Єдиний унікальний номер 142/722/25
Номер провадження № 3/142/427/25
Іменем України
26 вересня 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , учня 11 класу КЗ «Миролюбівський ліцей Піщанської селищної ради»
за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, -
15 вересня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444086 від 05 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, з додатками.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, вказана справа передана судді Гринишиній А.А.
Також, 15 вересня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444061 від 05 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, з додатками.
Відповідно до протоколу судової справи раніше визначеному складу суду, вказана справа передана судді Гринишиній А.А.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З метою своєчасного, об'єктивного, всебічного розгляду отриманих справ щодо однієї особи, прийняття законного рішення, яке відповідатиме особі та зазначеним правопорушенням, вважаю за доцільне об'єднати в одне провадження справу з ЄУН 142/722/25, номер провадження 3/142/427/25 та справу з ЄУН 142/723/25, номер провадження 3/142/428/25 відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП за ЄУН 142/722/25, номер провадження 3/142/428/25.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444061 від 05 вересня 2025 року, 04.09.2025 року о 15:50години в с. Миролюбівка по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом «FORTE FT125-K9A», без номерного знаку, при цьому не мав поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.1. ґ ПДР України, - відсутній у водія поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444086 від 05 вересня 2025 року, 04.09.2025 року о 15:50 години в с. Миролюбівка по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом «FORTE FT125-K9A», без номерного знаку, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.30.1. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, пояснив, що 04.09.2025 року він дійсно керував мотоциклом «FORTE FT125-K9A», без номерного знаку. У скоєному щиро розкаюється, запевняє, що більше такого не повториться.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - мати ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила пояснення, надані її сином, запевнила суд про недопущення подібного в майбутньому, просила його суворо не карати.
Приймаючи рішення по даній справі, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, законного представника, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення, приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В п. 30.1 ПДР України зазначені що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно п. 2.1.ґ) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Зокрема, протоколами про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444061 від 05 вересня 2025 року, серії ЕПР1 № 444086від 05 вересня 2025 року, сертифікатом відповідності з додатками, формою МД-2 на мотоциклом «FORTE FT125-K9A». Вказані обставини також доводяться, відеозаписами, долученим до протоколів про адміністративні правопорушення від 05 вересня 2025 року.
А тому, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка їх склала, в ньому чітко викладено суть правопорушення, та до нього долучені всі відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи, а тому вважає, що він може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, повністю підтверджена під час судового розгляду наявними в справі та дослідженим судом доказами.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння винного та вчинення правопорушення неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи все вищезазначене, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, а саме порушення ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 ПДР України.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року) були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання.
Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Лутц проти Німеччини» від 25 серпня 1987 року, заява №9912/82; «Гурепка проти України» від 06 вересня 2005 року, заява №61406/00; «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року, заява №16347/02).
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з п.55 рішення Другої Секції Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції».
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Отже, суд приходить до висновку, що при розгляді даної справи слід застосувати принцип аналогії закону, згідно з яким найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (пункт 10 постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №263/10894/20).
Частиною 2 ст.61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ч.1 ст. 99 КК України, штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
Отже, у адміністративному провадженні при накладенні стягнення у виді штрафу на неповнолітню особу необхідно аналогічно враховувати, що штраф як стягнення може застосуватися до неповнолітнього лише при наявності у останнього самостійного доху.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст.185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, що, відповідно до п.4 ч.1 ст. 34 КУпАП, є обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, разом з тим ОСОБА_1 , зазначив що самостійного заробітку (доходу) не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, обставини, що пом'якшують відповідальність - визнання вини та щире розкаяння у вчиненому, вчинення адміністративного правопорушення вперше а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за можливе застосувати до неповнолітнього захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП, у виді догани.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір"у разі винесення судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 гривень.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, не є адміністративними стягненнями в розумінніст.23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.13, 24-1, 121, 126, 283, 284 КУпАП ,-
Об'єднати в одне провадження справи ЄУН 142/722/25, номер провадження 3/142/427/25 та справу з ЄУН 142/723/25, номер провадження 3/142/428/25 відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП за ЄУН 142/722/25, номер провадження 3/142/428/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу, передбачений ст.24-1 КУпАП України, у виді догани.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: