Іменем України
Справа №133/1097/24
Провадження 1-кп/133/52/25
25.09.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Козятин обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025230000038 від 26.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_7 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ч. 2, 4, 7 ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно яких батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані поважати дитину; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини, умисно та безпричинно вчинила фізичне насильство стосовно своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто кримінальне правопорушення, пов'язане із домашнім насильством. вчинила
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229- VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, B небезпеці, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків (мати, батько) і дитину (дітей). Так, 24.02.2024 близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_7 перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Її малолітня донька ОСОБА_8 заховалась на подвір'ї біля будинку і не відзивалась, коли ОСОБА_7 її кликала, внаслідок чого ОСОБА_7 роздратувалась. Розшукавши схованку доньки, ОСОБА_7 схопила дитину за руку і завела до будинку. Перебуваючи у будинку, ОСОБА_7 почала бити ОСОБА_8 долонею по обличчю та сідницях, а потім взяла ремінь і завдала дитині декілька ударів ременем по тілу, заподіявши тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявлено такі ушкодження: синці у лобній ділянці (1), правій очній ділянці (1), в ділянці правої щоки (1), в ділянці правої вушної раковини (1), в ділянці правого (3) та лівого (4) передпліч, в ділянці лопаток (по1), в поперековій ділянці (5), в ділянці правої сідниці (2), в ділянці правого стегна (6) множинні садна в ділянці правої щоки та в поперековій ділянці. Вищевказані ушкодження виникли від не менш, як двадцятикратної травматичної дії (ударів) тупих предметів (в т.ч. дерев'яна вішалка, кулаки тощо), можливо 24.02.2024.
Ушкодження у ОСОБА_8 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, відносяться до легких тілесних ушкоджень, (п. 2.3.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.06.1995).
Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 05.09.2024 розгляд справи призначено до судового засідання.
Обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнала. Пояснила, що у вечірню пору доби з донькою готувалася до школи, оскільки вона мала йди до першого класу. Дитина не бажала займатися такою підготовкою. Після заняття вона пішла на кухню готувати вечерю, після чого до неї зайшов співмешканець та повідомив, що дитини в кімнаті нема. Вони разом розпочали пошуки, на вулиці вже майже темніло, була холодно, дитина чула що її шукають, одна не відзивалася. Після того як знайшли дитину, обвинувачена завела її до будинку та пояснила, що так робити не можна, не била. На наступний день сталася така ж сама ситуація, після чого вона не втрималася та побила дитину через те, що вона вдруге сховалася від неї. Вона в той час тільки переїхала з сходу країни, не знала населеного пункту в якому почала проживати, почала хвилюватись за дитину яка від неї неодноразово ховалася, тому так вчинила. Подія відбувалася на сильних емоціях. Крім того подібна ситуація складалася ще за довго до цього, за кордоном, коли вони разом вже виїжджали з країни, дитина губилася. Дуже шкодує вчиненому, кається. На даний момент працює на хлібзаводі, робить все можливе для того, щоб з дитиною були гарні відносини та вона жила в добрих умовах, не гірше інших.
Захисником в судовому засіданні надано копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 , відповідно до якого остання уклала шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняла прізвище - ОСОБА_10 .
В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі письмові докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:
- витяг з ЄРДР № 12024025230000038 від 26.02.2024, відповідно до якого були внесені відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 125 КК України;
- протокол прийняття заяви про кримінальний проступок та іншу подію, відповідно до якого ОСОБА_11 звернулася до поліції про нанесення тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_8 ;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 ;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_7 ;
- копію паспорту ОСОБА_7 ;
- характеристику на ОСОБА_7 , видану старостою сіл Вернигородок, Верболози та Велике;
- довідку про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_2 ;
- довідку №88 від 04.03.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_7 на обліку у лікаря нарколога не перебуває;
- довідку №83 від 01.03.2024.2022, з якої вбачається, що ОСОБА_7 за психічною допомогою не звертався;
- вимогу про судимість ОСОБА_7 , відповідно до якої остання не судима;
- рішення від 26.02.2024 про негайне відібрання дитини у матері та затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність відібрання дитини без позбавлення батьківських прав у матері, відповідно до якого вирішено негайно відібрати малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_7 , жительки с. Велике, Хмільницького району, Вінницької області;
- висновок виконавчого комітету Глуховецької селищної ради органу опіки та піклування про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довіреність від 27.02.2024;
- копію паспорту ОСОБА_11 ;
- постанову про залучення представника неповнолітнього потерпілого від 27.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_11 залучено до кримінального провадження в якості законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ;
- висновок експерта №26 від 04.03.2024, відповідно до якого у гр-нки ОСОБА_12 виявлено такі ушкодження: синці: B лобній ділянці (1), правій очній ділянці (1), ділянці правої щоки (1), в ділянці правої вушної раковини (1), в ділянці правого (3) та лівого передпліч, в ділянці лопаток (по 1), в поперековій ділянці (5), в ділянці правої сідниці (2), в ділянці правого стегна (6), множинні сална в ділянці правої щоки та в поперековій ділянці. Вищевказані ушкодження Виникло від двадцятикратної травматичної діа (уларів) предмету (в т.ч. дерев'яна вішалка, кулаки. 24.02.24;
- акт обстеження умов проживання;
- постанову про створення і скликання міждисциплінарної команди та доправлення дитини до Центру для проведення процесуальних дій від 20.03.2024;
- постанову про залучення психолога до участі у кримінальному провадженні від 20.03.2024;
- план проведення процесуальних дій за участю дитини у кримінальному провадженні № 12024025230000038 від 26.02.2024;
- ухвалу слідчого судді від 29.03.2024 про допит малолітньої потерпілої;
- психологічний висновок спеціаліста від 29.03.2024, відповідно до якого неповнолітня ОСОБА_8 вказує обставини події, місце події, зазначає обставини як розвивалися події до вчинення кримінального правопорушення та після, так як вважає це «поганим вчинком проти неї» (неповнолітня зазначає, що маму потрібно покарати);
- диск з відеозаписом, на якому відбувається допит малолітньої потерпілої під час досудового розслідування.
