Справа № 132/2718/25
3/132/1565/25
Іменем України
26 вересня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, учня 11 класу ліцею с. Пиків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 15.08.2025 надійшов протокол серії ЕПР1 № 416762 від 08.08.2025, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно із цим протоколом, 08.08.2025 близько 20 год. 45 хв. у с. Грушківці, вул. Центральна, 1, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Lifan KP-200», без державного номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме взагалі не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025 ці матеріали передано на розгляд судді Карнауху Н.П.
Після отримання матеріалів розгляд справи призначено на 08:50 год. 12.09.2025.
У судове засідання з'явився ОСОБА_2 і його мати ОСОБА_3 . Під час розгляду справи ОСОБА_2 повністю визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому та запевнив, що подібне більше не повториться. З його слів, того дня він поїхав до знайомого щоб тому допомогти з мотоциклом, але він не мав наміру сісти за кермо, це мав зробити його товариш, який має посвідчення водія, але останній повіз свої документи в університет, тому ОСОБА_2 сів за кермо.
Законний представник неповнолітнього - мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 охарактеризувала сина як відповідального та старанного. Повідомила, що виховну роботу з сином провела, ключі від транспортного засобу забрала, тепер він не їздить.
Крім того, ОСОБА_3 заявила клопотання у судовому засіданні про відкладення розгляду справи, для надання можливості долучити до матеріалів справи характеристики щодо її сина, зокрема з навчального закладу, сільської ради.
У зв'язку з цим розгляд справи було відкладемо на 09:40 год. 26.09.2025, про що учасник справи були повідомленні під розписку у судовому засіданні.
У судове засідання 26.09.2025 з'явився ОСОБА_2 і його мати ОСОБА_3 , надали відповідні характеристики щодо ОСОБА_2 , раніше надані ними пояснення підтримали.
З долученої довідки з ліцею с. Пиків вбачається, що ОСОБА_2 навчається у ліцеї с. Пиків з вересня 2024 року. За час навчання в ліцеї зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний, врівноважений учень. Володіє учбовим матеріалом на середньому, достатньому та високому рівнях. Має добру зорову та слухову пам'ять, здатен запам'ятовувати учбовий матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. Має здібності до вивчення предметів природничого циклу, інформатики, військової підготовки. На уроках уважний. Учень має добре розвинуту довільну увагу, вільно переключається із одного виду діяльності на інший, вміє зосереджуватись на суттєвих фактах. Життєрадісний та веселий, доброзичливий, товариський, дисциплінований, самостійний, має власну думку, але інколи піддається чужому впливу. У конфліктній ситуації погоджується на мирне вирішення проблеми. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Бере участь у громадському житті школи та класу, у культмасових заходах, у спортивному житті школи, цікавиться мототехнікою.
З довідки-характеристики виданої виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , вбачається. що за час проживання на території Байківського старостинського округу Власюк Іван Русланович характеризується з позитивної сторони. Старостинський округ компрометуючими матеріалами відносно ОСОБА_2 не відає.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416762 вбачається, що 08.08.2025 близько 20 год. 45 хв. у с. Грушківці, вул. Центральна, 1, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки (моделі)«Lifan KP-200», без державного номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме взагалі не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із положеннями частин 9, 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення за серією ЕПР1 № 416762 від 08.08.2025;
рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, молодшого лейтенанта поліції Антона Проня від 08.08.2025;
відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 476847, № 6149 працівників патрульної поліції та іншими матеріалами справи.
Відповідно до положень статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно з приписами статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.
Статтею 24-1 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
При здійсненні провадження про притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка є неповнолітньою суди зобов'язані забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29 листопада 1985 року («Пекінські правила»), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини.
Так, за змістом Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються провадження правосуддя стосовно неповнолітніх («Пекінські правила»), які прийняті резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї 1985 року, і які спрямовують на те, що система правосуддя по відношенню до неповнолітнього направлена в першу чергу на забезпечення добробуту неповнолітнього й забезпечення того, щоб будь-які міри впливу на останнього були завжди пропорційні, як з індивідуальними даними особистості правопорушника, так із обставинами правопорушення.
Здійснюючи провадження щодо неповнолітніх, у кожному окремому випадку судді, суд зобов'язані зважати, що особа набуває повної процесуальної дієздатності лише з досягненням повноліття та враховувати, що національним законодавством та міжнародними договорами закріплено особливий підхід до неповнолітніх правопорушників, що зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих, форм реалізації адміністративної відповідальності.
Таким чином, закріплений законом особливий підхід до неповнолітніх правопорушників зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих (повнолітніх), форм реалізації адміністративної відповідальності, що повністю узгоджується з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29.11.1985 року («Пекінські правила»), а також з практикою Європейського суду з прав людини та з іншим національним законодавством стосовно неповнолітніх.
Оцінюючи дії неповнолітнього, суд зважає на те, що його життєвий досвід є ще недостатній, й за наявності упущень у вихованні, ОСОБА_4 міг неправильно оцінити лінію своєї поведінки, а тому, для гарантування правового захисту суд вважає необхідним зважити на його вікові особливості в момент вчинення адміністративного правопорушення, та у відповідності до принципу 5.1 «Пекінських правил» (Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй, які стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх) від 29.11.1985 року бере до уваги що «…реакція на неповнолітніх правопорушників повинна ґрунтуватися на врахуванні не лише тяжкості правопорушення, а й особливостей їх особистості»
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи неповнолітнім, вчинив адміністративне правопорушення, яке не потягло за собою негативних наслідків, з урахуванням відомостей про його особу, зокрема, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, самостійного доходу немає, беручи до уваги склад та матеріальний стан його сім'ї, визнання ним вини і щире каяття, відсутність негативно характеризуючих даних щодо його особи, суддя вважає, що виправлення неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, передбаченому КУпАП, а шляхом застосування до нього заходу впливу, передбаченого статтею 24-1 КУпАП, а саме у виді попередження, яке здатне забезпечити позитивний виховний вплив на нього.
Така позиція судді обумовлена принципами справедливості та гуманізації щодо відповідальності неповнолітнього особи.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Особливості вікової психології неповнолітніх дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м'якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання. Суспільство не має права висувати до неповнолітніх такі самі суворі вимоги, як до своїх дорослих членів.
У відповідності до положень ст.ст. 40-1, 284 КУпАП судовий збір з неповнолітнього ОСОБА_2 стягненню не підлягає, оскільки він не піддається адміністративному стягненню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 24-1, 126, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,
Неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2 захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.П. Карнаух