Справа 333/9279/25
Провадження 1-кс/333/3210/25
Іменем України
26 вересня 2025 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №12024080100001557 від 30.07.2024 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Катеринівки Лозівського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
26.09.2025 року старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №12024080100001557 від 30.07.2024 року відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 є співробітником Управління Служби безпеки України в Запорізькій області та, відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України», є службовою особою - співробітником-військовослужбовцем державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, тобто діючи зі злочинною недбалістю, ОСОБА_6 вчинив необережний злочин, а саме - порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 . Так, 30 липня 2024 року, приблизно о 18-20 годині, водій ОСОБА_6 , керуючи власним автомобілем «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по лівій смузі проїзної частини пр.Соборного у м.Запоріжжі, з боку вул.Дмитра Апухтіна в напрямку майдану Героїв (площі Фестивальної), зі швидкістю не менше 69,84 км/год, що перевищує дозволену швидкість руху в населених пунктах. В попутному з автомобілем «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 напрямку, попереду нього, в середній смузі рухався автомобіль «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 . В цей же час, по правому узбіччі, до пішохідного переходу, наближався пішохід ОСОБА_8 , який вийшов на проїзну частину (на пішохідний перехід) і зупинився біля правого краю проїзної частини та стояв. Водій автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у середній смузі руху, з метою надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_8 , перед пішохідним переходом застосував гальмування та почав знижувати швидкість. Після початку зниження швидкості руху водієм автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пішохід ОСОБА_8 , почав (відновив) рух, та по пішохідному переході перетинав проїзну частину пр.Соборного у м.Запоріжжі, справа наліво відносно напрямку руху транспортних засобів, перпендикулярно проїзній частині в темпі бігу. Під час руху, в районі будинку №129 по пр.Соборному у м.Запоріжжі, водій ОСОБА_6 , здійснюючи рух зі швидкістю, яка перевищує дозволену швидкість руху в населених пунктах, маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити, що перед нерегульованим пішохідним переходом почав знижувати швидкість водій іншого транспортного засобу, що рухався по сусідній смузі та маючи при цьому технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 , шляхом зменшення швидкості та зупинки керованого ним транспортного засобу перед пішохідним переходом, відповідних заходів не вжив та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, позначеному дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра» та дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2, справа наліво по ходу руху автомобіля. Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.п.12.4., 12.9. б), 18.4., чинних на момент ДТП, Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких: п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; п.12.9. Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7; п. 18.4. Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.18.4. Правил дорожнього руху, знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження, від яких 15.08.2024 року настала його смерть. Так, смерть ОСОБА_8 настала від поєднаної тупої травми голови, тулубу, кінцівок, у вигляді множинних ушкоджень м'яких тканин, множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів з подальшим розвитком поліорганної недостатності. Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що кваліфікується як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. Слідчий вважає, що з метою забезпечення дієвості інституту заходів забезпечення кримінального провадження найбільш доцільним буде обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Слідчий у судовому засіданні повністю підтримав своє клопотання та наполягав на його задоволенні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.
Підозрюваний і його захисник у судовому засіданні заперечували щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного у вигляді особистого зобов'язання. Захисник зазначив про відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 30.07.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України (кримінальне провадження №12024080100001557).
Клопотання слідчого погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.
26.09.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Згідно з ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
На підставі ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п.32).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця дорожньо-транспортної пригоди; оглядом відеозапису події ДТП; показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; висновком судово-медичної експертизи від 17.08.2024 № 4758; висновком комплексної судової фототехнічної та судової інженерно-транспортної експертизи від 05.09.2025 № КСЕ-19/108-25/12625; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших доказів, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об'єктивний характер встановлених фактів і доходить висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху, перевищуючи максимально дозволену в населеному пункті швидкість руху. Раніше ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, що свідчить про свідоме порушення підозрюваним підзаконних нормативно-правових актів та свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризик, передбачений пунктом 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запропонований слідчим запобіжний захід є найбільш м'яким, із передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством, з метою запобіганню ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 176-179, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №12024080100001557 відносно ОСОБА_6 - задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Катеринівки Лозівського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , і проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком на 60 діб, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, залежно від стадії кримінального провадження, за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчих, уповноважених на здійснення досудового розслідування, прокурора.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1