18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 вересня 2025 року м. Черкаси справа № 925/281/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Приватного підприємства "Крупське" на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності (вх. №13140/25 від 09.09.2025) у справі
за позовом першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури
в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кабінет Міністрів України
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Знань",
до відповідача 2 - Приватного підприємства "Крупське",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Всеукраїнської громадської організації товариство "Знання" України,
Черкаської міської ради
про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,
за участю представників:
від прокуратури - Антощук С.В., прокурор відділу, посвідчення від 24.06.2024 № 079676;
від боржника - Олененко О.В., адвокат, ордер серія СА № 1135962 від 24.09.2025;
від Другого відділу ДВС у м. Черкаси - Зайцева Н.В., старший державний виконавець, в порядку самопредставництва;
від інших учасників справи - участі не брали.
У провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа за позовом першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кабінет Міністрів України до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Знань" (далі - ТОВ "Центр Знань"), до відповідача 2 - Приватного підприємства "Крупське" (далі - ПП "Крупське"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Всеукраїнської громадської організації товариство "Знання" України (далі - ВГО Товариство "Знання" України), Черкаської міської ради про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.
10.08.2023 Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В. ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю. Визнав недійсним договір від 07.05.2001, зі змінами від 10.05.2001, про відчуження нежитлового приміщення: Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд, загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 14, укладений між Черкаською обласною організацією товариства "Знання" України та ТОВ "Центр Знань". Витребував з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси. Стягнув з ТОВ "Центр Знань" на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 684 грн. Стягнув з ПП "Крупське" на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Постановою від 13.12.2023 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 скасував. Позов першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ТОВ "Центр Знань", ПП "Крупське", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВГО Товариство "Знання" України, Черкаська міська рада, про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, залишив без розгляду.
Постановою від 20.03.2024 Верховний суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 925/281/23 скасував, справу № 925/281/23 передав для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою від 07.08.2024 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 скасував та прийняв нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з Черкаської обласної прокуратури на користь ТОВ "Центр Знань" 8 052,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Стягнув з Черкаської обласної прокуратури на користь ПП "Крупське" 8 052,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Стягнув з Черкаської обласної прокуратури на користь ВГО Товариство "Знання" України 8 052,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Видачу наказів доручив Господарському суду Черкаської області.
30.09.2024 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 Господарський суд Черкаської області видав накази.
Постановою від 20.11.2024 Верховний Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 925/281/23 скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою від 04.06.2025 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 залишив без змін.
04.08.2025 Господарський суд Черкаської області на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 видав судові накази.
08.09.2025 ПП "Крупське" подало до суду скаргу на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності (вх. №13081/25 від 08.09.2025).
Ухвалою від 09.09.2025 суд призначив скаргу (вх. №13081/25 від 08.09.2025) до розгляду у судовому засіданні на 25.09.2025 о 12:00.
У той же день 08.09.2025 (канцелярією суду зареєстровано 09.09.2025 за вх. № 13140/25) від ПП "Крупське" надійшла до суду інша скарга на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності з вимогами:
1. Дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевої Наталії Вікторівни, при примусовому виконанні наказу господарського суду Черкаської області № 925/281/23 від 04.08.2025, виданого на виконання рішення господарського суду Черкаської області про витребування з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси, щодо винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.08.2025 у виконавчому провадженні № 78907616 визнати протиправними.
2. Постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевої Наталії Вікторівни про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.08.2025 у виконавчому провадженні №78907616 скасувати.
Ухвалою від 09.09.2025 суд призначив скаргу (вх. №13140/25 від 09.09.2025) до розгляду у судовому засіданні на 25.09.2025 о 12:10.
У судовому засіданні 25.09.2025 о 12:00 суд задовольнив заяву скаржника та залишив скаргу (вх. №13081/25 від 08.09.2025) без розгляду.
У судовому засіданні 25.09.2025 о 12:10 суд розглянув скаргу (вх. №13140/25 від 09.09.2025).
У своїй скарзі ПП "Крупське" повідомляє, що старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевою Наталією Вікторівною, при примусовому виконанні наказу господарського суду Черкаської області №925/281/23 від 04.08.2025, виданого на виконання рішення Господарського суду Черкаської області про витребування з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси, винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.08.2025, виконавче провадження № 78907616.
Про спірну постанову боржник дізнався 29.08.2025 через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".
В свою чергу раніше, 21.08.2025 старший державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору, в котрій зазначив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі: 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
При цьому ПП "Крупське" звертає увагу на те, що боржник не оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору, а звертається до суду в порядку, визначеному ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", та ст. 339, 339-1 ГПК України, а саме оскаржує протиправність дій державного виконавця щодо визначення оцінки майна, яке до відкриття виконавчого провадження звільнено боржником та зареєстровано за стягувачем. Тому, на переконання ПП "Крупське", дана скарга підсудна Господарському суду Черкаської області, як суду, що видав виконавчий документ. В обґрунтування вказаного твердження скаржник покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.11.2023 у справі № 906/142/13-г.
Так ПП "Крупське" вважає, що дії державного виконавця при винесенні спірної постанови є незаконними, як і сама спірна постанова.
ПП "Крупське", наводячи зміст оскаржуваної постанови, зазначає, що дії старшого державного виконавця щодо визначення ринкової вартості майна суперечать ст. 1, 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Скаржник наголошує, що при зверненні з позовом до господарського суду позивач вказав ціну позову - 152 000,00 грн. Позивач сплатив судовий збір, виходячи з такої ціни позову, а суд прийняв цю вартість. Таким чином, на переконання скаржника, вартість майна, яке є предметом виконавчого провадження, визначена в рішенні суду та прийнята судом. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено прав для державного виконавця змінювати вартість майна на стадії виконання судового рішення, котра вже визначена на стадії судового розгляду. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, що виконавчий збір обраховується виходячи саме з ринкової вартості майна, а не з вартості, яка визначена в позовній заяві. Крім цього, вартість витребовуваного у відповідача майна фактично погоджена сторонами на стадії судового розгляду, зазначена в договорі купівлі-продажу від 31.08.2022 та прийнята судом, наслідком чого стало відкриття провадження у справі № 925/281/23.
Далі скаржник стверджує, що порядок визначення вартості майна регламентовано в ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". Тоді як старший державний виконавець не накладав арешт на майно, не надавав сторонам виконавчого провадження 10-денний строк для погодження вартості майна, тому передчасно виніс спірну постанову. При цьому, як вже зазначено раніше, сторони погодили вартість майна на стадії розгляду справи в суді першої інстанції і державний виконавець має можливість ознайомитись з описовою та мотивувальною частиною судового рішення господарського суду, котре ним виконується.
ПП "Крупське" зазначає, що відсутність у виконавчому документі вартості майна, та наявність вартості майна в судовому рішенні, на підставі якого видано виконавчий документ, надає підстави державному виконавцю, якщо йому незрозуміла вартість майна, звернутись до суду, котрий видав виконавчий документ, для роз'яснення виконання судового рішення.
Обчислення судового збору при зверненні позивача до суду за однією вартістю - 152 000,00 грн, а обчислення виконавчого збору за іншою - ринковою вартістю, на думку скаржника, порушить засаду справедливості, неупередженості, об'єктивності та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
24.09.2025 Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав відзив на позовну заяву, який за своїм змістом є запереченнями на скаргу боржника, в яких зазначив таке.
На виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відносно боржника юридичної особи приватне підприємство «Крупське» відкрито виконавче провадження №78907616 з примусового виконання наказу №925/281/23, виданого 04.08.2025 Господарським судом Черкаської області, про витребування з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси.
21.08.2025 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайцевою Наталією Вікторівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою було постановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а примусове виконання рішення буде здійснюватися 05.09.2025 року об 11 год. 00 хв. за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси.
Також 21.08.2025 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою на виконання ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника ПП "Крупське" виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Так, стаття 27 Закону України "Про виконавче провадження" чітко вказує на порядок визначення виконавчого збору за даною категорією, а саме: у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
29.08.2025 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а саме: Приватне підприємство «АЖІО.», яке має Сертифікат, виданий 26.02.2024 за № 100/2024 Фондом державного майна, для участі у виконавчому провадженні № 78907616 з метою встановлення вартості майна, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, для визначення суми виконавчого збору, що підлягає стягненню.
Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна для проведення оцінки.
Дана норма Закону України «Про виконавче провадження» встановлює порядок оцінки майна боржника у процесі звернення стягнення на таке майно з метою його подальшої реалізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Так, зокрема у процесі звернення стягнення на майно боржника державний виконавець накладає арешт на майно боржника.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Враховуючи, що рішеннями судів у справі №925/281/23 фактично визнано право власності на Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси, за державою в особі Кабінету Міністрів України, а також враховуючи, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником Планетарію з прибудовами та підвалом за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси є Кабінет Міністрів України, не можна встановити право власності на дане майно за боржником ПП "Крупське" та застосовувати положення ст. 48, 50, ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області №925/281/23 від 04.08.2025.
Оскільки наказом №925/281/23, виданим 04.08.2025 Господарським судом Черкаської області, передбачено зміст дій, що підлягають примусовому виконанню, а саме витребувати з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення, при примусовому виконанні даної категорії проваджень не передбачається звернення стягнення на майно боржника та його подальша реалізація.
У зв'язку із цим положення ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що сторонам дається 10-денний строк для досягнення згоди щодо вартості майна, що застосовується саме при звернені стягнені на майно боржника для її подальшої реалізації у даній категорії виконавчого провадження №78907616 з примусового виконання наказу №925/281/23, виданого 04.08.2025 Господарським судом Черкаської області, про витребування з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси, не може бути застосована при примусовому виконанні наказу №925/281/23, виданого 04.08.2025 Господарським судом Черкаської області.
Водночас ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Щодо доводів боржника ПП "Крупське" стосовно того, що вартість Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14, у місті Черкаси, вже була визначена у розмірі 152000,00 грн договором від 31.08.2022, що був укладений між ПП "Крупське" та ТОВ "Центр Знань", державний виконавець зазначає, що даний договір був укладений між особами, які судом у справі №925/281/23 так і не були визнані власниками даного майна. Відтак дана вартість майна була встановлена в обхід дійсного законного власника - держави в особі Кабінету Міністрів України.
Присутній у судовому засіданні 25.09.2025 представник ПП "Крупське" подану скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні, прокурор та державний виконавець проти задоволення скарги заперечували.
Інші учасники провадження у судовому засіданні 25.09.2025 з розгляду скарги участі не брали, про дату та час розгляду скарги належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку до їх електронних кабінетів електронних листів (копій ухвали суду від 09.09.2025).
Заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши матеріали скарги суд встановив таке.
21.08.2025 старший державний виконавець Зайцева Н.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 78907616 про примусове виконання наказу № 925/281/23 від 04.08.2025 про витребувати з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси. Боржником зазначено Приватне підприємство "Крупське", стягувачем - Кабінет Міністрів України.
21.08.2025 старший державний виконавець Зайцева Н.В. у межах виконавчого провадження № 78907616 винесла постанову про стягнення виконавчого збору, зокрема постановила, стягнути з боржника Приватне підприємство "Крупське" виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Стягувач - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
29.08.2025 старший державний виконавець Зайцева Н.В. у межах виконавчого провадження № 78907616 винесла постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (оскаржувана постанова). У мотивувальній частині оскаржуваній постанові встановлено, що згідно судового наказу № 925/281/23 від 04.08.2025 року, виданого Господарським судом Черкаської області, про витребування з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси.
На підставі статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" необхідно стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10 відсотків суми вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
У зв'язку з чим виникла необхідність оцінки майна, що підлягає витребування з володіння приватного підприємства "Крупське" згідно судового наказу № 925/281/23 від 04.08.2025 року, виданого Господарським судом Черкаської області.
Ураховуючи викладене, керуючись статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження" оскаржуваною постановою, зокрема, постановлено:
1. Призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Приватне підприємство "АЖІО", який має Сертифікат, видану (видане) 26.02.2024 за № 100/2024, виданий Фонд державного майна України (строк дії: 09.01.2024);
у виконавчому провадженні з примусового виконання:
назва документу: наказ № 925/281/23 виданий 04.08.2025
документ видав: Господарський суд Черкаської області
про: витребувати з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси.
2. Суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання Приватне підприємство "АЖІО", надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості майна за ринковими цінами на території України, а саме: нежитлового приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького 14 у місті Черкаси.
Скаржник стверджує, що така постанова винесена незаконно та просить її скасувати. Також скаржник стверджує, що розгляд питань щодо скасування такої постанови та визнання дій державного виконавця щодо її винесення протиправними має вирішуватись за правилами господарського судочинства в порядку ст. 339-339-1 ГПК України, стверджуючи, що аналогічна справа розглянута Верховним Судом, за результатами якої ухвалено постанову від 20.11.2023 у справі № 906/142/13-г.
У судовому засіданні старший державний виконавець Зайцева Н.В. надала пояснення, що оскаржувана постанова щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності ухвалена для визначення розміру виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника на користь Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), така постанова та призначення на її виконання суб'єкта оціночної діяльності не впливає на виконання рішення у справі № 925/281/23 щодо передачі майна від боржника стягувачу і не стосується його.
Стаття 339 ГПК України, на підставі якої скаржник звернувся до суду, визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Тобто судовий контроль здійснюється судом виключно за виконанням рішень у справах, які він розглянув як суд першої інстанції.
Зі змісту оскаржуваної постанови та постанови про стягнення виконавчого збору, а також із пояснень як скаржника так і старшого державного виконавця випливає, що оскаржуються дії по винесенню та безпосередньо оскаржується постанова, відповідно до якої призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості майна, що підлягає передачі виключно задля досягнення єдиної мети - визначення розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню з ПП "Крупське" на користь Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Визначаючи юрисдикцію даного спору суд враховує таке.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, визначених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічноправові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19, пункти 20, 21), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21, пункт 72), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22, пункт 28), від 21 вересня 2023 року у справі № 990/49/22 (провадження № 11-95заі23, пункт 23)).
Тому помилковим є застосування приписів статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VІІІ) постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.
Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й певні постанови виконавця.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно, за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VІІІ.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. (частина перша ст. 74 Закону № 1404-VІІІ)
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. (частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ)
Отже, Закон № 1404-VІІІ відносить до справ адміністративної юрисдикції спори зокрема, але не винятково постанови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження, тоді як до суду, який ухвалив рішення підлягають оскарженню рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.
У своїй скарзі ПП "Крупське" оскаржує дії державного виконавця щодо винесення та саму постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який призначається для визначення вартості майна з метою з'ясування суми виконавчого збору, що підлягатиме стягненню з ПП "Крупське" на користь Відділу ДВС.
Велика Палата Верховного Суду має послідовну і сталу практику щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані. (п. 7.26 постанови від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21)
У п. 7.40-7.46 Постанови від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21 Верховний Суд, наголошуючи на юрисдикції адміністративного суду щодо розгляду спорів стосовно визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження наголосив на такому:
7.40. У статті 74 Закону № 1404-VІІІ розмежовано юрисдикцію спору за об'єктом оскарження. Якщо оскаржується рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання саме судового рішення, то спір підлягає розгляду у суді, який видав виконавчий документ (частина перша цієї статті). У разі оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо безпосередньо виконання рішень інших органів (посадових осіб), спір розглядається у порядку адміністративного судочинства (фрагмент частини другої цієї статті).
7.41. Частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ установлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
7.42. Водночас за допомогою конструкції «у тому числі» у цей припис уведено постанови, перелік яких не є вичерпним, оскільки за змістом Словника української мови «у тому (тім) числі» означає «серед інших, між іншими».
7.43. Тобто у фрагменті частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ «у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів» наведено лише кілька видів постанов виконавця, які оскаржуються в порядку адміністративного судочинства.
7.44. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 березня 2023 року у справі № 640/12384/21 і заявник у своїй касаційній скарзі витлумачили частину другу статті 74 Закону № 1404-VІІІ так, що не звернули уваги на невичерпний характер переліку постанов виконавців, що підлягають оскарженню у порядку адміністративного судочинства.
7.45. Частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ окремо визначає, що постанови виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження можуть бути оскаржені до адміністративного суду.
7.46. Постанови виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження і про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження хоча і є відмінними постановами виконавця, проте мають подібну правову природу: обидва види постанов виконавця стосуються безпосереднього виконання рішень інших органів (посадових осіб) - виконавця, а не судового рішення."
У п. 7.48 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначає, що помилковим є підхід, за якого незазначення постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у невичерпному переліку частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ (адміністративна юрисдикція спору) є підставою для застосування частини першої цієї статті.
З наведеної правової позиції суд робить висновок, що незазначення і постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна з метою з'ясування розміру виконавчого збору у невичерпному переліку частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ (адміністративна юрисдикція спору) не є підставою для застосування частини першої цієї статті та віднесення розгляду оскарження такої постанови до суду господарського юрисдикції в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
Крім наведеного суд вважає за необхідне наголосити, що ст. 339 ГПК України передбачає судовий контроль судом, який розглянув справу, як суд першої інстанції за виконанням судових рішень у господарських справах.
Рішенням у даній справі ухвалено витребувати майно від ПП "Крупське" на користь Кабінету Міністрів України. Суд встановив, що визначення вартості майна для такої передачі не є потрібним, про що додатково зазначила у судовому засіданні старший державний виконавець Зайцева Н.В. За повідомленням виконавця в разі завершення виконання рішення у справі № 925/281/23, тобто в разі передачі майна стягувачу боржником, було б відкрито окреме виконавче провадження по стягненню виконавчого збору і постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності виносилась у такому виконавчому провадженні. Суд погоджується із таким твердженням, адже таке призначення здійснене виключно задля визначення суми виконавчого збору, що підлягає стягненню. Тобто оскаржувана постанова, незважаючи на номер виконавчого провадження, фактично прийнята під час примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору.
З викладеного суд доходить висновку, що скарга ПП "Крупське" не підлягає розгляду в порядку ст. 339-343 ГПК України, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При вирішенні питання юрисдикції даного спору суд врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема, що викладені у постановах від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21, від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц, від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21, в ухвалах від 03.04.2024 у справі № 569/24240/21, від 29.03.2023 у справі № 585/2436/21 та ін.
Стосовно тверджень скаржника, що аналогічна справа розглянута Верховним Судом, що відображено у постанові від 20.11.2023 у справі № 906/142/13-г, то суд зазначає таке.
У справі № 906/142/13-г оскаржувались дії державного виконавця щодо реалізації майна боржника, а саме його опис, арешт, призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна боржника з метою його подальшої реалізації в межах виконання виконавчого документу - виданого судом наказу про стягнення грошових коштів з боржника (відповідача у справі) на користь стягувача (позивача у справі).
Відтак правовідносини у справах № 925/281/23 та 906/142/13-г не є подібними, правові висновки у справі № 906/142/13-г не є релевантними до обставин справи № 925/281/23.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. (перше реч. ч. 2 ст. 231 ГПК України)
На виконання такої норми суд роз'яснює ПП "Крупське", що заявлені ним вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства шляхом звернення з позовом до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Керуючись ст. 231, 234-235, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження за скаргою Приватного підприємства "Крупське" на дії державного виконавця та на постанову державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності (вх. №13140/25 від 09.09.2025).
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 255-257 ГПК України.
Повна ухвала складена та підписана 25.09.2025.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА