1Справа № 465/5594/25 2/335/3509/2025
26 вересня 2025 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонова Ю.В., за участю секретаря Шевченко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.10.2021 року між позичальником, яким є ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про надання фінансових послуг №103631210, відповідно до умов якого товариство зобов'язалося надати кредит в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2250,00 грн., які нараховуються за ставкою 3.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
10.02.2022 було укладено договір № 10-02/2022-50 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103631210.
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103631210.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 103631210.
Відповідач свої зобов'язань за кредитним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв'язку чим виникла заборгованість, яка становить 24376,35 грн. Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 24376,35 грн, з яких 4235,00 грн- заборгованість за кредитом, 18691,35 грн.- заборгованість за відсотками на дату відступлення, 1450,00 грн.- заборгованість за комісією, та судові витрати.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. В позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомила ,про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.8 ст.178, ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами..
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст.525,526,530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 10.10.2021 року між позичальником, яким є ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про надання фінансових послуг №103631210, відповідно до умов якого товариство зобов'язалося надати кредит в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2250,00 грн., які нараховуються за ставкою 3.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
10.02.2022 було укладено договір № 10-02/2022-50 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103631210.
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103631210.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 103631210.
Відповідач свої зобов'язань за кредитним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв'язку чим виникла заборгованість, яка становить 24376,35 грн., з яких 4235,00 грн- заборгованість за кредитом, 18691,35 грн.- заборгованість за відсотками на дату відступлення, 1450,00 грн.- заборгованість за комісією.
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунками, наданими позивачем. Вказані розрахунки є повними, чіткими, об'єктивними, вони узгоджуються з умовами кредитних договорів. Тому суд вважає вказані документи належними та допустимими доказами і бере за основу при винесенні цього рішення. Факт порушення відповідачем свого зобов'язання за кредитними договорами знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року,заявка від 01.05.2025 року про надання юридичної допомоги №862.
Згідно з п. 4.1. договору про надання правової допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5 договору).
Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Судом установлено, що дані витрати понесені з розглядом цієї справи, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про правничу допомогу). Тому, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, відтак підлягає стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача, у зв'язку з задоволенням позову.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.509,525,526,530,546-552,610-612,617,625,1048-1050,1054 ЦК України, ст. ст.4,5,13,76-81,133,137,141,178,191, 223, 247, 259,263-265,280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м. Київ, вул. Мечнікова, б.3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №103631210 від 10.10.2021 року в розмірі 24376 гривень 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м. Київ, вул. Мечнікова, б.3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн.40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м. Київ, вул. Мечнікова, б.3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.В. Апаллонова