чого було відкрито виконавче провадження про примусове виконання, а також в рамках виконавчого провадження №75112583 було прийнято ряд постанов, в тому числі постанови, які суттєво обмежують його права. Окрім цього, розмір стягуваних аліментів є занадто завищеним на двох дітей, що стало як наслідок нарахування йому великої суми боргу та підставою для звернення відповідачки до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості зі сплати аліментів та пені.
Таким чином, враховуючи, що ту обставину, що розмір стягуваних аліментів ставить його в незручне становище, оскільки половина його заробітку стягується на утримання дітей, просить суд зменшити розмір аліментів до 1/3 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, що відповідає ст.183 СК України.
Ухвалою від 11.08.2025 провадження в зазначеній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін на 03.09.2025.
Копію ухвали з позовною заявою та додатками направлено відповідачу.
03.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позов. З позовом категорично не згідна, просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Вказує, що позивач у позовній заяві посилається лише на той факт, що стягнення аліментів ставить його у незручне становище та не зазначає жодної підстави передбаченої законодавством, яка б слугувала підставою для зміни розміру аліментів.
1/3 частка доходу платника аліментів, згідно Сімейного кодексу України - це мінімальний розмір аліментів на двох дітей. Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, та 1/3 частки від доходу на двох дітей, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо. Дітям потрібні численні витрати на повноцінне харчування, одяг, ліки, витрати на підручники, репетиторів, оплату Гуртків, оплату проїзду, повноцінний духовний та фізичний розвиток. Крім того, вони є внутрішньо переміщеними особами, тому кошти потрібні на оренду житла та інше.
17.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив. Представник позивача адвокат Жаворонок В.В. вказує, що позивач не погоджується із призначеним розміром аліментів, вважає його завищеним, проте на момент ухвалення даного рішення у цивільній справі № 442/8859/23 не міг взяти участь в її розгляді, оскільки не був належним чином повідомлений, так як починаючи з серпня 2023 року був мобілізований та служить у Збройних силах України, а відтак жодної інформації про наявність та хід справи не отримував. Правом на апеляційне оскарження позивач не зміг скористатись з незалежних від нього причин (перебування на передовій лінії фронту, важке поранення) та недбалість представника (адвоката Р.Король), якого, без його ж відома найняла його мати для апеляційного оскарження зазначеного вище рішення. Відтак єдиним способом захисту прав ОСОБА_1 у спорі стосовно визначення розміру аліментів було подання нової позовної заяви з вимогою про зменшення їх розміру.
Зазначає, що внаслідок неналежного повідомлення про розгляд справи № 442/8859/23, а також помилок, допущених при ідентифікації особи ОСОБА_1 під час відкриття виконавчого провадження та інших об'єктивних причин, що не залежали від його волі, утворилася заборгованість зі сплати аліментів за період з 7 грудня 2023 року по лютий 2025 року в розмірі 539 533,96 грн. Така значна сума заборгованості виникла саме внаслідок надмірно завищеного розміру аліментів - 1/2 частини всіх доходів на утримання двох дітей та високого розміру заробітної плати, яку ОСОБА_6 отримував до моменту поранення, перебуваючи на передових позиціях фронту.
Незважаючи на те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини ОСОБА_1 , його колишня дружина подала позов про стягнення пені за несплату аліментів у розмірі 528 859,2 гри. Справа № 442/1920/25 також знаходиться в провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Чинним законодавством чітко закріплено розмір аліментів, які призначаються на утримання дітей. Статтею 183 Сімейного кодексу України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_2 у своєму позові по справі № 442/8859/23, також і у підготовці відзиву на позов по даній справі № 182/3214/25 не зосередила увагу на тому важливому факті, що ОСОБА_1 є не просто «працевлаштований», як вона зазначає на сторінках 4 та 6 відзиву, а є військовослужбовцем та починаючи з серпня 2023 року служить у Збройних силах України, захищаючи своїм життям Батьківщину. Дана обставина підтверджується, зокрема:
- Довідкою військово-лікарської комісії, виданою та засвідченою військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України 24.01.2025 р.№130;
- Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України 29.04.2025 р.№6155;
- Довідкою, виданою та засвідченою військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України 03.05.2025 № 699.
У грудні позивач ОСОБА_1 був травмований (отримав важке поранення під час виконання бойового завдання), проходив лікування /даний факт підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України 07.12.2024 р. № 986 та Довідкою військово-лікарської комісії, виданою та засвідченою військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України 24.01.2025 р.№130/.
Довідкою військово-лікарської комісії встановлено, що травма, якої зазнав Позивач під час захисту Батьківщини за ступенем тяжкості відноситься до тяжких та пов'язана з компресійним переломом хребців внаслідок вибухової травми (05.12.2024 р.) з больовим синдромом та тимчасовим порушенням статико-динамічної функції хребта. Відтак, зважаючи на непрості життєві обставини, які пов'язані з проходженням служби в ЗСУ та отриманням тяжкої травми позивач не має реальної можливості сплачувати аліменти у первісному розмірі, який був визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2024 року.
ОСОБА_1 отримував високий дохід до поранення, перебуваючи на фронті. Після поранення він частково втратив працездатність, що підтверджується медичними документами. Отже, його теперішній дохід є істотно меншим, ніж під час винесення рішення про стягнення аліментів. Це дає право для зменшення розміру аліментів на підставі ст. 192 СК України.
Повністю не відповідає дійсності та адекватності вислів, який наводить у своєму відзиві ОСОБА_2 на сторінці 4, а саме: «... зважаючи на те, що він працевлаштований, весь свій дохід витрачає на свої потреби... вважаю, що має можливість виконувати покладений на нього обов'язок батька та здійснювати гідну матеріальну допомогу для утримання та забезпечення належного рівня життя та розвитку нашим дітям».
Наголошує, що ОСОБА_1 завжди забезпечував своїх дітей. Від початку повномасштабного вторгнення відповідачка разом із дітьми проживали у батьків позивача за адресою: АДРЕСА_1 (як і зараз вона вказує цю адресу реєстрації). Відповідачка та діти мали статус внутрішньо переміщених осіб. Відтак відповідачка вела спільне господарство із батьками ОСОБА_1 . Бабуся всіляко допомагала матері, готувала їжу для усіх, забезпечувала продуктами, допомагала з дітьми у побуті.
За військовою професією ОСОБА_1 є водієм ЗСУ та постійно відповідає за справність автомобіля і кошти, які він отримує як заробітну плату, у значній мірі йдуть на забезпечення його потреб та побратимів, зокрема на ремонт автомобіля для виконання військових задач, які неможливо порівняти зі звичайним цивільним життям.
Як вже було зазначено вище, у грудні 2024 р. ОСОБА_1 зазнав важкої травми, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії, виданою та засвідченою військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України 24.01.2025 р. №130. Лікування та подальша реабілітація потребують значних фінансових вкладень.
Зважаючи на усі обставини, зокрема факт перебування Позивача у ЗСУ та щоденними високими затратами на забезпечення його як військовослужбовця усім необхідним для ефективного несення військової служби (щоденне харчування, витрати на оренду житла у місцевих жителів, постійний ремонт автомобіля, особливо ходової частини, підтримання здоров'я після отриманої важкої травми) присуджені аліменти відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2024 року у розмірі 1/2 частки від доходу щомісяця є необгрунтованими та завищеними.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ні позивачем, ні відповідачем клопотання про розгляд справи за участю сторін суду не надано.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2024 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 07.12.2023 року.
За нормативними правилами статті 3 Конвенції Організації об'єднаних націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною 2 статті 18 Сімейного кодексу України, за вимогами якої способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У статті 192 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, за яких суд може постановити рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Отже, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено підстави для задоволення позову, передбачених ст. 192 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України№789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з положень ст. 181 та ст. 192 СК України вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Таким чином, вирішуючи питання щодо зменшення розміру аліментів, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, беззаперечну позицію Верховного Суду з цього питання, з урахування того, що мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, право дітей на достатній рівень життя, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, суд вважає, що позивачем доведений факт зміни його матеріального становища, та погіршення стану його здоров'я, суд приходить до висновку, що визначений раніше розмір аліментів на дитину підлягає зміні та повинен бути зменшеним.
Позивач у своїй позовній заяві мотивував зменшення розміру стягуваних аліментів з 1/2 частини на 1/3 частину посилаючись на те, що ця частка є завеликою навіть за загальним правилом, оскільки на утримання двох дітей в наказному провадженні стягують 1/3 частину доходу та те, що перебуваючи на службі в ЗСУ, був травмований (отримав важке поранення під час виконання бойового завдання), проходив лікування /даний факт підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України 07.12.2024 р. № 986 та Довідкою військово-лікарської комісії, виданою та засвідченою військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України 24.01.2025 р.№130/, а відтак розмір його заробітку зменшився, більша частина коштів йде на лікування та реабілітацію.
З розрахунку заборгованості по аліментах, складеного головним державним виконавцем Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції Матіїшин А.Я. встановлено, що з грудня 2023 по вересень 2024 року заробітна плата позивача складала від 80185,66 грн. до 172312,60 грн., відповідно з останнього стягувались аліменти в розмірі від 40092,85 грн. до 86156,30 грн., що значно перевищувало прожитковий мінімум на дитину відповідного віку. З жовтня 2024 року по лютий 2025 року дохід позивача зменшився до 10728,00 грн., що свідчить про значні зміни в його матеріальному станів в бік погіршення.
Подані позивачем докази дають суду підстави вважати, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів на утримання дітей, у нього як у платника аліментів змінилися умови, визначені ч.1 ст.192 СК України, для зменшення розміру аліментів, а саме: змінився його стан здоров'я та майновий стан, а тому є всі підстави для зменшення розміру аліментів з частини на 1/3 частину.
Суд вважає, що у разі зменшення розміру аліментів до 1/3 частини, діти жодним чином не будуть позбавлені належного матеріального забезпечення для свого розвитку, таке зменшення розміру аліментів буде відповідати вимогам розумності та справедливості. В той же час, зменшений розмір аліментів не буде становити надмірного тягаря для позивача та сприятиме належному виконанню останнім аліментних зобов'язань.
На підставі статей 182-184, 192 Сімейного Кодексу України керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задоволити.
Зменшити розмір аліментів, визначених рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2024 року у справі №442/8859/23 змінивши з 1/2 частини на 1/3 частину.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.П. Хомик