18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 вересня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/597/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейбл Енерджі» до Державного підприємства «Кам'янський спиртогорілчаний комбінат» про стягнення 365569 грн. 72 коп.,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейбл Енерджі» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Державного підприємства «Кам'янський спиртогорілчаний комбінат» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу № 09/24 від 21.12.2023, 336879 грн 46 коп. основного боргу, 936 грн 55 коп. витрат на відключення електроустановки, 22184 грн 53 коп. інфляційних втрат, 5569 грн 18 коп. 3% річних, що разом становить 365569 грн 72 коп. та відшкодування судових витрат: 5483 грн. 85 коп. за подання позову, 36000 грн. на професійну правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії споживачу № 09/24 від 21.12.2023 щодо оплати використаної останнім електричної енергії.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 03.06.2025, 03.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/597/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 28.08.2025, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
В судове засідання 28.08.2025 року сторони явку своїх представників не забезпечили, представник позивача адвокат Гарбазей Д.О. до початку судового засідання 28.08.2025 року подав до суду заяву (вх. № 12526/25, а.с. 189), в якій підтримав вимоги позову повністю, просив його задовольнити, розгляд справи просив провести за його відсутності за наявними у справі доказами. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвалами Господарського суду Черкаської області від 03.06.2025, 03.07.2025 повідомлений про відкриття провадження у даній справі, про відкладення судового засідання у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом надсилання до його електронного кабінету копії ухвали в електронній формі (а.с. 173, 187), причини неявки представника не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача і відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Дослідивши позовну заяву, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
21.12.2023 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стейбл Енерджі", як постачальником, та відповідачем - Державним підприємством “Кам'янський спиртогорілчаний комбінат», як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 09/24 шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір; а.с.21-33, 34), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1.1.) та передбачає наступне:
п. 1.2. - умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів;
п. 2.1. - постачальник зобов'язується продавати активну електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов'язується приймати і оплачувати електричну енергію н умовах і в терміни, передбачені цим договором , додатками до нього і чинними законодавчими і нормативними актами;
п. 2.2. - обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії;
п. 3.1. - початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до Договору;
п. 3.3. - постачання електроенергії в розрахунковому періоді (календарний місяць з першого по останнє число включно) здійснюється відповідно до фактичних обсягів споживання електричної енергії споживача. Загальний обсяг споживаної електричної енергії, що поставляється споживачу, розраховується на основі показань приладів диференційованого погодинного обліку;
п. 3.4. - постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами Договору;
п.4.1. - для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу, Постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем;
п. 5.1. - споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються сторонами в додатку №2 "Про порядок та строки оплати", яке є невід'ємною частиною даного договору;
п. 5.4. - ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у платіжних документах (актах купівлі-продажу, рахунках про оплату електричної енергії) за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Постачальник направляє вказані платіжні документи (акти купівлі-продажу, рахунки тощо) споживачу на його електронну адресу та/або засобами поштового зв'язку та/або через систему електронного документообігу М.Е.Doc чи інші системи електронного документообігу. Споживач зобов'язаний підтверджувати отримання кожного електронного повідомлення від постачальника, електронною поштою, в тому числі акта купівлі-продажу електричної енергії, рахунки, акту звірки взаєморозрахунків тощо, шляхом надсилання електронного листа у відповідь протягом 1 (одного) робочого дня з моменту відправлення такого повідомлення Постачальником та зазначати дату отримання, прізвище особи, яка отримала таке повідомлення/акт та/або підтвердити отримання акта купівлі-продажу електричної енергії, рахунки, акту звірки взаєморозрахунків тощо в системі електронного документообігу М.Е.Doc чи інші системи електронного документообігу шляхом накладання Кваліфікованого цифрового підпису (КЕП (ЕЦП)). У разі неотримання постачальником такого підтвердження від споживача, відправлене постачальником електронне повідомлення/акт/рахунок вважається таким, що отримано споживачем, в день його відправлення Постачальником. За відсутності (КЕП (ЕЦП)) споживач-зобов'язаний в 3-денний термін з моменту отримання Акту купівлі-продажу, рахунку, акту звірки взаєморозрахунків тощо, повернути екземпляр постачальника завізований підписом уповноваженої особи та печаткою, за наявності. У випадку не направлення на поштову адресу постачальника підписаного Акту купівлі-продажу, Акту звірки тощо у встановлений термін, вважається, що споживач погодив фактичні обсяги, вартість спожитої електричної енергії та взаєморозрахунки по Договору;