Суд, дослідивши вказані вище докази, з врахуванням їх належності та допустимості, у сукупності з визнанням обвинуваченим своєї вини, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_7 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано правильно та її вина доведена такими доказами:
- витягом з ЄРДР № 12024025230000038 від 26.02.2024, відповідно до якого були внесені відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 125 КК України;
- протоколом прийняття заяви про кримінальний проступок та іншу подію, відповідно до якого ОСОБА_11 звернувся до поліції про нанесення тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_8 ;
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 ;
- вимогою про судимість ОСОБА_7 , відповідно до якої остання не судима;
- висновком експерта №26 від 04.03.2024, відповідно до якого у гр-нки ОСОБА_12 виявлено такі ушкодження: синці: B лобній ділянці (1), правій очній ділянці (1), ділянці правої щоки (1), в ділянці правої вушної раковини (1), в ділянці правого (3) та лівого передпліч, в ділянці лопаток (по 1), в поперековій ділянці (5), в ділянці правої сідниці (2), в ділянці правого стегна (6), множинні сална в ділянці правої щоки та в поперековій ділянці. Вищевказані ушкодження Виникло від двадцятикратної травматичної діа (уларів) предмету (в т.ч. дерев'яна вішалка, кулаки. 24.02.24;
- психологічним висновоком спеціаліста від 29.03.2024, відповідно до якого неповнолітня ОСОБА_8 вказує обставини події, місце події, зазначає обставини як розвивалися події до вчинення кримінального правопорушення та після, так як вважає це «поганим вчинком проти неї» (неповнолітня зазначає, що маму потрібно покарати);
- диском з відеозаписом, на якому відбувається допит малолітньої потерпілої під час досудового розслідування, який досліджено в судовому засіданні.
Також сама обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила обставини вчинення нею кримінального проступку та визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Обставин, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Прокурор просив застосувати до обвинуваченої покарання у 120 годин громадських робіт; представник малолітньої потерпілої - адвокат ОСОБА_6 щодо призначення покарання підтримав думку прокурора.
ОСОБА_7 просила не карати її суворо.
Захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_5 , вказувала на можливість альтернативного виду покарання у виді штрафу. Просила не застосовувати таке суворе покарання як просить прокурор, а визначити штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Суд, призначаючи покарання, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи. Суд зважає на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, характер суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, об'єм обвинувачення, обставини за яких було вчинено кримінальний проступок та обставини, що пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченої: те, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, працює, самостійно виховує дитину, є внутрішньо переміщеною особою, має постійне місце проживання.
Суд також враховує умови життя обвинуваченої ОСОБА_7 , її соціальне, матеріальне та моральне становище, стан здоров'я, рівень культури та освіти, сімейний стан, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачена повністю усвідомила неприпустимість своїх умисних дій, їх негативні наслідки.
Суд бере до уваги, що впродовж часу розгляду справи потерпіла ОСОБА_8 проживає з матір'ю ОСОБА_7 .. За цей час від прокурора, представника потерпілої ОСОБА_6 , служби у справах дітей або інших осіб не надійшло жодної негативної інформації щодо обвинуваченої та її ставлення до дитини. Наразі обвинувачена є єдиною рідною для дитини особою, що здійнює догляд за нею, та переважно саме вона опікується матеріальним станом ОСОБА_8 .. Такі обставини, на думку суду, підтверджують щире розкаяння обвинуваченої у вчиненому, її бажання сформувати хороші відносини з дочкою, демонструють відповідальне ставлення до виконання обов'язків як матері дитини.
Покарання у виді громадських робіт є занадто суворим видом покарання при існуючих встановлених обставинах та характеризуючих даних обвинуваченої. Покарання, про яке просить прокурор, є непропорційним відносно вчинених обвинуваченою дій. З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що мірою виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею подібних кримінальних проступків має бути покарання у виді штрафу, як це визначено санкцією ч.1 ст. 125 КК України. Саме такий вид покарання є справедливим та законним з огляду на обставини справи та особу обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_7 змінила прізвище на Звірянська в результаті укладення 30.04.2024 шлюбу, що підтверджується матеріалами справи.
Речові докази та судові витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і обрати їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_13