18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
23 вересня 2025 року справа № 925/636/22(925/25/25)
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М. В. із секретарем судового засідання Рябенькою Я.В., розглянувши у судовому засіданні у м. Черкаси заяву Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області від 04.09.2025 №04-14-09/9488 про зміну порядку виконання рішення від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення 19761,93 грн.,
4 вересня 2025 року до Господарського суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшла заява Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області від 04.09.2025 №04-14-09/9488 про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25), якою (заявою) заявник просить господарський суд в порядку зміни порядку виконання вказаного судового рішення:
- стягнути з Державного бюджету України на користь Макеєва Валерія Федоровича грошові кошти в сумі 19720,49 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 49 копійок);
- доповнити резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2025 у справі № 925/636/22(925/25/25) абзацом наступного змісту: стягнути з Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Макеєва Валерія Федоровича грошові кошти в сумі 41,44 (сорок одну гривню 44 копійки).
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що згідно з вимогами Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) Головним управлінням 15.08.2025 здійснено безспірне списання коштів державного бюджету в загальній сумі 19 720,49 грн, що надішли до Державного бюджету. Натомість, кошти в сумі 41,44 грн згідно платіжної інструкції від 03.03.2023 №2865 перераховані Центральним відділом ДВС (код ЄДРПОУ 36157425) на рахунок НОМЕР_1 отримувачу ЦМРУ Міністерства юстиції (м.Київ), код отримувача 43315602 з призначенням платежу: "*ЧК54504*;Витрати на проведення виконавчих дій та корист.АСВП відділу Центрального ДВС по боржн Макеєв В.Ф. дв-Постоєнко, №59267836". Тобто кошти в сумі 41,44 грн до Державного бюджету України не надходили, а перераховані на рахунок Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як власні надходження, що унеможливлює виконання заявником вказаного рішення суду, і є підставою для зміни способу та порядку його виконання на запропонований заявником єдиний можливий порядок його виконання шляхом стягнення з Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Макеєва Валерія Федоровича грошові кошти в сумі 41,44 (сорок одну гривню 44 копійки).
Ухвалою від 08.09.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв заяву Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області від 04.09.2025 №04-14-09/9488 до розгляду і призначив судове засідання з її розгляду на 10 год 00 хв 23 вересня 2025 року в приміщенні господарського суду.
Усі учасники провадження у справі №925/636/22(925/25/25) були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою від 08.09.2025 у цій справі засідання суду.
Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області та Другий відділ Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подали до Господарського суду Черкаської області клопотання про розгляд заяви Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області від 04.09.2025 №04-14-09/9488 без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Черкаської області дійшов висновку, що заява Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області від 04.09.2025 №04-14-09/9488 підлягає задоволенню з огляду на таке.
20 березня 2025 року Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М. В. ухвалив рішення у справі №925/636/22(925/25/25) за позовом Макеєва Валерія Федоровича до Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення 19761,93 грн. і стягнув з Державного бюджету України на користь Макеєва Валерія Федоровича грошові кошти в сумі 19761,93 грн.
Постановою від 26.05.2025 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) залишив без змін.
16 червня 2025 року Господарський суд Черкаської області на виконання рішення від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) видав наказ про стягнення з Державного бюджету України на користь Макеєва Валерія Федоровича грошові кошти в сумі 19761,93 грн.
Наразі рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) в частині стягнення 41,44 грн. з Державного бюджету України на користь Макеєва Валерія Федоровича залишається невиконаними у зв'язку з тим що вони були перераховані органом ДВС на рахунок Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), а не до Державного бюджету України, і відповідно, зазначені витрати виконавчого провадження в сумі 41,44 грн. підлягають стягненню з відповідного органу ДВС, адже були зараховані на рахунок Міжрегіонального управління Міністерства юстиції як власні надходження.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України 5-рп/2013 від 26.06.2013, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абзац 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Кошти в сумі 41,44 грн були перераховані органом ДВС на рахунок Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), а не до Державного бюджету України і відповідно, зазначені витрати виконавчого провадження в сумі 41,44 грн. підлягають стягненню з відповідного органу ДВС, адже були зараховані на рахунок Міжрегіонального управління Міністерства юстиції як власні надходження.
За приписами пункту 5.5. Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5 та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за №759/19497, міжрегіональне управління з метою організації своєї діяльності здійснює централізований бухгалтерський облік витрат на утримання, зокрема, відділів державної виконавчої служби.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок).
Пунктом 24 Порядку № 845 визначено, якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).
Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства (п. 32 порядку № 845).
Згідно із статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Звертаючись із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області вказало, що грошові кошти в сумі 41,44 грн підлягають стягненню з Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки були зараховані на рахунок Міжрегіонального управління Міністерства юстиції як власні надходження.
Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Зміна способу та порядку виконання рішення суду, здійснена судом у порядку, визначеному статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання. Така ухвала суду є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №905/3250/16.
Тож з метою виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) заяву Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області від 04.09.2025 №04-14-09/9488 про зміну порядку виконання рішення від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області від 04.09.2025 №04-14-09/9488 про зміну порядку виконання рішення від 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) задовольнити.
Змінити порядок виконання рішенням Господарського суду Черкаської області 20.03.2025 у справі №925/636/22(925/25/25) за наказом від 16 червня 2025 року про стягнення з Державного бюджету України на користь Макеєва Валерія Федоровича грошових коштів в сумі 19761,93 грн. і встановити такий порядок його виконання:
"Стягнути з Державного бюджету України на користь Макеєва Валерія Федоровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 19720,49 грн (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 49 копійок).
Стягнути з Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 36157425) на користь Макеєва Валерія Федоровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 41,44 грн (сорок одну гривню 44 копійки)".
Ця ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ М.В. Дорошенко