п. 5.5 - розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (з першого по останнє число включно);
п. 5.6. - розрахунки споживача за цим договором здійснюються шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника;
п. 5.7. - оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника у тому числі його зміни;
п. 5.8. - оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем;
п. 5.9. - не згода споживача з порядком розрахунків або розрахованою сумою не є підставою для не оплати виставленого рахунку;
п. 5.10. - якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені цим договором або Додатком 2 до договору, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ;
п.5.11. - у разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за цим Договором споживач може звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача;
п. 5.12. - споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Варіант оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком 1 до цього договору;
п. 5.16. - порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до положень Договору та/або Додатку № 2 до Договору. Один раз в місяць споживач та постачальник повинні здійснювати звірку фактичного обсягу спожитої електричної енергії та проведеної оплати шляхом підписання Акту звірки взаєморозрахунків (далі - Акт звірки). Постачальник одночасно з направленням рахунку надсилає на електрону адресу Споживача Акт звірки. Споживач протягом 3-х робочих днів з дня отримання Акту звірки, зобов'язаний його підписати, в тому числі шляхом накладання електронного цифрового підпису, та направити на адресу/електронну адресу Постачальника. У випадку не направлення на адресу/електронну адресу Постачальника підписаного Акту звірки у встановлений термін, вважається, що Споживач погодив фактичні обсяги спожитої електричної енергії та взаєморозрахунки по Договору, зазначені у Акті звірки;
п.п. 1 п. 6.2. - споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору;
п.п. 4 п. 6.2- споживач зобов'язується надавати забезпечення виконання зобов'язань з оплати за постачання електричної енергії у випадку неможливості погасити заборгованість за постачання та/або перебування в процесі ліквідації чи банкрутства відповідно до Цивільного кодексу України та ПРРЕЕ;
п.п. 6 п. 6.2 - споживач зобов'язується до відновлення постачання електричної енергії відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором;
п.п. 7 п. 6.2 - споживач зобов'язується відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього законодавством та/або цим договором;
п. 8.1. - Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта Споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором;
п. 9.1. - за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством;
п. 13.1. - цей договір набирає чинності з моменту його підписання, погодження (акцептування) Споживачем і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань.
Договір підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
На виконання умов Договору сторонами укладено:
Додаток № 1 - Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 34), в якій визначено початком постачання електричної енергії 01.01.2024 та перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку;
Додаток №2 - Порядок і строки оплати (механізм визначення ціни)(а.с. 35), в якій погоджені розрахунки вартості активної електричної енергії з урахуванням оплати вартості оплати розподілу та розрахунковий період визначення обсягу спожитої електричної енергії - один місяць: з першого по останнє число включно, а також поетапну оплату за споживання активної електричної енергії:
до 25 числа попереднього місяця, споживач здійснює авансовий платіж, на підставі отриманого від постачальника рахунку в розмірі 30% від повної вартості обсягу електричної енергії за календарний місяць на наступний розрахунковий період;
до 15 числа наступного місяця за місяцем споживання електричної енергії споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію на підставі рахунку, отриманого від постачальника(п.2.1.);
01.02.2024 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу №09/24 від 21.12.2023 (далі - Додаткова угода №1; а.с. 37), в якій погодили додаток №2 "Порядок та строки оплати (механізм визначення ціни)" викласти у новій редакції (а.с.38-39), зокрема, визначена формула, за якою визначається ціна на прогнозований обсяг електричної енергії у розрахунковому періоді та ціна спожитої електроенергії у розрахунковому періоді, а також встановлено, що розрахунковий період становить один місяць, а саме: календарний місяць з першого по останнє число включно. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними. Оплата за споживання активної електричної енергії здійснюється поетапно: до 15 числа місяця, наступного за місяцем споживання споживач здійснює платіж, на підставі отриманого від постачальника рахунка в розмірі 100% від вартості обсягу спожитої електричної енергії за попередній календарний місяць (п.2.1.).
Із актів фактичного закриття купівлі- продажу електричної енергії: № СТ-0001945 від 30.04.2024 на суму 22989 грн 78 коп. (обсяг електричної енергії 4098 кВт*год), № СТ-0002242 від 31.05.2024 на суму 14410 грн 50 коп. (обсяг електричної енергії 2328 кВт*год), № СТ-0002903 від 30.06.2024 на суму 5846 грн 58 коп. (обсяг електричної енергії 802 кВт*год), № СТ-0003516 від 31.07.2024 на суму 11597 грн 65 коп. (обсяг електричної енергії 1399 кВт*год), № СТ-0004120 від 31.08.2024 на суму 18529 грн 09 коп. (обсяг електричної енергії 2209 кВт*год), № СТ-0004708 від 30.09.2024 на суму 13012 грн 96 коп. (обсяг електричної енергії 1551 кВт*год), № СТ-0004952 від 31.10.2024 на суму 129496 грн 86 коп. (обсяг електричної енергії 15325 кВт*год), № СТ-0005947 від 30.11.2024 на суму 89938 грн 15 коп. (обсяг електричної енергії 10049кВт*год), № СТ-0006540 від 31.12.2024 на суму 31057 грн 88 коп. (обсяг електричної енергії 3112 кВт*год) (а.с. 40, 44, 48, 52, 56, 60, 64, 68, 74); відповідних рахунків-фактур: № СТ-0003799 від 14.05.2024, № СТ-0004524 від 11.06.2024, № СТ-0005629 від 15.07.2024, № СТ-0006502 від 13.08.2024, № СТ-0007593 від 16.09.2024, № СТ-0008502 від 15.10.2024, № СТ-0009079 від 08.11.2024, № СТ-0010347 від 12.12.2024, № СТ-0011374 від 15.01.2025 (а.с. 41, 45, 49, 53, 57, 61, 65, 70, 75); актів звірки розрахунків станом на: 30.04.2024, 31.05.2024, 30.06.2024, 31.07.2024, 31.08.2024, 10.10.2024, 30.11.2024, 31.12.2024 (а.с. 42, 46, 50, 54, 58, 62, 66, 71, 76) вбачається, що позивач, як постачальник, поставив, ПАТ «Черкасиобленерго», як оператор системи розподілу, розподілив, а відповідач, як споживач, прийняв та використав електричну енергію обсягом 40873 кВт/год. на загальну суму 336879 грн. 46 коп., яку відповідач не оплатив, вищевказані акти купівлі-продажу електричної енергії отримав уповноваженим представником, погодив, підпис засвідчив печаткою юридичної особи.
27.11.2024 року позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.11.2025 року (а.с. 109-113; докази направлення а.с. 126-128), в якій просив сплатити станом на жовтень 2024 року наявну заборгованість у розмірі 216819 грн.98 коп., а також нараховані за відповідний період 3% річних, інфляційних втрат, до претензії долучив розрахунки.
Відповідач претензію позивача отримав 10.12.2024 року (а.с. 129), однак, залишив без відповіді та виконання.
02.05.2025 року позивач звертався до ПАТ «Черкасиобленерго» з листом № 323 (а.с. 138) щодо надання відомостей кількості нарахованої та розподіленої енергії на об'єкти відповідача у період квітня-грудня 2024 року.
06.05.2025 року на запит позивача, ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Кам'янської філії відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» надали дані про споживання відповідачем у вказаний період 40873 кВ/год електричної енергії (а.с. 139-140).
Несплата відповідачем боргу у розмірі 336879 грн. 46 коп. стала причиною звернення позивача до суду з відповідною вимогою, за порушення строків оплати спожитої електричної енергії позивач нарахував до стягнення з відповідача 22049 грн 21 коп. інфляційних втрат та 5540 грн 67 коп. 3% річних, вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.
Крім того, позивач вказав, що через неналежне виконання відповідачем взятих на себе по Договору зобов'язань, він звертався до останнього з листами № 63/24 від 21.02.2024 року, № 78/2 від 06.03.2024 року, № 94/5 від 22.03.2024 року, в яких неодноразово попереджав про наявність несплаченої заборгованості за використану активну електричну енергію, та намір припинення постачання електричної енергії згідно п. 5 Договору(а.с.132-136).
30.04.2024 року представниками позивача проведено роботи з відключення електроустановок відповідача (компенсація) про що складено акт здачі-прийняття №СТ-0000029 (а.с. 780), сформовано рахунок-фактуру №СТ-0003634 від 30.04.2024 року на суму 936 грн. 55 коп. щодо зобов'язання відповідача компенсувати вартість відключення електроустановок у строк до 10.05.2024 року (а.с. 79), який направлено відповідачу на електронну адресу, та не оплачений останнім. У зв'язку з чим також заявлено вимогу про стягнення 936 грн. 55 коп. вартості відключення електроустановки та нарахованих 3% річних, інфляційних втрат.
Отже, спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору про постачання електричної енергії № 126-02-2023 від 14.02.2023 року, вимоги позивача витікають із прав і зобов'язань сторін за цим договором.
За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов'язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 5 ст. 656 ЦК України, передбачено, що особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»:
учасник ринку електричної енергії - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;
споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.
Статтею 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Договори укладаються відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
На виконання Закону України “Про ринок електричної енергії» постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання).
Відповідно до розділу І пункту 1.1.2 Правил:
договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;
постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;
споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії встановлено зокрема наступне:
постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку (п.1.2.7 Правил);
оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом (п.4.21 Правил.);
дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3. Правил);
оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку (п. 4.7 Правил);
форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8 Правил);
розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12 Правил);
для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 Правил).
Із матеріалів справи вбачається, що 21.12.2023 року сторонами укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 09/24, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, який ними виконувався.
Пунктами 5.1., 5.8. Договору сторони обумовили, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються сторонами в додатку №2 "Про порядок та строки оплати", яке є невід'ємною частиною даного договору; оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 банківських днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 банківських днів від дати, зазначеної у Додатку №2 до Договору, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
В подальшому сторонами погоджено уточнений порядок та строк оплати в додатку №2 до Договору в редакції додаткової угоди від 21.12.2023 року - розрахунки за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними. Оплата за споживання активної електричної енергії здійснюється поетапно: до 25 числа попереднього місяця, споживач здійснює авансовий платіж в розмірі 30% від повної вартості обсягу електричної енергії за календарний місяць на наступний розрахунковий період. До 15 числа наступного місяця за місяцем споживання електричної енергії споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію на підставі рахунку, отриманого від постачальника.
Фактично відповідач за Договором у період квітня - грудня 2024 року прийняв та використав електричну енергію обсягом 40873 кВт/год. (за погодженими об'єктами споживання), що підтверджується даними актів фактичного закриття купівлі-продажу електричної енергії: № СТ-0001945 від 30.04.2024, № СТ-0002242 від 31.05.2024, № СТ-0002903 від 30.06.2024, № СТ-0003516 від 31.07.2024, № СТ-0004120 від 31.08.2024, № СТ-0004708 від 30.09.2024, № СТ-0004952 від 31.10.2024, № СТ-0005947 від 30.11.2024, № СТ-0006540 від 31.12.2024, актів звірки розрахунків станом на: 30.04.2024, 31.05.2024, 30.06.2024, 31.07.2024, 31.08.2024, 10.10.2024, 30.11.2024, 31.12.2024 погоджених відповідачем, а також відображена в листі ПАТ Черкастобленерго» №98/33/2025 від 06.05.2025 року, проте оплату отриманої електричної енергії відповідач не здійснив. Доказів в підтвердження оплати боргу у розмірі 336879 грн 46 коп. відповідач не надав, як і передбачених пунктом 5.9 Договору заперечень щодо вказаних рахунків, а також не звертався до позивача із заявою про складення графіка погашення заборгованості та укладення договору про реструктуризацію боргу обумовленого п. 5.11 Договору.
Заборгованість відповідача зі сплати вартості поставленої електричної енергії у період квітня-грудня 2024 року у розмірі 336879 грн 46 коп., підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 5540 грн 67 коп. 3% річних, та 22049 грн 21 коп. інфляційних втрат, а саме за фактичного закриття купівлі-продажу електричної енергії:
№ СТ-0001945 від 30.04.2024 - 692 грн 32 коп. 3% річних нарахованих за період з 22.05.2024по 23.05.2025 року; 3321грн. 76 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з червня2024-квітня 2025 року;
№ СТ-0002242 від 31.05.2024 - 400 грн 89 коп. 3% річних нарахованих за період з 19.06.2024 по 23.05.2025 року; 1727грн. 12 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з липня2024-квітня 2025 року;
№ СТ-0002903 від 30.06.2024 - 146 грн 35 коп. 3% річних нарахованих за період з 23.07.2024 по 23.05.2025 року; 700 грн. 72 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з серпня 2024-квітня 2025 року;
№ СТ-0003516 від 31.07.2024 - 262 грн 75 коп. 3% річних нарахованих за період з 21.08.2024 по 23.05.2025 року; 1312 грн. 14 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з вересня 2024-квітня 2025 року;
№ СТ-0004120 від 31.08.2024 - 368 грн 14 коп. 3% річних нарахованих за період з 24.09.2024 по 23.05.2025 року; 1792грн. 17 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з жовтня 2024-квітня 2025 року;
№ СТ-0004708 від 30.09.2024 - 227грн 61 коп. 3% річних нарахованих за період з 23.10.2024 по 23.05.2025 року; 1006 грн. 29 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з листопада 2024-квітня 2025 року;
№ СТ-0004952 від 31.10.2024 - 2010 грн 30 коп. 3% річних нарахованих за період з 16.11.2024 по 23.05.2025 року; 7412 грн. 69 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з грудня 2024-квітня 2025 року;
№ СТ-0005947 від 30.11.2024 - 1123 грн 43 коп. 3% річних нарахованих за період з 23.12.2024 по 23.05.2025 року; 3835 грн. 45 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з січня -квітня 2025 року;
№ СТ-0006540 від 31.12.2024 - 308 грн 88 коп. 3% річних нарахованих за період з 23.01.2025 по 23.05.2025 року; 940 грн. 49 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з лютого -квітня 2025 року.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум 3% річних, інфляційних втрат суд керується приписами статей 536, 625 ЦК України, їх розрахунок позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, тому вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Щодо вимоги позивача про стягнення вартості робіт з відключення електроустановки у розмірі 936 грн. 55 коп. суд зазначає наступне.
Пунктами 5.11., 8.1-8.3 Договору сторонами також погоджено, що постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором.
Відновлення постачання електричної енергії споживачу може бути здійснено за умови повного розрахунку споживача за спожиту електричну енергію за цим Договором або складення сторонами графіка погашення заборгованості на умовах цього Договору та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення постачання електричної енергії.
Вказані норми урегульовані п.п. 2 п. 5.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Водночас згідно п.п. 4 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 споживач зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов Договору.
Враховуючи наявність несплаченої заборгованості за електричну енергію у період лютого-квітня 2024 року позивач провів роботи з відключення електроустановок відповідача про що складено акт здачі-прийняття №СТ-0000029, сформовано рахунок-фактуру №СТ-0003634 від 30.04.2024 року на суму 936 грн. 55 коп., який відповідачем отримано, не заперечено, однак, не оплачено.
З урахуванням викладеного, заборгованість зі сплати вартості робіт з відключення електроустановки у розмірі 936 грн. 55 коп., підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, а тому також підлягає до стягнення в судовому порядку.
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 28 грн 51 коп. 3% річних нарахованих за період з 18.05.2024 по 23.05.2025 року, та 135 грн 32 коп. інфляційних втрат нарахованих за період червня 2024- квітня 2025 року, їх розрахунок позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, тому вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.
У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, позов суд задовольнив повністю.
Платіжною інструкцією № 1115 від 23.05.2025 року позивачем сплачено 5483 грн 85 коп. судового збору за подання позову.
Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 36000 грн., представник позивача адвокат Гарбазей Д.О. надав суду копії: ордеру серії СА № 1123049 від 23.05.2025 року; договору про надання правової допомоги №13/СТ-2025 від 21.04.2025 року; додаткової угоди від 21.04.2025 року до вказаного договору; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000881 від 01.03.2018 року; Акту прийому-передачі наданих послуг від 01.09.2025 року на суму 36000 грн.
Із наданих документів вбачається, що 21.04.2025 року між позивачем, як замовником та адвокатом Гарбазей Д.О. укладено договір про надання правової допомоги від за №13/СТ-2025, п. 1.1. якого адвокат взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: представництво інтересів замовника в усіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, а також органах нотаріату, державної виконавчої служби, приватних виконавців, центрах надання адміністративних послуг, оцінювачів зі стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору № 09/24 про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2023 з державного підприємства «Кам'янський спиртогорілчаний комбінат» (ЄДРПОУ 00376998) (далі - Договір про надання правової допомоги) (а.с.163).
Розділом 4 цього Договору сторони визначили порядок оплати послуг адвоката, зокрема:
п.4.1. - роботу, виконану адвокатом замовник оплачує у порядку та розмірі згідно
додатку № 1 до даного договору;
п.4.2. - вартість послуг за цим договором може коригуватися за погодженням сторін у випадках виникнення додаткових обставин/витрат, які не передбачені цим Договором. Перегляд вартості надання послуг за цим договором обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом включення в додаток №2 до Договору;
п.4.3 - після виконання сторонами всіх покладених договором обов'язків складається та підписується акт прийому-передачі наданих послуг.
Додатком №1 до договору про надання правової допомоги №13/СТ-2025 від 21.04.2025 року є додаткова угода укладена сторонами 21.04.2025 року (а.с.164), п.1 якої сторони погодили оплату послуг адвоката зі стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору № 09/24 про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2023 року з Державного підприємства «Кам'янський спиртогорілчаний комбінат» (ЄДРПОУ 00376998), за надання юридичних послуг по договору про надання правової допомоги № 13/СТ-2024 від 21.04.2025 року фіксованою, складає 36000 грн, що сплачується замовником протягом трьох робочих днів з дня фактичного стягнення заборгованості з ДП «Кам'янський спиртогорілчаний комбінат». Виконання сторонами умов договору про надання правової допомоги № 13/СТ-2024 від 21.04.2025 року підтверджується підписанням сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг (п.3 угоди).
Акт надання послуг № 13/СТ-202 від 21.04.2025 року містить найменування робіт, послуг наданих адвокатом Гарбазей Д.О. позивачу на суму 36000 грн., а саме: - правова консультація та визначення правової позиції по справі - 15 хвилин; - ознайомлення з матеріалами договірних відносин між позивачем і відповідачем,умовами взаєморозрахунків сторін протягом строку дії договору - 1 год; - підготовка позовної заяви та додатків до неї з направленням відповідачу та суду - 4 години; - підготовка заяви про доручення письмових доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу з додатками з направленням відповідачу та суду - 45 хв. Загалом адвокатом витрачено 6 год.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При розгляді заяви відповідача враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, відповідно до якої розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, якщо інше не зазначене у договорі, а також враховує позицію об'єднаної палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, відповідно до якої за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Відтак, суд приходить до переконання, що наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі на суму 36000 грн., з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на сторону відповідача, разом з тим, суд зазначає наступне.
Судом враховано, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки “суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та “суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що “під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Гарбазей Д.О. робіт, послуг, предмет позову, відсутність заперечень відповідача, суд доходить висновку про наявність підстав для не покладення на відповідача усіх витрат на професійну правничу допомогу позивача, на користь якого ухвалено судове рішення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про покладення на Державне підприємство «Кам'янський спиртогорілчаний комбінат» судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейбл Енерджі» на професійну правничу допомогу у справі № 925/597/25 лише частково у розмірі 10000 грн.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 5483 грн. 54 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., а разом 15483 грн. 54 коп.
Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Кам'янський спиртогорілчаний комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 00376998, місцезнаходження: 20800, Черкаська обл., м. Кам'янка, вул.Сердюка,1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейбл Енерджі», ідентифікаційний код юридичної особи 41439047, місцезнаходження: 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 68/12 - 336879 грн 46 коп. боргу, 936 грн 55 коп. витрат на відключення електроустановки, 22184 грн 53 коп. інфляційних втрат, 5569 грн 18 коп. 3% річних, 15483 грн. 54коп. судових витрат.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейбл Енерджі» в частині вимог про стягнення 26000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 25.09.2025 року.
Суддя В.М. Грачов