1-кс/130/616/2025
130/2626/25
Іменем України
26.09.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України раніше не судимому,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025020130000362 від 28.08.2025,
Старший слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, погодженим з прокурором Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання мотивує тим, що 08.08.2025 приблизно о 06:00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи в селі Стодульці, Жмеринського району, Вінницької області, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , з метою власного збагачення, переслідуючи протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, безперешкодно зайшли на неогороджену територію домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 реалізовуючи злочинний умисел, діючи умисно, таємно, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, в період дії воєнного стану в Україні (введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, востаннє продовженого Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2025 № 468/2025, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524 IX) впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом зриву металевої скоби дверей, проникли до господарського приміщення, звідки вчинили крадіжку кормоподрібнювача торгової марки «Енергомаш» моделі «КР-2501», вартість якого згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № 1912/25-21 від 04.09.2025, становить 3244, 70 гривень (три тисячі двісті сорок чотири гривні сімдесят копійок).
З викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишили місце вчинення злочину та розпорядилися ним на власний розсуд, чим своїми діями спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вище вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
09.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального злочину.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, незаконного впливу підозрюваного на потерпілу ОСОБА_8 , свідків, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. ОСОБА_4 знайомий із потерпілою, тому він матиме можливість здійснювати на неї відповідний незаконний вплив, в нього відсутнє законне джерело доходу, постійне місце роботи та навчання; підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 хоча і в силу ст. 89 КК України є несудимим, однак раніше він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі та знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину.
В клопотанні старший слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян та покладанням відповідних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив його задовольнити, зазначив, що попередньо відносно підозрюваного ОСОБА_4 до суду було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, від якого він відмовився, так як підозрюваний за місцем проживання не перебував, ухилявся від явки до суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив, просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши всіх учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтована органом досудового слідства, приведеними у клопотанні слідчого доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; рапортом інспектора-чергового ЧЧ СМ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідка, протоколом огляду речей.
Викладені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України є вірогідною і достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів, оскільки вказані вище докази з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а питання про оцінку вищенаведених доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального злочину не входить до компетенції суду на даному етапі провадження.
В судовому засіданні встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_4 хоча і є постійне місце проживання, однак у нього відсутнє законне джерело доходу, постійне місце роботи, навчання, він з 19.12.2024 по 10.03.2025 служив у лавах ЗСУ у в/ч НОМЕР_1 , наразі перебуває у СЗЧ, раніше неодноразово притягувався до кримінальності відповідальності, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що характеризує його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризику вчинення інших злочинів, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відтак, під час судового розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний може вчинювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24 листопада 2025 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Керуючись ст.ст. 176,178,186,193,194,196,197,202,203,205,309,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, взявши його під варту в залі суду негайно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з часу затримання з 15 години 15 хвилин 26 вересня 2025 року до 15 години 15 хвилин 24 листопада 2025 року.
Визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян - 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Підозрюваний/заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя